Ухвала

від 04.02.2022 по справі 753/1994/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙРАЙОННИЙ СУДМ.КИЄВА

справа № 753/1994/22

провадження № 1-кс/753/306/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтерсах володільця майна Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ» Дарницького району міста Києва» про скасування арешту з майна у порядку ст. 174 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтерсах володільця майна Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ» Дарницького району міста Києва» про скасування арешту з майна, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва. Вимоги клопотання мотивовані тим, що слідчим відділом Дарницького УП здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101020000022 за фактами ймовірних зловживань службовими особами Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ» Дарницького району міста Києва» (код ЄДРПОУ 31723240) при укладенні договорів з ТОВ «Київбуд Холдінг» (код ЄДРПОУ 40212434) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство Енерго Монтаж (код ЄДРПОУ 39534853) на виконання ймовірно аналогічних робіт, що були вже виконанні та оплачені.

На підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2018 проведено обшук 09.11.2018 за адресою: вул. вул. Ялтинська, 5-б у м. Києві та вилучено документи, серед яких документація щодо виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція амбулаторії лікарів сімейної медицини центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Б. Гмирі 8 у Дарницькому районі м. Києва», які належать підприємству.

Після чого на вказані речі та документи накладений арешт слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23.09.2021 у справі № 753/12396/21 (1-кс/753/3797/21) встановлено слідчим Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, уповноваженим на розслідування кримінального провадження № 42017101020000022 та прокурорам Дарницької окружної прокуратури м. Києва процесуальним керівникам у зазначеному кримінальному провадженні, строк для прийняття процесуальних рішень та вчинення однієї із дій, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 278 КПК України, а саме: закриття кримінального провадження, вручення письмового повідомлення про підозру, один місяць з дня постановлення ухвали, тобто до 23.10.2021

Вказане кримінальне провадження закрито на підставі постанови слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 від 12.01.2022, згідно листа ГУ НП у м. Києві від 13.01.2022.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, зважаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження на цей час постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, тому потреби надалі обмежувати власника у володінні майном немає, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, оскільки відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст. 170 КПК України.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його повернення за наступних підстав.

Стаття 7 цього Кодексу визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження серед яких забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дії чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 9 КПК України,під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.

Також, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст.26КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає звертається до слідчого судді покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк, та підлягає оскарженню до слідчого судді.

На обґрунтування клопотання заявник вказує на те, що Комунальне підприємство «Позняки-Інвест-УКБ» Дарницького району міста Києва» є володільцем майна у вищевказаному кримінальному провадженні.

Разом з тим, надавши оцінку змісту клопотання, його вимогам КПК України, слідчим суддею встановлено, що заявником до клопотання не долучено копію ухвали про накладення арешту та копію ухвали про проведення обшуку від 02.11.2018, постанову про закриття кримінального провадження, на які заявник посилається у мотивувальній частині клопотання, а також, не додано документи, що підтверджують право заявника на законне володіння чи користування майном, на яке накладався арешт, та сам факт такого арешту саме слідчим суддею у межах вказаного кримінального провадження з огляду на правову підставу звернення заявника до суду.

Крім того, заявник у клопотанні посилається на те, що постановою від 12.01.2022 кримінальне провадження № 42017100020000022 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, проте оскільки провадження закрито саме слідчим, то питання про скасування арешту прокурором не вирішувалось. Проте, долучені до матеріалів клопотання документи, жодним чином не підтверджують вказані обставини.

Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості на даній стадії прийняття до розгляду вказаного клопотання, встановити правову підставу, мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна вилученого під час обшуку, його наявність взагалі, та вирішити питання про наявність правових підстав для скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

При цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна (у даному випадку скасування арешту майна) подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його заявнику.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження; не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновкисуду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Беручи до уваги, що клопотання про зняття арешту з майна подано заявником без додержання вимог ст.ст. 171-174 КПК України,враховуючи загальні засади кримінального провадження, зокрема: законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання заявнику.

Керуючись ст.ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтерсах володільця майна Комунального підприємства «Позняки-Інвест-УКБ» Дарницького району міста Києва» про скасування арешту з майна у порядку ст. 174 КПК України повернути.

Копія ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати особі, яка його подала, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення клопотання не позбавляє особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою його повернення та повторного звернутись до слідчого судді з порушенним питанням відповідно до положення статті 174 КПК України.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: