Ухвала

від 04.02.2022 по справі 757/220/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/220/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/28090/19-к від 03.06.2019 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014220510002973 від 08.11.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2019 року, справа №757/28090/19-к, у кримінальному провадженні №12014220510002973 від 08.11.2014 року, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:019:0042 (площею 0,0194 га), яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:019:0042, разом з тим, відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки, належної ОСОБА_4 , а також вказаний арешт накладено необґрунтовано, у зв`язку з чим звертається до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити та скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Слідчий суддя, заслухавши адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження №12014220510002973 від 08.11.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень‚ підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2019 року, справа №757/28090/19-к, накладено арешт на земельну ділянку, яка належать на праві власності ОСОБА_4 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:019:0042 (площею 0,0194 га).

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.

Судовим розглядом встановлено, що у ОСОБА_4 відсутній процесуальний статус у зазначеному кримінальному провадженні. Земельна ділянка, на яку накладено арешт, отримана ОСОБА_4 на законних підставах відповідно до договору купівлі-продажу від 05.05.2016 р., який ніким не оспорений, ОСОБА_4 є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи наслідки арешту земельної ділянки для власника майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що земельна ділянка перебуває під арештом вже досить тривалий період - 2 роки та 8 місяців (досудове розслідування триває з листопада 2014 року, тобто вже більше 7 років), а також що на даний час у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 309 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2019 року, справа №757/28090/19-к, у кримінальному провадженні №12014220510002973 від 08.11.2014 року - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, справа № 757/28090/19-к, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:019:0042 (площею 0,0194 га), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 800146663101, яка належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1