Постанова

від 31.08.2007 по справі 7а/96-2935

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7а/96-2935

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" серпня 2007 р.Справа № 7а/96-2935

 10 год. 20 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Козловському С.П.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сегеш –Україна”, м. Шумськ, вул. Гагаріна, 17д, Тернопільської області

до відповідача: Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець, вул. У. Самчука, 6, Тернопільської області

Прокуратура Тернопільської області, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, 46000

за участю представників сторін:

позивача:          Іванушко Наталія Павлівна –довіреність № 68 від 24.07.07р.;

                              Киринюк Зінаїда Іллівна –довіреність № 67 від 24.07.07р.;

відповідача:           Байло Олена Євгенівна –довіреність № 1226 від 04.02.07р.;

                              Божук Марія Улянівна –довіреність № 5170/10 від 17.07.07р.;

                              Нестерук Юрій Георгійович –довіреність № 5810/10 від 18.07.07р.;

прокурора:          Савка Михайло Васильович –посвідчення № 16

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сегеш –Україна” звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000311502/0 від 18.04.2007р., № 0000012301/0 від 23.04.2007р. та № 0000351502/0 від 17.05.2007р. прийнятих Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією (Шумське відділення), якими товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 25461 грн..

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В засіданні з 14.08.2007р. по 31.08.2007р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акти  документальних перевірок.

Відповідач заявив клопотання про витребування у позивача технологічних схеми, які являються додатками до договору № 1 від 22.02.2005р. укладеного позивачем з ТзОВ „Segers - Eesti” та підтверджують основні етапи виробництва й переробки й процес перетворення товарів, розміщених у режим переробки в продукт переробки, а також кількісні показники витрат сировини на одиницю готової продукції за 2006 рік та 1 квартал 2007р..

Суд, розглянувши клопотання, відхилив його, оскільки дані документи не були предметом дослідження в процесі проведення документальної перевірки і відповідач не довів яким чином результати планування процесу виробництва впливають на порядок відшкодування ПДВ встановлений чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представників сторін, встановлено:

- Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією (Шумське відділення) на підставі підпунктів „б”, „в” пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) прийняті податкові повідомлення-рішення:

1/ № 0000012301/0 від 23.04.2007р. яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. на суму 7923 грн., згідно декларації по податку на додану вартість № 1111 зареєстрованої в податковій інспекції 20.02.2007р..

Як стверджує інспекція, підставою зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно акту перевірки № 10/23-0/32736549 від 20.04.2007р. стало порушення платником пп. 7.4.4., п. 7.4. , пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме: товариством зайво віднесено до податкового кредиту 7923 грн. ПДВ, оскільки в результаті господарських операцій здійснених на виконання  контракту № 1 від 22.02.2005р. укладеного з ТзОВ „Segers - Eesti” товариство отримало станом на 01.01.2007р. збитки, а тому виходячи з положень п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 42 Господарського кодексу України така збиткова діяльність не являється господарською діяльністю.

2/ № 0000311502/0 від 18.04.2007р., товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007р. на суму 13105 грн. згідно декларації по податку на додану вартість № 1560 зареєстрованої в податковій інспекції 20.03.2007р...

Підставою зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ згідно акту перевірки № 000031/1502/32736549 від 16.04.2007р. стало порушення товариством пп. 7.4.2.п. 7.4., пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, а саме зайво віднесено до податкового кредиту в лютому 2007р.:

- 4757,83 грн. сплаченої суми ПДВ  згідно податкової накладної № 3718/002 від 23.01.2007р. у зв'язку з придбанням легкового автомобіля „Таврія”, оскільки дана сума (пп. 7.4.2 Закону про ПДВ) повинна відноситись до складу валових витрат ;

- 8327,61 грн. ПДВ, оскільки операції по контракту № 1 від 22.02.2005р. станом на 01.03.2007р. є збитковими, а тому  не являються господарською діяльністю;

- 19,56 грн. ПДВ згідно податкової накладної № 63 від 30.01.2007р., оскільки така сума не була фактична сплачена товариством у попередньому податковому періоді.

3/ № 0000351502/0 від 17.05.2007р. яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007р. на суму 4433 грн. згідно декларації по податку на додану вартість № 2785 зареєстрованої в податковій інспекції 17.04.2007р..

За висновками інспекції, підставою зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно акту перевірки № 000033/1502/32736549 від 16.05.2007р. стало порушення пп. 7.4.4. п. 7.4., пп. 7.7.2 п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, а саме: товариством зайво віднесено до податкового кредиту в лютому та заявленого до бюджетного відшкодування в березні 2007р.:

- 4362,40 грн. ПДВ, оскільки операції по контракту № 1 від 22.05.2005р. станом на 01.04.2007р.  є збитковими, а тому  не являються господарською діяльністю;

- 70,60 грн. ПДВ, оскільки така сума не була сплачена товариством у попередньому податковому періоді.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що зроблені у актах перевірок висновки необґрунтовані і суперечать чинному законодавству, оскільки товариство „Сегеш –Україна” здійснює свою діяльність у відповідності з заявленими видами економічної діяльності, і жодні нормативно –правові акти не містять  посилань стосовно того, що у разі отримання збитків при  здійсненні господарської діяльності, ПДВ підприємству не відшкодовується. Просить суд також врахувати, що згідно пп. 7.4.5. Закону про ПДВ підставою для включення до податкового кредиту сплачених у вартості продукції сум ПДВ є податкова накладна, а зазначений податковою інспекцією придбаний автомобіль як легковий не відповідає дійсності, так як згідно технічного паспорту, розрахунку транспортного податку, який є в наявності у інспекції , являється вантажним автомобілем. В процесі розгляду справи позивач погодився із доводами податкової інспекції щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 19,56 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000311502/0 від 18.04.2007р. та 70,60 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000351502/0 від 17.05.2007р..

