Ухвала

від 07.02.2022 по справі 761/43805/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43805/21

Провадження № 2/761/1885/2022

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Інституту електродинаміки Національної академії наук України про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інституту електродинаміки Національної академії наук України про поновлення на роботі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2021 року матеріали цивільної справи було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Під час вивчення матеріалів вказаної заяви, було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем було заявлено наступні позовні вимоги:

- Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Президії національної Академії наук України №515 від 13.10.2021 року.

- Визнати незаконними та скасувати накази директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України №143-ос від 20.10.2021р., №155-ос від 08.11.2021р.

- Визнати незаконним та скасувати наказ директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України №93-к від 08.11.2021 року в частині відсторонені від роботи (видів робіт) з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

- Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді провідний науковий співробітник у відділі №12.

- Стягнути з Інституту електродинаміки Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний з відстороненням від роботи з 08 листопада 2021 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 20 050,59 грн.

- Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді провідний науковий співробітник у відділі №12.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правової позиції Великої Палати ВС, викладеній в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях .

В свою чергу, середній заробіток за час вимушеного прогулу також не входить до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця в разі незаконного звільнення працівника.

Також Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Таким чином позивача не звільнено від сплати судового збору за наступні позовні вимоги:

- Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Президії національної Академії наук України №515 від 13.10.2021 року.

- Визнати незаконними та скасувати наказ директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України №143-ос від 20.10.2021р.

- Визнати незаконними та скасувати наказ директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України №155-ос від 08.11.2021р.

- Стягнути з Інституту електродинаміки Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний з відстороненням від роботи з 08 листопада 2021 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 20 050,59 грн.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до п. 1, ч. 2, ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно з цим, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, враховуючи положення Закону України Про судовий збір щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 632,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід надати докази сплати судового збору.

У разі виправлення недоліків у вказаній частині, позивачу необхідно подати докази сплати судового збору разом із копіями відповідно до кількості учасників процесу.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту електродинаміки Національної академії наук України про поновлення на роботі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: