Рішення

від 20.01.2022 по справі 405/2734/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2734/21

Провадження №2/405/379/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гаврилюк Ю.В.

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Созінової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/2734/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила збільшити розмір аліментів, які було встановлено рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 лютого 2018 року, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на її (позивача) користь на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 3 000 грн. до 6 000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого продовжувати стягнення в розмірі 3 000 грн., щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 мають спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання яких за рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 лютого 2018 року, стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на її (позивача) користь аліменти в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2017 року і до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , потім, продовжуючи стягнення аліментів в розмірі 1 500 грн. щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , однак, аліментів, які стягуються за зазначеним вище рішенням від 22.02.2018 року, замало для забезпечення належного рівня утримання їх спільних з відповідачем дітей, так як стягнута з відповідача сума аліментів не покриває і половини усіх витрат на дітей. Зазначила, що з часу винесення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, вона (позивач) розлучилася з відповідачем та переїхала з дітьми на проживання до іншого міста, та самостійно вона (позивач) не може забезпечити дітям належний рівень життя. Вказала, що витрати на утримання дітей в місяць становлять близько 13 000 грн. зазначила, що діти відвідують інтелектуальні розвиваючі заняття за методикою Марії Монтесоррі , також діти відвідують Центр психології та розвитку Umbrella , вартість яких становить 5 000 грн. на одну особу. Їй (позивачу) також відомо, що з часу їх окремого проживання з відповідачем його матеріальне становище значно покращилося, відповідач живе холостяцьким життям та витрачає кошти виключно на власне задоволення, що, в сукупності, стало підставою для її (позивача) звернення з позовом до суду про збільшення розміру аліментів на утримання спільних з відповідачем малолітніх дітей.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що їх старший з відповідачем син хворіє, потребує особливого та постійного догляду, періодичного відвідування логопеда та інших лікарів, на теперішній час діти знаходяться вдома та вона (позивач) здійснює за ними догляд. Також зазначила, що відповідачем ОСОБА_2 не доведено належними, достовірними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, більш того, за відомостями з Реєстру нерухомого майна вбачається, що відповідач є власником двох земельних ділянок: земельної ділянки з кадастровим номером 4824510000:02:000:0035, площею 1, 9495 га; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; та земельної ділянки з кадастровим номером 4824510100:18:000:0011, площею 8, 912 га; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тим самим, відповідач отримує дохід від зазначених земельних ділянок. Окрім того, зазначила, що відповідач має у власності два трактори, підтвердженням чого є фотознімок, долучений нею (позивачем) до справи.Також вважає безпідставними та недоведеними посилання відповідача на те, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати, яка, в свою чергу, отримує пенсію від держави та є матеріально забезпеченою.

Відповідач ОСОБА_2 та в його інтересах адвокат Созінова Г.І. (діє на підставі ордеру серії КР №66190 та договору №64 про надання правничої допомоги від 21 серпня 2021 року) в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити позивачу в його задоволенні, підтримали доводи, викладені у відзиві на позов, який подано до суду 29 вересня 2021 року за вх.№23438, за змістом якого зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає постійно разом зі своєю мамою ОСОБА_6 , 1963 року народження, яка є пенсіонеркою, інвалідом 3-ої групи, та яка отримує пенсію в розмірі 2 200 грн. та знаходиться на утриманні відповідача. Крім того, відповідач ОСОБА_2 працює на Баштанському сирзаводі - оператором та отримує мінімальну заробітну плату, розмір якої після утримання податків складає 4 830 грн. Зазначено, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що підставою її звернення до суду з зазначеним позовом стало значне матеріальне становище відповідача та у зв`язку з чим він має можливість сплачувати значно більший розмір аліментів на утримання дітей, з тих підстав, що після прийняття судом рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей його матеріальне становище не змінилося, більш того, він продовжує проживати у селі разом з матір`ю, яка часто хворіє, лікується у стаціонарі лікарні, інших дітей у матері не має, та, відповідно він один піклується про неї. Також вказано, що за місцем його роботи він отримує заробітну плату в розмірі 4 830 грн., інших доходів не має, та, відповідно, не має об`єктивної можливості сплачувати позивачу аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 6 000 грн. щомісячно.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та в його інтересах представника адвоката Созінову Г.І., дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що в задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами, що останні мають спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області, про що 13 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис за №132, та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що 13 липня 2017 року складено відповідний актовий запис за №107.

Батьками дітей в свідоцтвах про народження зазначено в графі Батько - ОСОБА_2 , та в графі Мати ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 лютого 2018 року (справа №405/7285/17), яке набрало законної сили 26 березня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.12.2017 року до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , потім продовжувати стягнення розмірі 1 500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім того, зазначеним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 01.12.2017 року і до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Також встановлено та не заперечувалося відповідачем, що на теперішній час діти проживають з позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується також довідкою Первозванівської сільської ради №190 від 19.03.2021 року, за якою, разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 проживають сини: ОСОБА_7 , 2015 року народження та ОСОБА_8 , 2017 року народження.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №3789ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тим самим, суд зауважує, що у зазначеній статті закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Тим самим, матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов`язаної надавати дитині утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками. Оскільки матеріальне становище і сімейний стан, а також стан здоров`я, зазначених у законі осіб (платника аліментів та одержувача аліментів) можуть протягом часу існування аліментного зобов`язання змінюватися, закон передбачає, що особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його (одержувача аліментів) здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

