Рішення

від 07.02.2022 по справі 922/4842/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4842/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС", м. Харків про стягнення 161011,86 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 161011,86 грн коштів за договором № 29/12/15-1 від 29 грудня 2015 року.

Ухвалою господарського суду харківської області від 08 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4842/21 та вказано, що розгляд справи № 922/4842/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 14 грудня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (постачальником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС" (споживачем, відповідачем) було укладено договір постачання природного газу № 29/12/15-1, згідно умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався постачати споживачу природний газ в обсязі, погодженому сторонами в цьому договорі та/або в додаткових угодах до цього договору, відповідно до заявок споживача щодо запланованого місячного обсягу споживання газу, а споживач зобов`язався приймати та проводити оплату за поставлений газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.5. договору, на підставі заявки споживача, підтвердженої постачальником, у постачальника виникають зобов`язання щодо поставки газу, а у споживача виникають зобов`язання щодо оплати отриманого газу.

Згідно пункту 2.7. договору, фактичний обсяг поставки газу за даним договором визначається на підставі актів прийому передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.4. договору приймання-передачі газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному місяця, оформляється щомісячними актами приймання-передачі природного газу.

Згідно пункту 4.1. договору, ціна на газ є договірною, встановлюється в українських гривнях і зазначається у Протоколах погодження ціни на кожен період споживання. Протоколи погодження ціни є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору сторони погодили та встановили наступний порядок здійснення оплати за переданий споживачу: 40% вартості газу - до 5 числа місяця поставки газу; 40% вартості газу - до 15 числа місяця поставки газу; 20% вартості газу - до 20 числа місяця поставки газу; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний період) до 8 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно пункту 5.2. договору, датою оплати споживачем газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.4. договору за наявності заборгованості у споживача за договором, постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Згідно пункту 6.1.1 договору споживач зобов`язався оплатити газ на умовах цього договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою № 2 від 26 грудня 2016 року до договору, сторони продовжили термін дії договору по 31 грудня 2017 року. Решта умов договору залишилися незмінними та обов`язковими для виконання сторонами.

В період дії договору між сторонами було підписано наступні Протоколи погодження ціни на газ, з яких вбачається, що ціна газу за 1000 м.куб складала станом:- на момент укладання договору - 7711,20 грн; на 01 лютого 2016 року - 7500,00 грн; на 01 березня 2016 року - 7300,80 грн; на 01 травня 2016 року - 6489,00 грн; на 01 серпня 2016 року - 6804,00 грн; на 01 вересня 2016 року - 6720,00 грн; на 01 жовтня 2016 року - 6900,00 грн; на 01 листопада 2016 року - 8160,00 грн; на 01 грудня 2016 року - 8520,00 грн; на 01 січня 2017 року - 8340,00 грн; на 01 лютого 2017 року - 9480,00 грн; на 01 березня 2017 року - 9420,00 грн; на 01 квітня 2017 року - 8040,00 грн; на 01 травня 2017 року - 7300,00 грн; на 01 червня 2017 року - 7950,00 грн; на 01 липня 2017 року - 7950,00 грн; на 01 серпня 2017 року - 7950,00 грн; на 01 вересня 2017 року - 8300,00 грн; на 01 жовтня 2017 року - 8800,00 грн; на 01 листопада 2017 року - 9100,00 грн; на 01 грудня т2017 року - 9550,80 грн; на 01 січня 2018 року - 10400,40 грн; на 01 лютого 2018 року - 10400,40 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку із чим, у останнього заборгованість, яка станом на 01 вересня 2017 року склала 308064,45 грн.

У зв`язку з наявністю боргу за поставлений газ між сторонами 06 вересня 2017 року було укладено договір № 31/08/2017-1 про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ.

До договору № 31/08/2017-1 сторони підписали графік погашення заборгованості за спожитий природний газ, з якого вбачається, що споживач взяв на себе зобов`язання у період з вересня 2017 року по лютий 2018 року (включно) здійснювати щомісячно погашення заборгованості за спожитий газ рівними платежами в розмірі 51344,08 грн.

Актом звіряння взаємних розрахунків, який підписано між сторонами, підтверджується, що початкове сальдо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС" перед позивачем за поставлений газ станом на 01 січня 2018 року складало 242754,05 грн та в період з січня по березень 2018 року позивач поставив (реалізував) відповідачу газ: у січні 2018 на суму 174768,32 грн; у лютому 2018 року на суму 168964,90 грн. та у березні 2018 року на суму 13224,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 15 січня 2018 року по 11 вересня 2020 року включно відповідачем здійснювалась частково оплата за фактично поставлений природний газ, що підтверджується платіжними дорученнями але з 12 вересня 2020 року відповідач припинив здійснювати оплату у зв`язку з чим, станом на 12 вересня 2020 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС" перед позивачем існує заборгованість в розмірі 161011,86 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статтей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 172 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 172 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частиніи1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2415,18 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІНАС" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, код ЄДРПОУ 41390693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 38, літера "А-5", код ЄДРПОУ 39796845) 161011,86 грн боргу та 2415,18 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "07" лютого 2022 р.

Суддя П.В. Хотенець