Ухвала

від 07.02.2022 по справі 569/25829/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/25829/21

1-кс/569/625/22

УХВАЛА

07 лютого 2022 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 яке погоджено із прокурором про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що у ході вивчення матеріалі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено наступні обставини: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , здійснювали приватизацію земельних ділянок безоплатно за рішенням органів місцевого самоврядування. В подальшому дані земельні ділянки продавалися за договорами купівлі-продажу третім особам, після чого зазначені особи, повторно зверталися до органів місцевого самоврядування за отриманням земельних ділянок того ж виду, безоплатно. Разом з тим, згідно норм Земельного Кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Так, вказане свідчить, що ОСОБА_7 повторно використано своє право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва та, як наслідок, незаконно отримав у власність земельну ділянку площею 0,12 га.

За даним фактом 15.12.2021 до ЄРДР внесено відомості за №42021181110000061 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 27 травня 2014 року за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га к.н.5624689800:09:008:0109 на території Шубківської сільської ради Рівненського району з цільовим призначенням для індивідуального садівництва. Підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, серія та номер: / НОМЕР_2 /інд.№ НОМЕР_3 , видане 27.05.2014 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 25.03.2014 №РВ/5624689800:09:008/00001594.

В подальшому, 30 вересня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_4 від 30.09.2015, виданого на підставі рішення Рівненської міської ради від 17.09.2015 №5678 за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, к.н.5610100000:01:034:0060 на території міста Рівного з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

01 жовтня 2015 року ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 823, відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

В подальшому, ОСОБА_8 відчужила вказану земельну ділянку згідно договору купівлі продажу на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

17 серпня 2021 року вказана земельна ділянка була розділена на земельні ділянки площами по 0.06 га за к.н. 5610100000:01:034:0154 та к.н. 5610100000:01:034:0155.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки площами по 0.06 га за к.н.5610100000:01:034:0154 та к.н. 5610100000:01:034:0155 належить ОСОБА_9 .

Отже, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка площею 0.06 га за к.н.5610100000:01:034:0154, що є похідною від земельної ділянки площею 0,12 га, к.н.5610100000:01:034:0060, є об`єктом кримінально протиправних дій, є доказом злочину і в подальшому відносно неї може бути застосовано спеціальна конфіскація у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскація у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можлива конфіскація майна.

Дана земельна ділянка має суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, і не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати чи пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.06 га за к.н. 5610100000:01:034:0154 що перебуває у власності ОСОБА_9 .

Встановити заборону володільцю (власнику), чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування вилученими речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні;

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1