Постанова

від 12.07.2007 по справі ас-41/112-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-41/112-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" липня 2007 р.  15:35              Справа № АС-41/112-07

вх. № 3827/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Заходяченко Ю.В. дов.

відповідача - Волошко Н.М. дов.

по справі за позовом  ТОВ "Енергоатом Харків Проект" м. Х-в   

до  ДПІ у Київському районі м. Харкова  

про скасування повідомлення-рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Енергоатом Харків Проект», м. Харків, звернувся до судуз позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000043500/0 від 09.09.06 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позов та акті перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 31.07.2006 р. по 18.08.2006 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Енергоатом Харків Проект», м. Харків, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2006 р. За результатами перевірки складений акт № 2516/23-2/25464628 від 29.08.2006 р., та був підписаний генеральним директором ТОВ «Енергоатом Харків Проект» з запереченнями № 954 від 31.08.06 р., які були надані до канцелярії ДПІ у Київському районі м. Харкова 31.08.2006 р. З урахуванням розгляду заперечень  висновки, викладені в акті перевірки, не були змінені, про що позивача було повідомлено листом № 8640/10/23-214 від 05.09.2006 р.  На підставі акту перевірки 09.09.2006 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000043500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 659376, 00 грн. (439584,0 грн. – донараховано податкове зобов'язання, 219792,0 грн. – застосована штрафна санкція.)  

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та оскаржив податкове повідомлення - рішення № 0000043500/0 від 09.09.2006 р. до ДПІ у Київському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області. Рішеннями за результатами розгляду первинної та повторних скарг податкове повідомлення - рішення від 09.09.2006р. №0000043500/0 залишене без змін та були прийняти податкові повідомлення - рішення № 0000043500/1, № 0000043500/2. Оскільки позивач не оскаржує податкові повідомлення рішення № 0000043500/1, № 0000043500/2, суд, розглядаючи справу в межах позовних вимог, не досліджує правомірність їх прийняття.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вказано в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, позивачем порушено пп. 7.4.1, пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та ст. 18 Наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 р. №165, а саме ТОВ „Енергоатом Харків Проект" були придбані науково-дослідні роботи, які фактично не використовуються в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду... При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід відмітити, що відповідно приписам п. 7.4.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” в редакції, що діяла на час проведення операцій та оформлення по ним документів, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою  п.  6.1 ст.  6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом, позивачем у перевіряємому періоді згідно укладених договорів надавались послуги щодо розробки науково - дослідних робіт на теми: "Дослідження ерозійно корозійного зносу трубопроводів турбоагрегатів до 220/44 ОП РАЕС", "Кінетика фізико - хімічних взаємодій металів", "Характеристика фізико - хімічних процесів в металах АЕС", "Розробка системного аналізу щодо контролю стану трубопроводів енергетичних установок", "Розробка» системного аналізу щодо контролю трубопроводів енергетичних установок", "Дослідження деградації властивостей металу трубопроводів потужних енергоблоків АЕС", "Досліження ерозійно корозійного зносу трубопроводів конденсату гріючого пару турбоагрегату ТВВ1000ЮУАЕС" на загальну суму 2963560,0 грн. в т.ч. ПДВ - 448926,67 грн.

В акті перевірки зазначено, що отримані ТОВ "Енергоатом Харків Проект» науково - дослідні роботи від ТОВ "Инкоминвест", ТОВ "Ріелінвест - сервіс", ТОВ "Регіон фінанс", ТОВ "Етріс" далі ні кому не передавались, не ріалізовувались, звітні або інші документи, які містять інформацію щодо виконаних науково - дослідних робіт відсутні. Таким чином при перевірці відповідач не зміг з'ясувати, чи пов'язані ці витрати з господарською діяльності підприємства ТОВ "Енергоатом Харків Проект". Як стверджує відповідач у зв'язку з тим, що підприємством не були надані документи, які б підтверджували використання чи  можливість  використання зазначених послуг в подальшому у власній господарської діяльності, підприємством порушено пп. 7.4.1, пп.. 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, зайво віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 448927,0 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у квітні 2005 р. - 20000,0 грн., у травні 2005 р. 22500,0 грн., у червні 2005 р. - 113333,0 грн., у жовтні 2005 р. - 79760,0 грн., у березні 2006 р. - 26667,0 грн.

З наданого до матеріалів справи статуту ТОВ «Енергоатом Харків Проект», а саме пп. 2.2. ст. 4 вбачається, що предметом діяльності позивача є проектування, будівництво та експлуатація об'єктів атомної енергетики, а також надання послуг по їх обслуговуванню.

Суд зазначає, що в п. 7.4.4 ст. 7 Закону записано, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно положенням п. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, в редакції, що діяла на час проведення операцій, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими  подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В п. 7.2.6 ст. 7 закону в свою чергу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. Даною нормою до підтверджуючих документів також віднесені транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами, касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника).  Таким чином Законом України „Про ПДВ” визначений перелік документів, які повинні підтверджувати право на включення платником податків до податкового кредиту відповідних сум. Оскільки податковим органам, зокрема ДПІ у Київському районі м. Харкова, не надане право самостійно доповнювати вищенаведений перелік документів для підтвердження правомірності проведеного розрахунку податкового кредиту по ПДВ, то вимоги у відношенні позивача щодо необхідності надавати додатково будь-які документи виходить за межи їх повноважень.

Відповідно до п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 р. №165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні також не вбачається, які порушення або невідповідності в складанні були виявлені в податкових накладних. Відповідачем не заперечується наявність податкових накладних.  Крім того, з акту перевірки не вбачається порушення вказаного пункту Наказу Державної податкової адміністрації України „Про запровадження форми податкової накладної та порядку її заповнення". Таким чином, твердження відповідача про порушення ТОВ „Енергоатом Харків Проект" п.18. Наказу ДПА України №165  є безпідставним. Також, суд зазначає, що застосування штрафних санкцій в порядку пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами за порушення Наказу Державної податкової адміністрації України не передбачено чинним законодавством.

Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що при перевірці питань дотримання вимог податкового законодавства перед перевіряючими не можуть ставитися завдання по дослідженню доцільності використання отриманих від виконання господарських договорів результатів, оскільки це є прямим втручанням в господарську діяльність платника податків.

Оскільки оскаржене податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі неправомірних висновків, а відповідач не виконав вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і не довів належним чином їх правомірність, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

Задовольняючи позов, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дії.

У зв'язку з вищенаведеним, висновки відповідача, зроблені під час перевірки та винесене на підставі них ДПІ у Київському районі м. Харкова податкове повідомлення - рішення від 09 вересня 2006 р. № 0000043500/0 є безпідставними та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись статтями 4, 7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000043500/0 від 09.09.06 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Енергоатом Харків Проект», м. Харків  (код 25464628) 3, 40 грн. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 17.07.2007р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.