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При цьому суд  виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон), підпунктів 2.1.4. п. 2.1., 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону 2181, п. 10.4. ст. 10 Закону про ПДВ, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу та відшкодування податку на додану вартість;

- податкова інспекція, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації платника податку з розрахунком суми бюджетного відшкодування, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних та за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми відшкодування зроблено з порушенням, згідно пп. 7.7.7в ст. 7 Закону про ПДВ та „Порядку відшкодування податку на додану вартість” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 02.05.2001р. № 200/86, на підставі матеріалів перевірки, результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., приймає податкове повідомлення-рішення. Рішення, що оспорюються, прийняті за формою „В1”, яка затверджена наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій”, яка передбачена згідно п. 3.2. даного Порядку при перевищенні платником суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Доводи податкової інспекції щодо правомірності зменшення товариству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0000311502/0 від 18.04.2007р. в сумі 13085,44 грн., № 0000012301/0 від 23.04.2007р. в сумі 7923 грн. та № 0000351502/0 від 17.05.2007р. в сумі 4362,40 грн. за порушення пп. 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, судом відхиляються, оскільки:

- визначення терміну „господарська діяльність” наведено у п. 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою;

- відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Така господарська діяльність є підприємництвом.

Згідно довідки № 51 Управління статистики у Шумському районі  Товариство з обмеженою відповідальністю „Сегеш –Україна”, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 32736549, в якій діяльність товариства, віднесено до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 18.21.0 –виробництво робочого одягу, 18.22.0 –виробництво верхнього одягу, 18.23.0 –виробництво спіднього одягу, 18.24.0 –виробництво іншого одягу та аксесуарів.

Таким чином, діяльність товариства щодо виробництва швейних виробів на замовлення та з сировини ТОВ „Segers - Eesti” здійснювалась в межах його господарської діяльності, що не заперечується податковою інспекцією.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована у відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7., має від'ємне значення, то згідно пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ бюджетному відшкодуванню підлягає: а) частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення відшкодування його від'ємного значення є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними , які є звітними податковими і розрахунковими документами і повинні відповідати вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 даного Закону та „Порядку заповнення податкової накладної” затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037.

Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), інших підстав дана норма Закону не передбачає.

Як випливає з актів перевірок, проведених з питань відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий, березень, 2007р., у товариства на момент проведення перевірки були підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до чинного законодавства, первинними бухгалтерськими документами, в тому числі розрахунковими документами, всі суми податку включені до податкового кредиту, про що свідчить відсутність в акті перевірки будь-яких зауважень з боку перевіряючих щодо їх оформлення.

Слід зазначити, що ризик у неотриманні прибутку є характерною особливістю господарської діяльності суб'єктів господарювання, і норми Закону про ПДВ не ставлять в залежність право платника на відшкодування ПДВ від наявності збитків. Крім того, станом на момент розгляду справи товариство отримує прибутки від господарської діяльності, що відповідачем не заперечується.

Неправомірними є доводи податкової інспекції щодо зменшення товариству бюджетного відшкодування в сумі 4757,83 грн., що складає суму ПДВ сплачену у зв'язку з придбанням автомобіля „Таврія”, оскільки:

- відповідно до ч. 2 пп. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Як випливає із матеріалів справи, а саме Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів інших самохідних машин і механізмів на 2007р. за ТзОВ „Сегеш –Україна” зареєстрований на момент проведення перевірки вантажний малотонажний автомобіль „Таврія” (поставлений філіалом „Автобаз-Сервіс акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація”, підтвердженням чого є податкова накладна № 3718/002 від 23.01.2007р.), код за українською класифікацією товарів  8704. Згідно ст.2 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” за кодом 8704 значаться як об'єкти оподаткування автомобілі вантажні. Даний факт податкова інспекція не спростувала.

При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність зменшення товариству суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 25370,84 грн., в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині визнаються нечинними.

В частині позовних вимог, щодо визнання податкового повідомлення-рішення № 0000311502/0 від 18.04.2007р. нечинним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 19,56 та податкового повідомлення-рішення № 0000351502/0 від 17.05.2007р. в сумі 70,60 грн. в позові відмовляється, за наявності правомірних підстав їх прийняття та відсутності заперечень з боку позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати нечинними податкове повідомлення рішення № 0000311502/0 від 18.04.2007р. прийняте Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією (Шумське відділення) в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Сегеш –Україна” 13085,44 грн. податку на додану вартість, в частині 19,56 грн. відмовити;

- податкове повідомлення-рішення № 000012301/0 від 23.04.2007р. про зменшення відшкодування податку на додану вартість в сумі 7923 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000351502/0 від 17.05.2007р. в частині зменшення відшкодування суми податку на додану вартість –4362,40 грн., в частині 70,60 грн. відмовити.

3.Стягнути з Державного бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Сегеш –Україна”, м. Шумськ, вул. Гагаріна, 17д, Тернопільської області, код 32736549, 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (08.10.2007р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

          Суддя                                                                                                    М.С. Стадник