Рішення

від 03.02.2022 по справі 925/1676/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Черкаси справа № 925/1676/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м.Київ, вул.Лейпцизька,15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідс Трейд Груп", м.Черкаси, вул.Небесної Сотні,121, оф.8

про стягнення грошової заборгованості 25651,02 грн,

без участі повноважних представників сторін.

Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідс Трейд Груп" заборгованості у сумі 25651,02 грн, з них:

- 19950,00 грн основної заборгованості за договором про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку від 02.12.2003 №295384900291/395381690659,

- 1817,48 грн - 3% річних,

- 3883,54 грн інфляційних втрат,

та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито провадження у справі; розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження призначено на 11.01.2022.

До дня судового засідання від позивача надійшло клопотання від 11.01.2021 (вх.суду №355/22 від 11.01.2022) про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване перебуванням його представника у період з 30.12.2021 до 16.01.2022 у відпустці.

Позивачем надано оригінали документів для огляду судом.

Відповідач участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив; на виконання ухвали від 08.12.2021 відзиву на позов до суду не направив.

У судовому засіданні встановлено, що ухвала від 08.12.2021, направлена на адресу відповідача: м.Черкаси, вул.Небесної Сотні,121, оф.8, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала суду від 11.01.2022 про відкладення судового засідання направлена відповідачеві на його юридичну адресу та адресу засновника. Також зроблено оголошення судом на сайті суду про час і місце проведення судового засідання. Судом вчинені всі доступні дії для належного повідомлення учасника про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За результатами судового розгляду 03.02.2022 до справи приєднано вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

18.09.2015 між ПрАТ МТС Україна "(оператор, позивач, надавач послуги) та ТОВ "Сідс Трейд Груп" (відповідач, споживач послуги, боржник) був укладений договір №295384900291/395381690659 про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку в межах України з можливістю виходу в міжнародний роумінг - пакет GSM "MTC ULTRA". Присвоєний номер телефону відповідачеві НОМЕР_1 . Договір укладено в м. Київ.

ПрАТ "ВФ Україна" у спірних відносинах є правонаступником ПрАТ "МТС Україна" внаслідок реорганізації шляхом зміни назви товариства, що не пов`язано з злиттям, поділом товариства тощо, є позивачем, стягувачем, кредитором.

Спірний договір не заперечений сторонами, не визнаний недійсним, не розірваний за згодою сторін та є чинним.

Позивач в період з 01.06.2018 по 30.06.2018 надав послуги мобільного телефонного зв`язку, спожиті відповідачем та не оплачені останнім в установленому порядку. На виконання вимог договору відповідачеві виставлені рахунки на оплату:

№2223006022 від 30.06.2018 на загальну суму 40532,91 грн.;

№2239448559 від 31.07.2018 на загальну суму 40532,91 грн.;

№2284698813 від 31.10.2018 на загальну суму 20768,09 грн.

Оскільки заборгованість належним чином та повністю погашена не була, станом на 01.11.2018 утворилась заборгованість в сумі 19950 грн., що є предметом спору. Останній платіж надійшов від відповідача 18.06.2019 та прийнятий позивачем, про що свідчить витяг з банківського реєстру по розрахунках позивача та відповідача за послуги зв`язку за період з 01.01.2018 по 30.06.2019.

Наявність заборгованості за надані та не оплачені відповідачем послуги стала причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу. На суму боргу позивач нараховує суму інфляційних втрат (3883,54 грн.) та 3% річних за користування грошовими коштами (1817,48 грн.) за весь період прострочення - з листопада 2018 по листопад 2021 (а.с. 16).

Позивач наполягає на стягненні заборгованості.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не представив. Дійсність договору не заперечена. Отримання рахунків на оплату не заперечив.

Інших документів не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.

Позивач та відповідач у справі є суб`єктами господарювання на ринку послуг України та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надання послуг зв`язку регламентовано приписами Цивільного та господарського кодексів України, ЗУ "Про телекомунікації", постановою КМУ №295 від 11.04.2012 про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом представлений договір №295384900291/395381690659 про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку від 18.09.2015 є договором послуги і відповідає вимогам глави 63 та ст. 901 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку №295384900291/395381690659 від 18.09.2015 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. дія договору продовжена за відсутності заперечень жодної з сторін. Спору в цій частині немає. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Як встановлено судом, Позивач з 01.06.2018 по 30.06.2018 здійснив надання послуг телефонного (рухомого мобільного) зв`язку за замовленням відповідача, послуга спожита без зауважень, але належно та в строк не оплачена. Заборгованість перед позивачем не спростована і свого контррозрахунку відповідач не надав.

Стосовно претензій відповідача по якості зв`язку та об`єму послуг останній ніяких доказів позивачеві та суду не надав.

Сума заборгованості за надані та спожиті послуги складає 19950 грн. та не спростована відповідачем у належний спосіб і підлягає до примусового стягнення на користь позивача.

На суму заборгованості позивач з посланням на приписи ст. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання нарахував відповідачеві до стягнення суму інфляційних втрат (3883,54 грн.) та 3% річних за користування грошовими коштами (1817,48 грн.) за весь період прострочення - з листопада 2018 по листопад 2021 (а.с. 16).

Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт:Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно та не перевищує суми можливого обтяження суми боргу за спірний період. Вказана вимоги підлягає до задоволення та примусового стягнення 3883,54 грн. інфляційних втрат та 1817,48 грн. -3% річних з простроченої суми з боржника на користь позивача.

Відповідач до прийняття рішення не заявляв про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, що є правом відповідача, а не обов`язком суду. об`єктивних перешкод у реалізації своїх прав відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем доведено та належними доказами підтверджено в діях Відповідача порушення умов договору та підстави для стягнення боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ПрАТ "ВФ Україна" до ТОВ "Сідс Трейд Груп". Позов підлягає до задоволення.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, в тому числі які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання договору чи припинення договору. Відповідач не надав суду і свого контррозрахунку вимог. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом. Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Проведення оплати відповідачем та ненадання доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при примусовому виконанні рішення

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 2270 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідс Трейд Груп", м.Черкаси, вул.Небесної Сотні,121, оф.8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39998715, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м.Київ, вул.Лейпцизька,15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14333937, номер рахунку в банку невідомий

19950,00 грн заборгованості, 1817,48 грн - 3% річних, 3883,54 грн інфляційних втрат, 2270 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення

Повне рішення складено 07.02.2022

Суддя Г.М. Скиба