Рішення

від 09.07.2007 по справі 40/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2007 р.                                                            Справа № 40/239-07

вх. № 5785/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В. 

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Денчик С.В., дов. від 15.05.2007 року  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ УКРАЇНА", м. Київ  

до  Дочірнього підприємства "М.Т.Г. УКР. Інженерія та торгівля", м. Харків  

про стягнення 12084,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача 10449,02 грн. основного боргу, 1635,00 грн. компенсації витрат на доставку обладнення за договором оперативної оренди обладнення № 583 від 27 серпня 2004 року.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 06 липня 2007 року, у зв*язку з навантаженністю судді Кухар Н.М., справу № 40/239-07 було передано до розгляду судді Хотенець П.В.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у  повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

27 серпня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ УКРАЇНА" та Дочірнім підприємством "М.Т.Г. УКР. інженерія та торгівля" було укладено договір оперативної оренди обладнання № 583, згідно якого відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельне риштування РЕRІ (далі "обладнання"), асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Згідно пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання умов договору № 583 від 27 серпня 2004 року позивач надав відповідачу обумовлені послуги, що підтверджується актами наданих послуг № 0894 від 30 вересня 2004 року, № 1045 від 31 жовтня 2004 року, № 1200 від 30 листопада 2004 року, № 1407 від 31 грудня 2004 року, № 710 від 31 січня 2005 року, № 0260 від 28 лютого 2005 року, № 0426 від 31 березня 2005 року, № 0609 від 30 квітня 2005 року, № 0796 від 31 травня 2005 року, № 0989 від 30 червня 2005 року, № 1208 від 31 липня 2005 року, № 1434 від 31 серпня 2005 року, № 1676 від 30 вересня 2005 року, № 1919 від 31 жовтня 2005 року, № 2168 від 30 листопада 2005 року, № 2397 від 31 грудня 2005 року на загальну суму 186 761, 49 грн. Відповідні документи є у відповідача.

Позивач вказує, що Дочірнє підприємство "М.Т.Г. УКР. Інженерія та торгівля" не повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ УКРАЇНА"  підписаний акт наданих послуг № 2397 від 31 грудня 2005 року і не надіслав мотивованої незгоди з ним. У відповідності із пунктом 4.1.4 та пунктом 4.2.4 договору № 583 від 27 серпня 2004 року у випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та  вимог Цивільного  кодексу України,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача (пункт 4.1.2 договору № 583 від 27 серпня 2004 року).

Таким чином, договором № 583 від 27 серпня 2004 року, згідно абзацу четвертого статті 174 Господарського кодексу України, було покладено на відповідача господарське зобов'язання щодо вчинення певних дій - сплати орендної плати. Це зобов'язання відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України належить до майново-господарських зобов'язань.

Згідно пункту 4.1.5 договору № 583 від 27 серпня 2004 року Дочірнє підприємство "М.Т.Г. УКР. Інженерія та торгівля" повинне щомісячно сплачувати орендну плату протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

Відповідно до пункту 4.1.6 договору № 583 від 27 серпня 2004 року за перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплати.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору № 583 від 27 серпня 2004 року розмір орендної плати становить 5% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

Додатковою угодою № 1 від 30 вересня 2004 року з 1 жовтня 2004 року розмір орендної плати було змінено на 4% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

Згідно пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі частини 2 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно пункту 1 статті 198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків.

Відповідач частково сплатив орендну плату за договором № 583 від 27 серпня 2004 року на суму 176 312, 47 грн.

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу відповідача по орендній платі на дату складання позовної заяви (19 квітня 2007 року) за договором № 583 від 27 серпня 2004 року становить 10 449, 02 грн.

Згідно пункту 2.3 договору № 583 від 27 серпня 2004 року, у випадку транспортування обладнання в адресу орендаря орендодавцем, орендар компенсує йому витрати пов'язані із цим.

Вартість транспортування обладнання склала 2 355, 00 грн., про що підтверджується підписаними сторонами актами № 153/д від 06 вересня 2004 року, № 179/д від 30 вересня 2004 року, № 15/д від 22 березня 2005 року.

Згідно пункту З статті 530 Цивільного кодексу України (строк (термін) виконання зобов'язання) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виставлені позивачем рахунки 153/д від 06 вересня 2004 року на суму 975,00 грн. і № 179/д від 30 вересня 2004 року на суму 660,00 грн. Дочірнєо підприємство "М.Т.Г. УКР. Інженерія та торгівля" не оплатив. Рахунок № 15/д від 17 лютого 2005 року на суму 720,00 грн. відповідачем оплачений.

Таким чином, відповідач в порушення пункту 2.3 договору № 583 від 27 серпня 2004 року не компенсував позивачу витрати на доставку обладнання в розмірі 1 635, 00 грн.

Виставлені позивачем рахунки № 153/д від 06 вересня 2004 року, № 179/д від 30 вересня 2004 року і № 15/д від 22 березня 2005 року є документами про вимогу оплати за транспортування обладнання.

Крім цього позивач надіслав відповідачу лист № 18/Х від 06 квітня 2007 року із вимогою щодо погашення заборгованості (в тому числі оплати вартості доставки обладнання).

Згідно пункту 1 статті 610 Цивільного кодексу України Дочірнє підприємство "М.Т.Г. УКР. Інженерія та торгівля" порушив своє зобов'язання шляхом його невиконання (неналежне виконання).

Згідно пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає вимоги  позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито в сумі 120,84 грн., та на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України стягнути 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75,  82-85  Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "М.Т.Г. УКР. інженерія та торгівля", розрахуноквий рахунок 26003018228 у філії банку "Фінанси та кредит", м. Харків, МФО 350697, код ЄДРПОУ 32949200, поштова адреса: 61014, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корпус В, к. 1002 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ УКРАЇНА", розрахунковий рахунок 26000000672000 в АТ "Каліон Банк Україна" м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31032954, поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822 -10449,02 грн. основного боргу, 1635,00 грн. компенсації витрат на доставку обладнення, 120,84 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                            Хотенець П.В.

Секретар судового засідання                         Дуброва Н.О