Постанова

від 04.02.2022 по справі 597/1478/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 597/1478/21Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/817/227/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 304090000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Стецюк М.А.

та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Данильчука Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №597/1478/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2021 року про часткове забезпечення позову, ухвалену суддею Дудяком С.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, в якій просив: 1) накласти арешт на: - рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 ; - корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Спортивний комплекс «Городок» (і.к. - 41154363); 2) заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з метою відчуження майна ТОВ «Спортивний комплекс «Городок» (і.к. - 41154363) (а.с. 1-2).

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, а саме: 420000,00грн. (основний борг), 212 748,36 грн. (інфляційні) та 60 984,00 грн. (3% річних); всього 693 732,36 грн. та судових витрат. При цьому заявник, відповідно до вимог ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві наводить відомості щодо предмета позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, заходів забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, зокрема наводить мотиви, що відповідач протягом п`яти років, постійно підтверджуючи борг, не виконав свої грошові зобов`язання. Заявник зазначає, що відповідач ОСОБА_2 згідно декларації від 25 травня 2020 року не має будь-якого майна, крім корпоративних прав в юридичній особі ТОВ «Спортивний комплекс «Городок» , а невжиття заходів такого забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 - задоволено частково.

Накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у вигляді 100 відсотків частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Городок» , ідентифікаційний код юридичної особи 41154363.

Заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії з метою відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Городок» , ідентифікаційний код юридичної особи 41154363.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направлено відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області (м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б, Тернопільської області), Державному реєстратору юридичних осіб Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області (м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б, Тернопільської області), Головному управлінню Держпродспоживслужбі в Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 20), Регіональному сервісному центру МВС в Тернопільській області (с. Підгородне, вул. Стрийська, 5, Тернопільської області) для внесення відомостей у відповідні реєстри (а.с. 18-19).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати повністю ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2021 року про забезпечення позову по справі №597/1478/21, посилаючись на те, що вона є незаконною, недоцільною та такою, що не забезпечить мети заходів забезпечення позову (а.с. 22-23).

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 вказав, що ціною позову, який забезпечується є сума в розмірі 693 732,36 гривень. Дана сума є значно більшою ніж статутний капітал ТзОВ «Спортивний комплекс «Городок» , а тому, будь-які обтяження накладені на корпоративні права ОСОБА_2 та заборони відчуження майна ТзОВ «Спортивний комплекс «Городок» є недоцільними. Вказує, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову ніяким чином не вплине на виконання рішення суду чи ефективний захист, або на поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також те, що суд не врахував ст.261 ЦК України, в якій вказаного перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто, перебіг позовної давності розпочався з 20 жовтня 2016 року та на загальних підставах встановлюється тривалістю в три роки, а тому, закінчився 26 жовтня 2019 року. Твердження позивача про те, що позовна давність переривається, оскільки відповідач відстрочив виконання зобов`язання, не заслуговує на увагу і не узгоджується нормами ЦК України, оскільки цей напис зроблено після спливу трьох річного строку.

ОСОБА_1 своїм правом на відзив не скористався.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Данильчук Н.Б. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Притула О.Б. апеляційної скарги не визнала, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 . Згідно декларації від 25.05.2020 не має будь-якого майна, крім корпоративних прав в юридичній особі, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки судом дотримано норми процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Колегія суддів вважає, що накладення арешту на належну відповідачу частку корпоративних прав за своїм змістом полягає виключно у обмеженні права особи розпорядитися цією часткою у статутному капіталі (провести її відчуження), проте не позбавляє відповідача права володіння і користування цією часткою, зокрема не перешкоджає використанню у господарській (підприємницькій) діяльності та виконанню зобов`язань з іншими особами чи контрагентами.

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що ціна позову є значно більшою, ніж статутний капітал ТзОВ «Спортивний комплекс «Городок» , оскільки в даному випадку якраз не порушено принцип співмірності із заявленими вимогами.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що суд не врахував вимог ст.261 ЦК України щодо перебігу позовної давності з огляду на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2021 року про часткове забезпечення позову - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених.

Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 лютого 2022 року.

Головуючий

Судді