Рішення
від 10.11.2021 по справі 766/3925/20
ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/3925/20

н/п 2/766/6649/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Крайнюк А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, просила визнати житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя та визнати за позивачем право власності на Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 4274,36грн. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу дітей не мають. Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернулась в вказаним позовом.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 14.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 16.12.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 06 червня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні, актовий запис №226.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 27.04.2016 року та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199718895 від 11.02.2020 року - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006 за адресою АДРЕСА_1 - належить ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, нормою статті 60 СК України визначено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована і один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до роз`яснень п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України №1-8/2012 (№ 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача зазначає, що спірний житловий будинок та земельна ділянка, які підлягають розподілу як спільне майно подружжя є особистою власністю відповідача, оскільки майно було придбано за особисті грошові кошти відповідача.

Суд приходить до висновку, що представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами, що спірне майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006 за адресою АДРЕСА_1 , належали відповідачу на праві особистої приватної власності, оскільки ним не спростовано презумпцію спільності сумісного майна подружжя згідно приписів ст. 60 СК України.

Згідно ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до правових позицій ВСУ висловлених у постановах від 30.03.2016 року № 6-2811цс15, від 18.01.2017 року № 6-2565цс16, від 05.07.2017 року № 6- 2405цс16, від 07.06.2017 року № 6-2670цс16, за змістом частини четвертої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Згідно із частиною п`ятою цієї статті присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Шлюбний договір між позивачем та відповідачем укладено не було. Підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя судом не встановлено.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Враховуючи наведене суд вважає, що частки позивача та відповідача як співвласників спірного майна у праві спільної сумісної власності є рівними.

Представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо набуття спірного житлового будинку та земельної ділянки за особисті грошові кошти відповідача, що є його процесуальним обов`язком (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). Будь-яких доказів, на підтвердження наявності у відповідача особистих грошових коштів, джерела отримання таких коштів, саме за які відповідач придбав би спірне майно - відповідачем не надано.

Таким чином, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006 за адресою АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вирішує судові витрати в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов суд задовольняє, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4274,36грн.

Керуючись ст.ст.368,372 ЦК України, ст.ст. 60-63,69-71 СК України, ст.ст. 200, 206,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю пожружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1040 га.. кадастровий номе 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) право власності на Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 78,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1040 га., кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) право власності на Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 78,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1040 га., кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 4274,36грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М.Єпішин

Дата ухвалення рішення10.11.2021
Оприлюднено14.02.2022

Судовий реєстр по справі —766/3925/20

Рішення від 10.11.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Рішення від 10.11.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 10.09.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 10.09.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Рішення від 10.11.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 10.09.2021

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 16.12.2020

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 16.12.2020

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 15.10.2020

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

Ухвала від 14.04.2020

Цивільне

Херсонський міський суд Херсонської області

Єпішин Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні