Рішення

від 08.02.2022 по справі 219/12052/21

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/12052/21

Провадження № 2/219/675/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Худіної О.О.

секретаря Троян Л.К.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності на гараж площею 39,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що він у 1993 році збудовав гараж площею 39,7кв.м. по АДРЕСА_1 . Виконавчим комітетом Артемівської міської ради народних депутатів рішенням № 687 від 21 грудня 1994 року дозволено йому видати правовстановлюючф документи на самочинно побудований гараж площею 30 кв.м. по АДРЕСА_2 і відвести земельну ділянку. Водночас, ніяких дій із подальшого узаконення збудованого гаражу у період між 1994 та 2016 роком ним не вживалося.15 вересня 2016 року він звернувся із заявою до міського голови міста Бахмута Реви О.О. щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу . У 2016 році згідно з рішенням Бахмутської міської ради № 6/92-1666 від 28 вересня 2016 року, йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.За його заявою від 29 вересня 2016 року на підставі договору на виконання робіт №12/16 від 29 вересня 2016 року з ТОВ Артемівський земельно-кадастровий центр було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.Зазначений проект було затверджено рішенням № 6/96-1754 Бахмутської міської ради від 28 грудня 2016 року, а земельна ділянка була безоплатно передана йому у приватну власність.Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33405577 від 12 січня 2017 року здійснена державна реєстрація майнових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку.Станом на 21 квітня 2016 року він отримав технічний паспорт на гараж.Право власності на гараж ним не було отримано, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості врегулювати та зареєструвати право власності на гараж в досудовому порядку, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні справи винести рішення на розсуд суду.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України , у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,004 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення якої - для будівництва індивідуальних гаражів. Зазначене підтверджується: витягом з рішення 96 сесії 6 скликання від 28.12.2016 №6/96-1754 щодо відведення земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Бахмута та передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Бахмута ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража кад.№ 1410300000:00:012:1244; випискою із рішення № 687 від 21.12.1994 року.

21.04.2016 Артемівським бюро технічної інвентаризації Донецької області було виготовлено технічний паспорт на гараж, який знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 (а.с.14).

За заявою від 29 вересня 2016 року на підставі договору на виконання робіт №12/16 від 29 вересня 2016 року з ТОВ Артемівський земельно-кадастровий центр було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.Зазначений проект було затверджено рішенням № 6/96-1754 Бахмутської міської ради від 28 грудня 2016 року, а земельна ділянка була безоплатно передана йому у приватну власність.

Таким чином, оскільки будівництво гаража було проведено ще в 1993 році, і на даний час позивач не має відповідної документації, яка давала б йому право оформити право власності, на гараж який має статус самочинно збудованого об`єкту. Окрім того, усі можливі заходи його узаконення у позасудовому порядку позивачем вичерпано.

За змістом ст. 331 ЦК України, ст.30-1 Закону України Про планування і забудову територій , ст.18 Закону України Про основи містобудування , визнанню права власності на новостворене нерухоме майно повинно передувати прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, на які набуває право власності. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 ЦК України.

Згідно з вимогами пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Пунктом 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд… , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91 (чинним на час будівництва гаражу) встановлено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року, окрім інших, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328 ЦК України). Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також відповідно до положень ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил (ч.1 ст.376 ЦК України).

Частина 5 ст.376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17, від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року у справі №727/720/17, від 07 лютого 2018 року у справі № 127/18746/15-ц.

Враховуючи те, що позивач самочинно побудував гараж на належній йому на праві власності земельній ділянці, яка була виділена саме для цих цілей; він не порушує нормативних містобудівних вимог, придатний до нормальної експлуатації і може використовуватись за призначенням; питання щодо прийняття гаража в експлуатацію було предметом розгляду компетентного державного органу, а іншого шляху оформлення права власності на гараж, ніж звернення з відповідним позовом до суду, у позивача немає, - суд приходить до висновку, що його вимоги про визнання права власності на гараж є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), право власності на гараж площею 39,7 кв.м. який знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.О. Худіна 08.02.2022