Ухвала

від 04.02.2022 по справі 760/342/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/342/22 1-кс/760/553/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво № 9233/10 від 31.07.2020р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги),

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕСС ПЛЮС» адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Київської області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

19.11.2021р. ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області (справа № 381/4161/21, провадження № 1-кс/381/1441/21) надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», з метою виявлення та вилучення документів, які пов`язані із неправомірними шахрайськими діями, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, а також інших речей та документів, які містять на собі інформацію про вчинений злочин.

08.12.2021р. прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області, на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області, проведено обшук в автомобілі марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», в ході якого було відшукано та вилучено майно, в тому числі грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

10.12.2021р. ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», зокрема, на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

17.12.2021р. постановою керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України слідчим слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

Представник володільця майна ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» адвокат ОСОБА_4 в поданому клопотанні зазначає, що арешт на грошові кошти, які на праві приватної власності належать ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» накладено слідчим суддею необґрунтовано, та на теперішній час відсутня будь-яка потреба у застосуванні цього заходу забезпечення.

Крім того, представник зазначив, що відповідно до фабули кримінального провадження невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами у розмірі 16000 доларів США, тобто сумою, яка в сотні рази менша, ніж та, яка була вилучена під час проведення обшуку.

Крім цього, представник вважає,що арештна вказанігрошові коштибув накладенийнеобґрунтовано,оскільки походженнявказаним грошовихкоштів повністюпідтверджується наданимидокументами,а такожз моментуїх вилучення,08.12.2021р. органом досудового розслідування не було нікому пред`явлено підозри в даному кримінальному провадженні та не доведено, що вказані грошові кошти містять на собі ознаки та сліди вчинення будь-якого злочину, а також є знаряддям вчинення злочину.

Тому, представник володільця майна ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» адвокат ОСОБА_4 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2021р., на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», а саме на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вилучене органом досудового розслідування майно має значення речових доказів.

Крім того, прокурор зазначив, що у органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти були отриманні злочинним шляхом та не мають документів, які підтверджують, що дані грошові кошти отриманні ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» законним шляхом.

Представники володільця майна ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане клопотання про скасування арешту, оскільки вилучені органом досудового розслідування грошові кошти в ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» були отриманні ними законним шляхом, що підтверджується наданими в судовому засіданні документами.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, а також копії матеріалів клопотання прокурора про накладення арешту в кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (справа № 381/4161/21, провадження № 1-кс-381/1527/21), слідчий суддя вважає, що клопотання представника володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕСС ПЛЮС» адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Київської області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

19.11.2021р. ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області (справа № 381/4161/21, провадження № 1-кс/381/1441/21) надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», з метою виявлення та вилучення документів, які пов`язані із неправомірними шахрайськими діями, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, а також інших речей та документів, які містять на собі інформацію про вчинений злочин.

08.12.2021р. прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області, на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області, проведено обшук в автомобілі марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», в ході якого було відшукано та вилучено майно, в тому числі грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

10.12.2021р. ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», зокрема, на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

При вирішенні питання про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя прийшов до висновку, що грошові кошти в сумі 2100000 доларів США визнані постановою прокурора від 09.12.2021р. речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тому з метою їх збереження як речових доказів вбачаються обґрунтовані підстави для накладення арешту на вилучене в ході санкціонованого обшуку майно.

Тому, для забезпечення потреб досудового розслідування, слідчим суддею було прийнято рішення про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», а саме на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи вказану ухвалу слідчого судді від 10.12.2021р., слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США, вилучені в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», був накладений необґрунтовано, оскільки прокурором в клопотанні не було зазначено, яке відношення останні мають до вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказані грошові кошти, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з наданих в судовому засіданні матеріалів провадження не вбачає.

Крім цього, прокурором в клопотанні про арешт майна не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання грошових коштів у якості речового доказу.

Постанова прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 від 09.12.2021 року, про визнання грошових коштів у сумі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 01.11.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, ґрунтується фактично на тому, що зазначені грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте, будь-яких посилань на те, що грошові кошти, на які накладено арешт, були набуті ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, були отримані внаслідок шахрайських дій, постанова слідчого не містить.

Крім того, предметом розслідування в даному кримінальному провадженні є заволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шахрайським шляхом грошовими коштами у розмірі 16 000 доларів США, однак, органом досудового розслідування, в ході проведення обшуку було вилучено саме у ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США, який у сотні рази перевищує суму, якою шахрайським шляхом заволоділи вказані вище особи.

Крім цього, прокурором в судовому засіданні не було доведено, яким чином службові особи ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС» мають відношення до даного кримінального правопорушення, оскільки після вилучення вказаних вище грошових коштів органом досудового розслідування не було нікому пред`явлено підозри, в тому числі службовим особам ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС».

Викладені обставини також свідчать про те, що органом досудового розслідування не було спростовано доводи представника володільця майна, що вилучені під час проведення обшуку в автомобілі марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США, належать саме ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС».

Таким чином, на даний час, версія органу досудового розслідування з приводу того, що вказані грошові кошти є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання та спростовується долученими до клопотання документами.

Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Враховуючи, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2021р., на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», а саме на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США, був накладений з єдиною метою збереження речових доказів, тому, слідчий суддя вважає, що таке втручання органів досудового розслідування, на даний час, не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та може призвести до невиправданого обмеження права власності ТОВ «КОРЕССПЛЮС» на безперешкодне користування своїм майном та особливого і надмірного тягарю для нього.

Іншої мети арешту майна, яка б перешкоджала вирішенню питання про скасування арешту, в ухвалі слідчого судді від 10.12.2021р. не зазначено.

Крім того, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 2 КПК України, під час розгляду клопотання надано не було.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕСС ПЛЮС» адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.12.2021р. скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕСС ПЛЮС» адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2021р., на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», а саме на грошові кошти у розмірі 2100000 (два мільйона сто тисяч) доларів США.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1