При цьому, правове значення при вирішенні спору має встановлення наявності або відсутності факту зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів у порівнянні із його матеріальним та сімейним станом, у якому він перебував на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів, який би був обґрунтованою підставою для задоволення позову або для відмови у позові.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів,в порядку ст. 192 СК України, на утримання малолітніх дітей з 3 000 грн. до 6 000 грн.щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого продовжувати стягнення в розмірі 3 000 грн., щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як на обґрунтування позовних вимог та підстав позову зазначила, що витрати на утримання дітей в місяць становлять близько 13 000 грн., діти відвідують інтелектуальні розвиваючі заняття за методикою Марії Монтесоррі та відвідують Центр психології та розвитку Umbrella , вартість яких становить 5 000 грн. на одну особу. Крім того, підставою для збільшення розміру аліментів позивач також зазначила про значне покращення матеріального становища відповідача, та на обґрунтування зазначеного позивачем надано наступні документи, і, зокрема, гарантійні зобов`язання центру Umbrella на прізвище ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про придбання абонемента з 06.04.2021 року по 03.05.2021 року та довідку Монтесоррі центру Ладушки від 22 березня 2021 року, за якою ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) та ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) відвідували інтелектуальні розвиваючі заняття за методикою Марії Монтесоррі з 27 липня по 17 серпня 2020 року три рази на тиждень та з 25 серпня по 21 вересня 2020 року п`ять разі на тиждень; з 21 вересня 2020 року діти припинили відвідування занять за рішенням матері ОСОБА_1 .

Крім того, на обґрунтування покращення матеріального стану відповідача позивач надала Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07 жовтня 2021 року, за якою ОСОБА_2 на праві приватної власності належить: земельна ділянка площею 1, 9495 га, кадастровий номер 48245100000:02:000:0035, для ведення особистого селянського господарства (підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину від 27.11.2014 року №1-3202) та земельна ділянка площею 8, 912 га, кадастровий номер 4824510100:18:000:0011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину від 27.11.2014 року №1-3192).

Окрім того, за клопотанням позивача ОСОБА_1 судом витребовувалася інформація з Територіального сервісного центру №4845 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області, Новобузького управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області щодо надання інформації про те, чи перебуває у власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , сільгосптехніка, в т.ч. трактора, та за отриманою на час судового розгляду справи інформацією Територіального сервісного центру МВС №4845 (ТСЦ МВС №4845) №31/14/5-254 від 12.11.2021 року та №31/984-14-5-2021 від 31.12.2021 року згідно ЄДР МВС України у власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , транспортні засоби відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи щодо заявлених позивачем позовних вимог про збільшення розмір аліментів, на обгрунтування заперечень надав: довідку виконавчого комітету Новобузької міської ради №1616 від 20.08.2021 року, за якою він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за вказаною адресою разом з матір`ю ОСОБА_6 , 1963 р.н., яка є пенсіонеркою, інвалідом ІІІ-ої групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2 200 грн., про що свідчить довідка про доходи №0122 1516 4923 0186 та довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №410450 від 15.06.2020 року.

Крім того, відповідно до Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов`язань з такого податку за період 2020 року, виданої Новобузькою ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.09.2021 року, ОСОБА_2 за вказаний період задекларовано доходів , отриманих на території України в розмірі 13 360, 00 грн., з яких сплачено податки в розмірі 2 400 грн. за вказаний період.

Відповідно до довідки ТОВ Баштанський сирзавод №1214 від 15.11.2021 року, ОСОБА_2 працює в ТОВ Баштанський сирзавод з 01.10.2021 року, займає посаду апаратник пастеризації. Дохід за період з 01.102021 року по 31.10.2021 року склав 5 547, 23 грн

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тим самим, судом відзначається, що відповідно до ст.81 ЦПК України та змісту положень ст.192 СК України позивач ОСОБА_1 повинна довести наявність обставин щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я (чи інших обставин), що настали саме після ухвалення Ленінським районним судом м.Кіровограда 22 лютого 2018 року судового рішення, яким визначено розмір аліментів.

Разом з тим, переконливих та безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язуються матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, а ті обставини, на які позивач посилалася, як на підстави для збільшення розміру аліментів, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для збільшення розміру аліментів.

Суд також зауважує, що як на підставу збільшення розміру аліментів позивач під час судового розгляду справи посилалася на необхідність додаткових витрат на утримання дітей, а саме: старшого сина, який потребує особливого догляду, тривалого лікування, постійних періодичних оглядів та консультацій лікарів.

Одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Тим самим, позивач має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, відповідно до вимог ст.185 СК України, а тому суд не бере до уваги доводи позивача про необхідність додаткових витрат на дитину при розгляді питання про збільшення розміру аліментів.

Не приймаються судом до уваги з підстав їх недоведеності і доводи відповідача ОСОБА_2 щодо перебування на його утриманні матері ОСОБА_6 , 1963 року народження, і, зокрема, відсутності доказів того, що остання потребує фінансової допомоги, придбання ліків.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі наданих сторонами по справі доказів, та оцінивши їх в сукупності на предмет їх належності, достатності та допустимості, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища або сімейного стану відповідача ОСОБА_2 , погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України, тому її вимоги щодо збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню з підстав їх недоведеності.

На підставі ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 192 СК України, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова