Ухвала

від 02.02.2022 по справі 922/2851/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2851/19

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Аріт К.В., Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.,

розглянувши

матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (вх. № 21 від 20.12.2021) у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 757519,55 грн. за участю представників:

стягувача - не з`явився;

боржника(заявника) - Ясинецький Д.В., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", м. Харків, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 757519,55 грн. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 40774112) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 757519,55 грн., судові витрати в сумі 11362,79 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 922/2851/19.

20.01.2021 до господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами за вх.№ 21, в якій заявник просить суд cкасувати рішення від 20.12.2019 у справі № 922/2851/19, у зв`язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог, в розмірі безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 521416,63 грн.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" посилається на наявність істотних для даної справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду цієї справи, а саме зазначає про те, що у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду, при розгляді спору у подібних правовідносинах, зазначила, що при здійсненні розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, належить обов`язково враховувати суму сплаченого земельного податку за заявлений у позові період. Таким чином, представником відповідача було направлено 30.11.2021 адвокатський запит до Головного управляння Державної податкової служби України в Харківській області (далі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області), з метою отримання інформації про розмір сплаченого ТОВ Енджел Кепітал земельного податку за спірну земельну ділянку. У відповідь на вказаний запит, ГУ ДПС у Харківській області листом № 55220/6/20-40-04-03-15 від 07.12.2021 повідомило, що ТОВ Енджел Кепітал в період з 01.03.2018 по 30.06.2019 сплачено земельного податку за спірну земельну ділянку на загальну суму 54298,22 грн. Як вказує заявник, при вирішенні справи, зазначені обставини не були встановлені колегією суддів, хоча вони мають істотне значення, оскільки їх не врахування призвело до безпідставного стягнення з відповідача коштів в розмірі 54298,22 грн. Також, посилається на те, що 02.12.2021 Харківським державним інженерно-геологічним відділенням ДП УкрНДІІНТВ підготовлений Експертний висновок щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ Енджел Кепітал за адресою: Харківська обл., м. Харків, Московський район, вул. Дружби Народів, 246-А, кадастровий номером 6310137500:11:003:0003 (загальна площа 0,1731 га) (далі за текстом - експертний висновок). Згідно до зазначеного експертного висновку при розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:11:003:0003, по вул. Дружби Народів, 246-А, в м. Харкові, доцільно застосовувати коефіцієнт К1 із значенням 0,76. Таким чином, на думку заявника, при проведені розрахунків, позивач повинен був застосовувати коефіцієнт К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, зі значенням 0,76, а не 1. Отже, розрахунки сум стягнення безпідставно збережених коштів, здійснені позивачем, не відповідали Положенню про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, і відповідно не можуть вважатись законними та обґрунтованим.

За таких обставин, із застосуванням коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов (К1) за ставкою 0,76, розмір орендної плати за спірну земельну ділянку, за розрахунком заявника, складав би:

-з 01.03.2018 по 31.07.2018 - 133 887,18 грн.

-з 01.08.2018 по 31.12.2018 - 200 830,76 грн.

-з 01.01.2019 по 30.06.2019 - 240 996,91 грн.

Загалом на суму: 575 714,85 грн.

Оскільки, ТОВ Енджел Кепітал сплатило 54298,22 грн. земельного податку за спірну земельну ділянку, то ці кошти повинні також бути враховані.

Отже, боржник, звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, вважає, що він повинен був сплатити: 575714,85 грн. (розмір орендної плати) - 54298,22 грн. (сплачений земельний податок) = 521416, 63 грн. (розмір безпідставно збережених коштів.)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2022 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі № 922/2851/19 до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2022 об 11:05 год.

Протокольною ухвалою від 26.01.2022 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.02.2022 о 12:00 год.

У судове засідання 02.02.2022 представник Харківської міської ради не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 789), посилаючись на велику завантаженість представників Департаменту земельних відносин Харківської міської ради у інших судових засіданнях та тимчасову відсутність достатньої кількості уповноважених на самопредставництво посадових осіб у відповідності до вимог процесуального законодавства та об`єктивну відсутність на безпосередню участь позивача під час розгляду справи № 922/2851/19.

Представник заявника у судовому засіданні 02.02.2022 заперечував проти відкладення розгляду справи № 922/2851/19. Підтримав подану заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Розглянувши клопотання представника Харківської міської ради про відкладення розгляду справи (вх. № 789), колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи викладене, у господарського суду відсутній строк, визначний даної нормою права для відкладення розгляду даної справи.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що стягувачем не наведено обставин, які є перешкодою для подальшого розгляду справи без його участі. А зазначена у клопотанні підстава для відкладення судового засідання, не є підставою, визначеною нормами ГПК України.

Таким чином, клопотання представника Харківської міської ради є таким, що задоволенню не підлягає.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" обставинам, на які посилається заявник, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 322 ГПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

У п.5, п.6 ч.2 ст. 322 ГПК України визначено, що у заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення та посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 322 ГПК України до заяви додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Ст. 320 ГПК України передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили за нововиявленими обставинами. Цією ж статтею визначено і підстави для такого перегляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи. Тобто, коли врахування таких обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Отже, нововиявлені обставини, за своєю юридичною суттю, є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.

Вказаними процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 910/4521/14.

А отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є окремою спеціальною процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

У процесуальному аспекті зазначене підтверджується також тим, що норми, якими врегульовано порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами законодавцем виокремлено в окрему главу (Глава 3 Розділу IV) Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 ГПК України.

Між тим, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Енджел Капітал" у своїй заяві не наводить будь-яких обставин (фактичних даних), які існували на момент розгляду справи №922/2851/19, та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Щодо інших доводів заявника, то колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом, а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.

Слід зазначити, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Pravednaya v. Russia").

Суд також наголошує, що під час розгляду даної справи відповідачем заявлялися доводи щодо незгоди із здійсненним позивачем розрахунком заборгованості. Так, відповідач наголошував, що надані позивачем розрахунки в обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є необґрунтованими. Відповідач посилався на те, що у 2017 році цільове призначення земельної ділянки визначалось за кодом КВЦПЗ 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій , до якого застосовується коефіцієнт Кф-1. Наданий до позовної заяви витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Дружби Народів, 246-А у м. Харкові не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки у вказаному витязі зазначено, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель. Вищенаведене стало підставою для застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф, який є ключовим для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки населених пунктів, із значенням 3, що призвело до збільшення орендної плати в 3 рази. Відповідач посилався на те, що за відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують вид використання земельної ділянки в межах певної категорії та цільове призначення земель спірної земельної ділянки, неможливо встановити розмір позовних вимог.

Вказаним доводам відповідача була надана відповідна оцінка судом апеляційної інстанцій при розгляді справи № 922/2851/19.

Так, у постанові від 04.03.2020 Східний апеляційний господарський суд зауважив, що позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру доходу одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна, у період з 01.03.2018 по 30.06.2019 у сумі 757519,55 грн. - розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної власності. Судом встановлено, що розрахунок здійснений відповідно до норм Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"; Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №517/0/45-19 від 25.02.2019.

А, отже, вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про необґрунтованість та неправомірність наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, вказані доводи були оцінені та відхилені з наведенням відповідного правового обґрунтування.

Окрім цього, заявник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, в якій, при розгляді спору у подібних правовідносинах, Верховний Суд зазначив, що при здійсненні розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави належить обов`язково враховувати суму сплаченого земельного податку за заявлений у позові період.

Колегія суддів зауважує, що зазначена правова позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, існувала на час розгляду даної справи №922/2851/19.

До того ж, зазначений правовий висновок Верховного Суду не є доказом у розумінні чинного процесуального законодавства та не може розглядатися, як юридичний факт, з яким пов`язані виникнення, зміна чи припинення спірних правовідносин сторін.

Відповідно ж до п. 1 ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

За таких обставин, висловлення правової позиції Верховним Судом у подібних правовідносинах, що відбулося до винесення судового рвішення судового розгляду у даній справі та ухвалення відповідних судових рішень по суті спору, не може вважатися нововиявленою обставиною.

Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отож, при розгляді даної справи судом було оцінено всі докази, необхідні для вирішення справи та, як вище вказано, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, верховенство права є одним з основних принципів (засад) господарського судочинства.

У доповіді Венеційської комісії (схваленій на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року) на підставі аналізу правових систем європейських держав у пошуках спільних елементів, характерних для "верховенства права", запропоновано щонайменше 6 необхідних елементів, яких необхідно дотримуватися не лише формально, але й по суті. Ними є: 1) законність, включно з прозорим, підзвітним і демократичним процесом прийняття законів; 2) правова визначеність; 3) заборона довільності у прийнятті рішень; 4) доступ до правосуддя, що здійснюється незалежним і безстороннім судом, включно з можливістю оскаржити в суді адміністративні акти; 5) повага до прав людини; 6) недискримінація і рівність перед законом.

Отже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Суд у прийнятті даної ухвали керується принципом res judicata, базове тлумачення якого відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 року у справі "Праведная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

При цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 року).

У справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" ЄСПЛ також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.

За висновками суду, заявник фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили та залишено в силі апеляційною інстанцією, та заявляє вимоги, спрямовані на повторний розгляд справи та винесення іншого судового рішення, що, на думку колегії суддів, не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це є порушенням принципу верховенства права та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про перегляд судового рішення від 20.12.2019 у справі №922/2851/19 за нововиявленими обставинами (вх.№21 від 20.12.2021) задоволенню не підлягає, отже вважає за необхідне у задоволенні вказаної заяви відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку із чим судові витрати зі сплати судового збору за подання даної заяви покладаються на заявника (відповідача).

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 232, ст. ст. 233, 234, 235, 325 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про перегляд судового рішення від 20.12.2019 у справі №922/2851/19 за нововиявленими обставинами (вх.№21 від 20.12.2021)

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2019 у справі №922/2851/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддями та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.4 розділу X "Прикінцеві положення", п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено (підписано) 07.02.2022.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р. М. Аюпова К.В. Аріт О. В. Бринцев

справа № 922/2851/19