Справа № 510/1828/21
Провадження 2/510/682/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.02.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.
за участю секретаря - Пройка С.В.
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Відповідачі, у підготовче судове засідання не явились, надали суду заяву, в якій позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; копія виписки із по господарської книги Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 08.04.2021р. № 45; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 08.04.2021р. № 43; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 08.04.2021р. № 44; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 ; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.04.2021р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,08 га., від 05.05.2018р.; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.07.2016р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 15.01.2018р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 22.01.2022р.; копія спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_7 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_8 . За життя їй належало: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про свідчить виписка із по господарської книги Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 08.04.2021р. № 45, земельна ділянка площею 2,08 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 089752.
Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_8 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.
Спадкоємцями першої черги після її смерті була її донька, тобто матір сторін по справі - ОСОБА_7 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить лист Ренійської районної державної нотаріальної контори від 22.01.2022р., із якого вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не відкривалась. ОСОБА_7 прийняла спадщину на спадкове майно у відповідності до ст. 1268 ЦК України. Так, на момент відкриття спадщини, ОСОБА_7 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_8 , про що свідчить довідка виконкому Ренійської міської ради від 08.04.2021р. № 43. Таким чином, вона прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї. ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_8 оформила лише право власності на земельну ділянку в судовому порядку (рішення суду від 15.01.2018р.), а житловий будинок через ряд об`єктивних причин не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_7 . За життя їй належало: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті матері, але не встигла його оформити, земельна ділянка площею 2,08 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення суду від 15.01.2018р., земельна ділянка площею 2,1956 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2016р.
На випадок смерті ОСОБА_7 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є сторони по справі: позивач - син ОСОБА_1 , відповідачі - донька ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 . Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців маючих обов`язкову долю у спадщині немає.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За заявою позивача нотаріусом була заведена спадкова справа № 115/2021. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у встановлений законодавством строк звернулися до нотаріусу із заявами про відмову від спадщини, про що свідчать заяви, які містяться в спадковій справі № 115/2021. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 28.09.2021р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_7 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 спадщину прийняла її донька ОСОБА_7 (матір позивача) та не заявила про відмову від неї. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_8 її донька ОСОБА_7 прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Інших спадкоємців першої черги не було. Таким чином, ОСОБА_7 прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 . Як було встановлено судом, позивач та відповідачі у справі є спадкоємцями першої черги за законом після її смерті. Позивач у встановлений законодавством строк подав до нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Відповідачі у встановлений законодавством строк подали заяви про відмову від спадщини, на час розгляду справи надали заяву про розгляд справи без їх участі, на спадщину не претендують.
В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_7 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову від 28.09.2021р., у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 2,08 га, кадастровий номер 5124180500:01:001:0121, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
земельну ділянку площею 2,1956 га, кадастровий номер 5124180500:01:003:0207, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103107563 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Бошков І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні