Рішення

від 17.07.2007 по справі 49/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2007 р.                                                            Справа № 49/187-07

вх. № 5782/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю представників сторін:

позивача - Кануннікова Т.М., дов. № 1 від 04.01.2007 року  відповідача - Ісаєнко М.О., дов. № 144 від 21.05.2007 року

розглянувши справу за позовом Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури територій", м. Х-в  

до  ПП "Солоницівський житлокомунсервіс", с. Солоницівка  

про стягнення 193747,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 141 по о/р 21003-3160: суму основного боргу 9844,65 грн., інфляційних витрат в сумі 92,51 грн., пені в сумі 386,49 грн., трьох відсотків річних в сумі 68,21 грн., всього - 10391,86 грн.; по о/р 21005-3160: суму основного боргу 1417,99 грн., інфляційних витрат в сумі 11,60 грн., пені в сумі 52,55 грн., трьох відсотків річних в сумі 9,28 грн., всього - 1491,42грн. За договором № 142 по о/р 21003-3170: суму основного боргу 172303,06 грн., інфляційних витрат в сумі 1622,12 грн., пені в сумі 6748,19 грн., трьох відсотків річних в сумі 1190,85 грн., всього по о/р 21003-3170 - 181864,22 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрнутовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в сдовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму боргу окрім пені, нарахованої по договору № 142, оскільки даний договір був укладений для теплозабезпечення двух будівель гуртожитків № 12 та № 15 по вул. Пушкінський в смт. Солоницівка, які є відомчими, мають статус гуртожитків, його мешканці не мають змоги напряму укладати відповідні договори з постачальниками комунальних послуг, тому відповідач вимушений утримувати їх, укладаючи договори з енергопостачальними організаціями. Крім того, відповідач у відзиві на позов прохав суд надати розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, починаючи з серпня 2007 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.12.2006 року між Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» та ПП "Солоніцівський житлокомунсервіс" було укладено договори №№ 141, 142 про постачання теплової енергії (далі Договір). Відповідно до умов договору п.1.1. позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору для теплозабезпечення об'єктів, визначених в додатку № 1в до договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен був за 15 днів до початку розрахункового періоду  своїм дорученням самостійно сплатити позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. Остаточні розрахунки за теплову енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача. Згідно п. 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають розрахунковим методом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації, та втрат тепла в мережах споживача. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем, або зараховується (у разі передплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав, на підставі вищезазначених договорів здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договорами строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, лише частково оплатив теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором № 141 в сумі 11262,64 грн. та за договором № 142 в сумі 172303,06 грн. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем платіжних вимог доручень для оплати.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача сум основного боргу у розмірі 183565,70 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2. договорів зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунки сум пені за обома договорами, які відповідають  вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р.

Відповідач проти нарахування 6748,19 грн. пені на заборгованість по договору № 142 від 01.12.2006 року заперечував, посилаючись на відсутність вини в простроченні оплат за договором. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим у  відповідності до  п.3 ст.83 ГПК України у винятковому випадку зменшити розмір  нарахованої за договором № 142 пені  на 50 % та стягнути з відповідача  загальну суму пені у розмірі 3813,14 грн.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення 1726,23 грн. інфляційних витрат та 1268,34 грн. трьох відсотків річних також обґрунтовані та підлягаючі задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, то суд не знаходить підстав для надання відповідної розстрочки тому відмовляє в задоволенні наданого клопотання.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Отже суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1937,48 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Солоницівський житлокомунсервіс" (адреса: 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Пушкіна, 27, р/р 26008012917 в філії № 6 АВУБ "Грант", МФО 350459, код ЗКПО 34466433) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 3 п., 5 пов., р/р 260023011273 в Першій Харківській філії  АКБ "Базіс", МФО 351599, код ЗКПО 03361721) - 183565,70 грн. основного боргу,  3813,14 грн. пені, 1726,23 грн. інфляційних витрат, 1268,34 грн. трьох відсотків річних, 1937,48 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відмовити в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.07.2007 року.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.