Рішення

від 09.02.2022 по справі 613/1265/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1265/21 Провадження № 2/613/94/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Вохмінцевої А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Литвиненко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1265/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Семереньки про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник позивача адвокат Мирошниченко К.П., звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Семереньки (далі по тексту - ТОВ Агрофірма Семереньки , ТОВ АФ Семереньки , відповідач) як правонаступника Приватного підприємства Тарасівка-99 , у якому просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 , щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320885500:01:002:0029, загальною площею 4,9758 га, що зареєстрований 14.06.2008 за № 040868600142 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.10.2020, належить земельна ділянка площею 4,9758 га, кадастровий номер: 6320885500:01:002:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Вказану земельну ділянку позивач успадкував після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказав, що між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 , правонаступником якого є відповідач - ТОВ Агрофірма Семереньки , було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 15 років, від 14.06.2008, який зареєстрований у Богодухівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди станом на 31.12.2012 вчинено запис № 040868600142. Сам договір оренди на вищезазначену земельну ділянку у цьому Відділі відсутній.

Позивачу відомо, що за життя ОСОБА_3 орендну плату від ПП Тарасівка-99 жодного разу не отримував, також і позивач після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ще у 2007 році та після оформлення спадщини 03.10.2020 також орендної плати не отримував, що свідчить про систематичну несплату орендної плати за 2008-2021 роки.

24.05.2021 ОСОБА_2 після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом було направлено до ПП Тарасівка-99 запит для врегулювання питання продовження чи припинення договірних відносин, в якому позивач просив також надати копію договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 , однак, цей лист повернувся без вручення з поміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. В подальшому з відомостей, наявних у відкритому доступі, позивачем було з`ясовано, що діяльність ПП Тарасівка-99 припинено, а його правонаступником є ТОВ АФ Семереньки . 12.07.2021 представником позивача направлено на адресу відповідача ТОВ АФ Семереньки адвокатський запит з проханням, для подальшого врегулювання договірних відносин, надіслати копію спірного договору оренди на земельну ділянку 6320885500:01:002:0029, укладеного між ПП Тарасівка-99 та ОСОБА_3 , та довідку про суми нарахованої, але невиплаченої орендної плати. Вказаний адвокатський запит отримано відповідачем 15.07.2021, однак, станом на 09.08.2021 відповіді не отримано. На даний час позивач позбавлений можливості вільно розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, оскільки правонаступник орендаря не відповідає на запити позивача, не надає для ознайомлення договір оренди, не здійснює розрахунок по виплаті орендної плати, не надає для укладення додаткової угоди для продовження чи припинення договірних відносин. У зв`язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача вказує, що припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов`язків, передбачених ст.25 Закону України Про оренду землі та умов договору оренди, що є підставою для його розірвання. Крім того, з посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст.13, 21, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі та п. д ч.1 ст.141 ЗК України зазначив, що систематична несплата орендної плати також є підставою для розірвання договору оренди.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13.08.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

13.09.2021 відповідачем ТОВ Агрофірма Семереньки подано відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що 19.03.2007 між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області. 29.05.2019 ПП Тарасівка-99 припинило свою діяльність шляхом приєднання до ТОВ АФ Семереньки , таким чином, всі права та обов`язки орендаря за договором від 19.03.2007 перейшли до відповідача. 03 жовтня 2020 року, після смерті орендодавця, право на вказану земельну ділянку перейшло до позивача, разом з ним до позивача перейшли всі права та обов`язки за вказаним договором. Зазначив, що відповідно до п.38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для припинення договору. В силу ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України позивач був зобов`язаний протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку повідомити про це орендаря шляхом направлення відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто під розписку. Однак, позивачем вказані вимоги не були дотримані, він повідомив орендаря про набуття права власності лише адвокатським запитом від 11.07.2021 без надання копій необхідних документів та жодного разу з моменту набуття права власності на земельну ділянку не звертався до орендаря з вимогами про сплату орендної плати, саме тому, за відсутності даних про нового власника, відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором. З посиланням на ст.ст. 526, 610, 613 ЦК України вказує, що в даному випадку мало місце прострочення кредитора (позивачем не вчинено передбачених законодавством обов`язкових дій), а тому вважається, що виконання зобов`язання відповідачем як боржником відстрочене на час прострочення кредитора. Орендну плату за 2008-2020 роки відповідач не мав можливості виплатити у зв`язку зі смертю орендодавця та відсутністю даних про його спадкоємця. З посиланням на ст. 125 ЗК України вказує, що оскільки позивач набув права власності на вказану земельну ділянку 03.10.2020, саме з цієї дати у нього виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, а саме з моменту отримання ним спадщини. Враховуючи момент виникнення у позивача права на одержання орендної плати (2020 рік), порушення строків сплати орендної плати буде мати місце у разі її невнесення орендарем до 31 грудня 2020 року. При цьому, орендна плата за попередні роки може також бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки, сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав.

Враховуючи викладене, вважає, що у розумінні ст.141 ЗК України, ст.24, ч.3 ст.31, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки на вимогу однієї зі сторін є саме систематична несплата орендної плати. Разом з тим, в діях відповідача відсутні ознаки систематичності порушення виплати орендної плати, оскільки допущене лише разове порушення умов договору, тому вимоги про розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати не можуть бути задоволені.

Також, відмітив, що ПП Тарасівка-99 було реорганізоване, а не ліквідоване, як помилково зазначає позивач, а в розумінні ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі , п.38 договору оренди від 19.03.2007 реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для розірвання договору або зміни його умов. ПП Тарасівка-99 не передавало іншій юридичній особі право оренди земельної ділянки позивача за розподільчим балансом, тому договір оренди землі не може бути розірваний з цих підстав.

23.09.2021 представником позивача надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а договір оренди земельної ділянки було зареєстровано лише 14.06.2008, тобто, після смерті орендодавця. Сам факт укладення цього договору позивач ставить під сумнів, оскільки з невідомих причин примірник договору відсутній у Відділі Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області. Ані ознайомитися з текстом договору, ані встановити особу, яка підписала договір, позивач не може, на адвокатський запит представника позивача відповіді не отримано. Починаючи з 2020 року позивач неодноразово звертався до ПП Тарасівка-99 (оскільки про зміну орендаря його ніхто не повідомляв), однак, жодної відповіді отримано не було. Враховуючи викладене, договір оренди земельної ділянки, навіть якщо він і укладався, чинності не набрав, оскільки був зареєстрований через рік після смерті орендодавця. З посиланням на ст.125 ЗК України, ст.ст.210, 631, 638 ЦК України, ст.ст.18, 20 Закону України Про оренду землі , вказано, що договір оренди землі набуває чинності саме з моменту державної реєстрації, а дія договору починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. За відсутності державної реєстрації договору його слід вважати невчиненим (неукладеним), про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17.

Крім того, відмічено, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 24.05.2021 направив запит до ПП Тарасівка-99 для врегулювання питання щодо продовження чи припинення договірних відносин та просив надати копію договору оренди від 14.08.2008, укладеного між ПП Тарасівка-99 та ОСОБА_3 , вказаний лист 02.06.2021 повернувся без вручення адресату з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. В подальшому з відкритих джерел позивачу стало відомо, що діяльність ПП Тарасівка-99 припинено, а його правонаступником є ТОВ АФ Семереньки . 12.07.2021 на адресу ТОВ АФ Семереньки було направлено адвокатський запит з проханням надіслати на адресу адвоката копію договору оренди на земельну ділянку 6320885500:01:002:0029 та довідку про суми нарахованої, але не виплаченої орендної плати. Вказаний запит було отримано відповідачем 15.07.2021, однак, станом на 09.08.2021 відповіді на нього не надано.

Враховуючи викладене, вважає, що систематична несплата орендної плати та припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій особі без згоди та без повідомлення орендодавця свідчать про невиконання орендарем вимог ст.25 Закону України Про оренду землі та положень договору оренди, тому є підставою для його розірвання.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 24.09.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по цивільній справі № 613/1265/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки про розірвання договору оренди земельної ділянки, на тридцять днів.

Заходи забезпечення позову не вживались.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

20.12.2021 представником позивача було подано письмові пояснення, в яких зазначено, що після смерті ОСОБА_3 позивач почав оформляти спадщину у 2007 році, однак, через збір архівних документів та відсутність грошових коштів дооформив документи лише у 2020 році. До ПП Тарасівка-99 лист про зміну власника земельної направляв у відведені законом строки, звичайним листом, однак, відповідних доказів у позивача не збереглося. В подальшому представник ПП Тарасівка-99 не допустив позивача з геодезистом до належної позивачу земельної ділянки, що свідчило про те, що ПП Тарасівка-99 відомо про зміну власника земельної ділянки. Про те, що ПП Тарасівка-99 припинило своє існування, позивачу стало відомо лише від свого адвоката Мірошниченко К.П .. Також адвокатом позивача було направлено 24.05.2021 запит до ПП Тарасівка-99 для врегулювання питання щодо продовження чи припинення договірних відносин, в якому вона просила надати копію договору оренди від 14.08.2008, укладеного між ПП Тарасівка-99 та ОСОБА_3 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Вказала, що договір між дядьком позивача ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 про оренду земельної ділянки чинності не набрав, оскільки був зареєстрований у Відділі ХРФ ДП Центр Державного земельного кадастру лише 14.06.2008 - після смерті ОСОБА_3 .. Отже, оскільки договір оренди набуває чинності лише після його державної реєстрації, фактично цей договір чинності не набув. Передача земельної ділянки також не відбулася, оскільки договором передбачено таку передачу у 5-денний строк з дня набрання чинності договором (тобто, після смерті ОСОБА_3 ). При цьому, неможливо встановити, чи був підписаний він ОСОБА_3 , оскільки оригінал договору у відповідному відділі Держгеокадастру відсутній. Враховуючи викладене, вважає, що договір між ПП Тарасівка-99 та ОСОБА_3 є неукладеним. Зазначила, що про зміну орендаря земельної ділянки позивача ніхто не повідомляв, орендної плати від відповідача він жодного разу не отримував, отже, кого саме необхідно було повідомляти про перехід права власності (успадкування позивачем) земельної ділянки, позивачу не було відомо. На адвокатський запит представника позивача, в якому повідомлялось про перехід права власності земельної ділянки до позивача, відповідач не відповів. Працівники ТОВ АВФ Семереньки не допустили ОСОБА_2 , який прибув разом із геодезистом для проведення землевпорядних робіт, до належної позивачу земельної ділянки. Враховуючи викладене, вважає, що в даному випадку відповідачу було відомо про фактичного власника земельної ділянки, однак, своїх зобов`язань по сплаті орендної плати ОСОБА_2 відповідач систематично не виконував, що є підставою для розірвання договору оренди. Крім того, зміна орендаря без повідомлення та дозволу ОСОБА_2 як орендодавця також є порушенням умов договору та підставою для його розірвання. Також відмітила, що згідно з наданою відповідачем довідкою орендна плата ОСОБА_2 нараховувалась у розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить вимогам законодавства, зокрема, Указу Президента України від 19.08.2008 № 725/2008, згідно з яким орендна плата не може бути меншою, ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Враховуючи викладене, стверджує про наявність достатніх підстав для розірвання договору оренди від 19.03.2007.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві. Вказала, що самим фактом подачі позовної заяви про розірвання договору оренди ОСОБА_2 підтвердив те, що договір був укладений. Стверджує, що укладення договору відбулося в момент досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов, а тому реєстрація договору після смерті орендодавця, яка лише засвідчила факт укладення договору, не впливає на його чинність. Разом з тим, вимоги про визнання договору неукладеним ОСОБА_2 у даному позовному провадженні заявлено не було. Зазначила, що позивач оформив право власності на земельну ділянку в порядку спадкування лише 03.10.2020, а відтак, лише з цієї дати ОСОБА_2 набув права вимоги орендної плати. Разом з тим, всупереч приписам ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України позивач протягом місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку не надіслав орендарю письмового повідомлення про зміну власника земельної ділянки, у зв`язку з чим те прострочення кредитора щодо сплати орендної плати, яке мало місце у спірних відносинах, було допущене не з вини відповідача. На даний час офіційного письмового повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку в порядку та у формі, що передбачені ч.3 ст.148-1 ЗК України (рекомендованим листом з повідомленням з наданням копій документів, передбачених вказаною нормою), позивачем відповідачу не надіслано. Поряд з цим, відповідачем, після отримання в ході розгляду даної справи відомостей про ОСОБА_2 як про власника земельної ділянки, зокрема, адвокатського запиту представника позивача від 12.07.2021, було нараховано орендну плату та відправлено її позивачу поштовим переказом, однак, ОСОБА_2 відмовляється від її отримання. Розмір, в якому орендна плата нараховувалась - 1,7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - був визначений договором, є обов`язковим для сторін, а тому положення Указу Президента від 28.08.2008 № 725/2008 щодо 3-відсоткового розміру орендної плати земельної ділянки в даному випадку мають лише рекомендаційний характер і не є підставою для розірвання договору. Отже, в даному випадку з боку відповідача відсутнє систематичне порушення умов договору оренди та, як наслідок - підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.03.2007 між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Приватним підприємством Тарасівка-99 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,98 га, з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, розташованої на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 55078,33 грн. Договір укладено строком на 15 років. Орендна плата визначена у розмірі 1,7% від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (936,34 грн.), яка вноситься орендарем (за вибором орендодавця) у грошовій, натуральній (зерно після первинної очистки) або відробітковій формі (оранка, культивування, посів, довоз соломи). Орендна плата вноситься у строк з 1 по 31 серпня, остаточний розрахунок - до 31 грудня поточного року. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.35 договору дія договору припиняється у разі : закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, а також з інших підстав, передбачених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.37 договору).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.38 договору).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.п.39, 40 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є копія державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, акт приймання-передачі об`єкта оренди, акт визначення меж земельної ділянки, план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, довідка про нормативну грошову оцінку (п.41 договору).

Вказаний договір було зареєстровано у Богодухівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2008 за № 040868600142 (а.с.96-97).

Між сторонами було підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки згідно з договором оренди від 10.08.2007, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 10.08.2007 (а.с.98).

Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 на ім`я директора ХРФ ДП Центр ДЗК , датована 10.08.2007, в якій ОСОБА_3 просив зареєструвати договір оренди земельного паю, що належить йому згідно з державним актом серії Р3 № 798390, розташованого на території Куп`єваської сільської ради, орендар - ПП Тарасівка-99 . До заяви додано, зокрема, договір оренди в трьох примірниках, план (схему) земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт прийому-передачі земельної ділянки.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029 належала ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно з державним актом серії 19.08.2003.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.02.2018 (а.с.22).

03.10.2020 позивачу ОСОБА_2 , який є племінником ОСОБА_3 , Богодухівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 4,9758 га, цільове призначення (використання) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 6320885500:01:002:0029, що розташована на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Право власності за спадкодавцем зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Павлівською сільською радою Богодухівського району Харківської області 25 серпня 2020 року, на підставі копії Державного акту серії 19.08.2003 (а.с.9).

03.10.2020 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.10).

Представник позивача звернулась з адвокатським запитом до Відділу у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо отримання копії договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, укладеного між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 .

Листом від 12.05.2021 № 233/104-21 Відділ повідомив, що згідно з Книгою реєстрації записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012, на земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, площею 4,9758 га, зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 за № 040868600142, строком дії на 15 років, дата реєстрації - 14.06.2008. Договір оренди на вказану земельну ділянку у Відділі відсутній (а.с. 11).

24.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до ПП Тарасівка-99 із запитом, в якому просив, з метою прийняття рішення про продовження чи припинення договірних відносин з ПП Тарасівка-99 , надати належним чином завірені копії договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, що був зареєстрований 31.12.2012 та укладений між ОСОБА_3 (спадщину після якого оформив ОСОБА_2 ) та ПП Тарасівка-99 , оскільки ОСОБА_3 помер (а.с. 13).

Зазначений запит був направлений позивачем поштою, про що свідчать копія опису вкладення до цінного листа від 24.05.2021 (а.с. 12).

02.06.2021 конверт з цим запитом повернувся без вручення адресату, з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 14).

11.07.2021 представником позивача адвокатом Мирошниченко К.П. було направлено адвокатський запит на адресу ТОВ Агрофірми Семереньки , в якому представник позивача просив, для прийняття рішення про продовження чи припинення договірних відносин та виплати належної орендної плати, надати належним чином завірені копії договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, що був зареєстрований 31.12.2012, укладеного між ОСОБА_3 (спадщину після якого оформив ОСОБА_2 ) та ПП Тарасівка-99 за № 040868600142 від 14.06.2008 строком на 15 років, а також довідку про суми нарахованої, але не виплаченої орендної плати (а.с. 15-16).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням власника ПП Тарасівка-99 - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Семереньки від 06 жовтня 2017 року припинено Приватне підприємство Тарасівка-99 шляхом приєднання до ТОВ Агрофірма Семереньки , утворено комісію з припинення (реорганізації) ПП Тарасівка-99 (а.с.144-146).

Рішенням власника ПП Тарасівка-99 від 02 лютого 2018 року затверджено передавальний акт станом на 02.02.2018, за яким ПП Тарасівка-99 передає усе своє майно, усі права та зобов`язання, включаючи зобов`язання, що оспорюються сторонами, своєму правонаступнику - ТОВ АФ Семереньки (а.с.147).

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ АФ Семереньки від 20 травня 2019 року внесено зміни до статуту товариства та затверджено статут товариства у новій редакції (а.с. 148-149).

Згідно з п.3 нового Статуту ТОВ АФ Семереньки , останнє є правонаступником ПП Тарасівка-99 (ідентифікаційний код 34205162, 42825, Сумська область, Великописарівський район, с. Тарасівка, вул. Першотравнева, 1А), яке було приєднане до товариства, в результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ПП Тарасівка-99 згідно з передавальним актом, затвердженим рішенням ПП Тарасівка-99 від 02.02.2018 (а.с. 150-164).

Відповідно до наданої представником позивача разом із позовом роздруківки відкритих даних ТОВ Агрофірма Семереньки станом на 26.04.2021 є правонаступником ПП Тарасівка-99 (а.с.24-31).

Згідно з довідкою ТОВ АФ Семереньки від 20.10.2021 № 20/10/21-03 оригінальний примірник договору оренди землі № 24 від 19.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 як орендодавцем та ПП Тарасівка-99 як орендарем, який був зареєстрований у Богодухівському районному відділі ХРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 червня 2008 року за № 040868600142, не передавався в архів ТОВ АФ Семереньки під час приєднання ПП Тарасівка-99 .

Відповідно до довідки ТОВ АФ Семереньки від 01.12.2021 № 01/12/21-03 ОСОБА_3 за земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029 за 2017-2021 роки була нарахована, але не виплачена орендна плата в розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки : за 2017 рік - 3006,79 грн., за 2018 рік - 3006,79 грн., за 2019 рік - 3006,79 грн., за 2020 рік - 3006,79 грн., за 2021 рік - 3006,79 грн.. Орендна плата за 2017 рік була визнана безнадійною та списана 31.12.2020 відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України.

Як зазначено у цій довідці, у розпорядженні ТОВ АФ Семереньки відсутня інформація стосовно нарахування та виплати орендної плати до 2017 року, оскільки вказана інформація не була передана під час приєднання ПП Тарасівка-99 до ТОВ АФ Семереньки і не містилася в базі 1С:Підприємство по ПП Тарасівка-99 (а.с.143).

Представником відповідача надано копію реєстру ТОВ АФ Семереньки для перерахунку коштів згрупованих поштових переказів земельних ділянок для виплати орендної плати станом на 21.12.2021, відповідно до якого ОСОБА_2 внесений як отримувач орендної плати за договором від 09.08.2021 (із зазначенням паспортних даних та номеру РНОКПП).

Як пояснив представник позивача, 09.08.2021 є датою фактичного внесення ОСОБА_2 до бази даних ТОВ АФ Семереньки як отримувача орендної плати, що було зроблено відповідачем після отримання адвокатського запиту представника позивача, з якого відповідачу стало відомо, що саме ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 та власником земельної ділянки.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України щодо підстав дострокового розірвання договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.3 ст.124 ЗК України (в редакції, чинній на час укладення договору) передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із частиною першою статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України Про оренду землі ).

У свою чергу, відповідно до ст.25 Закону України Про оренду землі , орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт;

Положеннями частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі також передбачені умови розірвання договору оренди землі, якими є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також підстави, визначені земельним законодавством та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі ).

Пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Отже, за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України Про оренду землі , підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.03.2019 по справі № 183/262/17, зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Також відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що позивач набув права власності на земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину позивач отримав та зареєстрував право власності на земельну ділянку лише 03.10.2020.

Отже, саме з 03.10.2020 у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, а саме: з моменту отримання ним спадщини.

Враховуючи момент виникнення у позивача права на одержання орендної плати (що мало місце у 2020 році), порушення строків сплати орендної плати буде мати місце у разі її невнесення орендарем до 31 грудня 2020 року.

При цьому, орендна плата за попередні роки також має бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 по справі № 709/1089/17.

Відповідачем по справі визнано, що до моменту подачі даного позову ТОВ Агрофірмою Семереньки не було виплачено ОСОБА_2 заборгованості по сплаті орендної плати.

Відповідно до довідки ТОВ АФ Семереньки від 01.12.2021, орендна плата за період 2017-2021 років була нарахована орендодавцю ОСОБА_3 , однак, не виплачена. Орендна плата за 2017 рік списана як безнадійна заборгованість 31.12.2020. У розпорядженні ТОВ АФ Семереньки відсутня інформація про нарахування і виплату орендної плати до 2017 року, оскільки вказана інформація не передавалася відповідачу Приватним підприємством Тарасівка-99 .

Матеріалами справи підтверджено, що орендна плата за 2018-2021 роки була направлена позивачу ОСОБА_2 поштовим переказом лише після подачі даного позову, що підтверджується наданою відповідачем довідкою від 01.12.2021, реєстру для перерахунку коштів згрупованих поштових переказів земельних ділянок для виплати орендної плати та чеку АТ Укрпошта від 22.12.2021.

Як зазначив відповідач, невиплата ОСОБА_2 орендної плати була зумовлена виключно тим, що позивач, оформивши спадщину та набувши права власності на земельну ділянку, не повідомив ТОВ АФ Семереньки , яке не було обізнане про зміну власника земельної ділянки та про те, хто є її фактичним власником. Після отримання адвокатського запиту представника позивача відповідач отримав відомості про правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , та здійснив виплату саме йому заборгованості по орендній платі.

Водночас, слід відмітити, що станом на час подачі позову (09.08.2021) строк остаточного розрахунку по договору оренди від 19.03.2007 для виплати орендної плати за 2021 рік (до 31.12 поточного року) ще не настав, а відтак, з урахуванням дати, з якої позивач набув права вимоги за договором оренди (03.10.2020), відповідачем було допущено одиничне, а не систематичне порушення умов договору оренди щодо своєчасної виплати орендної плати.

Разом з тим, судом встановлено, що несплата орендної плати Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Семереньки до пред`явлення позову мала місце у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України.

Так, частиною третьою статті 148-1 ЗК України визначено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати подати докази тій стороні, яка несе обов`язок з доказування.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у разі його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим чи, навпаки, як це має місце при використанні презумпції, - існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_2 , набувши права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320885500:01:002:0029, виконав свій обов`язок, передбачений ч.3 ст.148-1 ЗК України та у встановленому законом порядку (письмово, рекомендованим листом з повідомленням про вручення) та строки (протягом місяця з дня набуття права власності) довів до відома орендаря факт набуття ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після ОСОБА_3 ..

Надані представником позивача запит ОСОБА_2 від 24.05.2021 на адресу ПП Тарасівка-99 та адвокатський запит представника позивача від 11.07.2021 на адресу ТОВ АФ Семереньки - не є таким повідомленням, оскільки не містять усіх обов`язкових відомостей, передбачених частиною 3 статті 148-1 ЗК України (місця розташування та площі земельної ділянки; платіжних реквізитів нового власника), а запит від 11.07.2021 не містить відомостей про місця проживання нового власника, його поштову адресу. При цьому, у запитах ставиться питання не про перехід права власності на земельну ділянку від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та необхідність у зв`язку з цим виплатити орендну плату позивачу, а про надання копії договору від 14.06.2008 № 040868600142.

Викладені у письмових поясненнях позивача твердження про те, що позивач надсилав до ПП Тарасівка-99 лист про зміну власника земельної ділянки у встановлені законом строки, не підтверджені жодними доказами, позивач не зазначає навіть рік та місяць, коли саме він виконав обов`язок щодо повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянки.

Доводи позивача про обізнаність ПП Тарасівка-99 про зміну власника земельної ділянки з посиланням на те, що представники ПП Тарасівка-99 не допустили позивача з геодезистом до земельної ділянки, на думку суду, не свідчать про виконання ОСОБА_2 свого обов`язку, передбаченого ч.3 ст.148-1 ЗК України, та про те, що безпосередньо відповідач у справі ТОВ АФ Семереньки був обізнаний про зміну власника орендованої земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що про зміну орендаря з ПП Тарасівка-99 на ТОВ АФ Семереньки він дізнався лише від свого адвоката ОСОБА_1 , не спростовують факту невиконання ним вимог ч.3 ст.148-1 ЗК України.

Натомість, як зазначає представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву, невідомі особи не допустили позивача разом з геодезистами до земельної ділянки, надаючи лист від 02.03.2021 № 82/104-21, виданий директору ТОВ АФ Семереньки , та повідомивши, що дана земельна ділянка належить ТОВ АФ Семереньки .

Недопуск позивача до земельної ділянки, на думку суду, додатково підтверджує необізнаність орендаря про те, що саме ОСОБА_2 став новим власником земельної ділянки.

Таким чином, після цієї події ОСОБА_2 був обізнаний про те, що орендарем успадкованої ним земельної ділянки є саме ТОВ АФ Семереньки , однак, не виконав свого обов`язку щодо повідомлення орендаря про зміну власника, що надало б позивачу можливість на законних умовах вимагати виплати йому орендної плати.

Враховуючи відсутність доказів, які підтверджували б факт виконання позивачем законодавчо визначеного обов`язку, беручи до уваги, що відповідач заперечує факт повідомлення орендаря про зміну власника спірної земельної ділянки і надання ним даних щодо платіжних реквізитів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 19.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 , оскільки затримка зі сплати орендної плати зумовлена діями орендодавця, який створив перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.06.2020 по справі № 545/262/18.

Доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору оренди у зв`язку з припиненням орендарем ПП Тарасівка-99 господарської діяльності з безпосереднього цільового використання земельної ділянки та передачею права оренди іншій особі - ТОВ АФ Семереньки за розподільчим балансом, без дозволу та без повідомлення позивача у справі, суд вважає помилковими.

Так, виходячи зі змісту рішень власника ПП Тарасівка-99 від 06.10.2017, від 02.02.2018, протоколу загальних зборів учасників ТОВ АФ Семереньки від 20.05.2019, оновленого статуту відповідача, затвердженого 20.05.2019, відбулася саме реорганізація ПП Тарасівка-99 шляхом приєднання до ТОВ АФ Семереньки , яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПП Тарасівка-99 (за передавальним актом).

У свою чергу, ПП Тарасівка-99 не було ліквідоване, а ТОВ АФ Семереньки не було утворене з ПП Тарасівка-99 шляхом виділу, розподільчий баланс не затверджувався.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань , тобто запису про припинення юридичної особи.

Частина друга статті 107 ЦК України встановлює, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, реорганізація у силу закону передбачає перехід прав і обов`язків реорганізованої особи до правонаступників.

Реорганізація юридичної особи в будь-який спосіб не призводить до припинення зобов`язання та не є підставою для розірвання договору.

Характерною ознакою процедур припинення юридичної особи у результаті реорганізації є неможливість подальшої участі особи, яка припиняється, у зобов`язанні, але реорганізація не припиняє дію цих зобов`язань, в тому числі договорів, які були укладені цією стороною.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 14.09.2020 по справі № 291/1009/18, на яку посилається представник позивача.

Отже, оскільки у спірних відносинах мала місце саме реорганізація орендодавця, відповідач, в силу положень ст. 104 ЦК України та п. 3 оновленого статуту ТОВ АФ Семереньки , є правонаступником прав та обов`язків ПП Тарасівка-99 як орендаря за цим договором. При цьому, ані законом, ані договором не вимагається для цього дозволу орендодавця, тим більше, якщо орендар не був обізнаний про фактичного власника земельної ділянки.

Слід відмітити, що вказану постанову ухвалено Верховним Судом у справі за інших фактичних обставин, ніж мали місце у даній справі.

Так, у справі № 291/1009/18 орендар без згоди орендодавця передав право оренди землі іншому орендарю, який створений шляхом виділу з орендаря, який є стороною договору оренди землі.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону України Про оренду землі ), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 цього закону, має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

У зв`язку з викладеним Верховним Судом зазначено, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. При цьому, попередня юридична особа не припиняється.

Наслідком виділу є перехід за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу, частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, і яка не припиняється, а продовжує функціонувати за зменшеного обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Саме у зв`язку з викладеним Верховним Судом зроблено висновок про те, що припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 Закону України Про оренду землі та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання.

У розумінні правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.09.2020 по справі № 291/1009/18, на яку посилається представник позивача, підставою для розірвання договору є саме припинення безпосереднього використання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням, з передачею її іншій особі за розподільчим балансом (внаслідок виділу), що є невиконанням обов`язків орендаря, передбачених ст. 25 Закону України Про оренду землі .

Поряд з цим, доказів того, що ПП Тарасівка-99 або ТОВ АФ Семереньки припиняло безпосереднє цільове використання належної позивачу земельної ділянки - представником позивача не надано.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для розірвання договору від 19.03.2007 у зв`язку з переходом права оренди від ПП Тарасівка-99 до ТОВ АФ Семереньки та неотриманням згоди ОСОБА_2 як орендодавця на зміну орендаря земельної ділянки, що сталася внаслідок реорганізації ПП Тарасівка-99 .

Щодо доводів представника позивача про те, що договір від 19.03.2007 між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 не набув чинності, тому фактично є не укладеним, оскільки його державна реєстрація здійснена після смерті орендодавця, суд зазначає наступне.

Вищенаведеного висновку представник позивача дійшов виходячи з того, що за умовами п. 41 договору він набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон № 161-XIV (Закон України Про оренду землі ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 18 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

В подальшому, Законом України від 11.02.2010 № 1878 Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України статтю 18 та статтю 20 було виключено, а статтею 19 цього Закону (в редакції, чинній з 16.01.2020) було передбачено, що Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

У постанові від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17, на яку посилається представник позивача, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір щодо дати закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного 01.11.2007, а зареєстрованого 30.06.2011, зазначила, що якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України Про оренду землі , який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Велика Палата дійшла висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 по справі № 390/34/17, реєстрація договору після смерті власника земельної ділянки не свідчить про його неукладеність, оскільки спірний договір оренди був укладений та підписаний за життя орендодавця, виконувався сторонами, його умовами договору не передбачене автоматичне припинення оренди у зв`язку із переходом права власності на земельну ділянку, договір продовжував виконуватися й позивачем, який набувши права власності на земельну ділянку, уклав додатковий договір з орендарем щодо умов договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі урегульовано припинення договору оренди, в тому числі, з підстав закінчення строку, на який його було укладено, а статтею 32 цього Закону - припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, у тому числі, з підстав невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього закону та умовами договору.

Водночас, слід відмітити, що неукладений договір не є юридичним фактом, не може бути визнаний недійсним та не тягне жодних правових наслідків. Відтак, якщо сторони передали майно на виконання неукладеного договору, воно може бути повернуто на підставі положень про безпідставне збагачення (ст. 1212 ЦК України).

В абз. 3 п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що не є укладеними правочини (договори), в яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Під розірванням договору розуміється дострокове припинення зобов`язань сторін за таким договором з певних підстав (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Отже, беручи до уваги, що у випадку неукладеного договору зобов`язання між сторонами не виникають, вони не можуть бути достроково припинені, а договір, який позивач вважає неукладеним - не може бути розірваний.

Водночас, вимог про визнання договору між ОСОБА_3 та ПП Тарасівка-99 неукладеним позивачем у даному позовному провадженні заявлено не було.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи ч.1 ст.13 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи і в межах заявлених нею вимог, позовні вимоги про розірвання договору оренди від 19.03.2007, який, на думку позивача, є неукладеним, і не набрав чинності, не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення ЄСПЛ по справі Серявін та інші проти України , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

З огляду на норми ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, з урахуванням висновку суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати по оплаті судового збору та правничої допомоги слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 212, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Семереньки про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (уразі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , адреса : 42644, Сумська область, Тростянецький район, с. Печини, вул. Центральна, 2-А, код ЄДРПОУ 33486731.

Повне судове рішення складено 09.02.2022.

Суддя О.С. Сеник