Ухвала

від 02.02.2022 по справі 383/14/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 383/14/21

провадження № 61-768ск22

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради про визнання неналежною надання медичної допомоги та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради (далі КНП Бобринецька лікарня ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано неналежною надання ОСОБА_1 медичної допомоги Комунальним некомерційним підприємством Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 47 000,00 гривень відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Петренко К. О., та Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради, інтереси якого представляє адвокат Калінка-Бондар О. Б., залишено без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року залишено без змін.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КНП Бобринецька лікарня на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для

учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання неналежною надання ОСОБА_1 медичної допомоги та стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, ціну позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Комунальне некомерційне підприємство Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради про визнання неналежною надання медичної допомоги та відшкодування моральної шкоди .

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук