Ухвала

від 10.02.2022 по справі 523/2153/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2153/22

Провадження №2-з/523/3/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеса Дяченко В.Г., вивчивши матеріали справи за заявою Приватного акціонерного товариства МИКОЛАЇВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ про забезпечення позову до його пред`явлення , -

В С Т А Н О В И В:

08.02.2022 року на адресу Суворовського районного суду м. Одеси від директора ПРаТ МИКОЛАЇВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ Теросипова Є.В. надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 року, головуючим по справі визначено суддю Дяченко В.Г.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони завідувачу Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії направлені на укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 8,6732 га, кадастровий номер 5121283800:01:006:0133, що належить громадянину України ОСОБА_2 .

Свою заяву заявник обґрунтував тим, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про оскарження дій державного нотаріуса та визнання їх неправомірними, а саме про визнання неправомірними дій завідувача Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Дацкової Флори Андріївни про призначення дати та часу укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 8,6732 га, кадастровий номер 5121283800:01:006:0133 та відправлення відповідного повідомлення.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про те, що зазначені матеріали слід передати на розгляд до Березівського районного суду Одеської області, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо (п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України , позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364 , 367 ЦК ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370 , 372 ЦК ); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021року, по справі № 911/2390/18 роз`яснено наступне, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь , тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Пунктом 7.22 вказаної постанови зазначено, що аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, та і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язанні із нерухомим майном, в даному випадку прав та обов`язків, передбачених розпискою до договору купівлі-продажу квартири.

Як вбачається з заяви, предметом спору є визнання неправомірними дій державного нотаріуса щодо призначення дати та часу укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов`язаний з нерухомим майном, позов має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Враховуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду по справі №462/7217/18 від 11 липня 2019р., предмет спору, який стосується нерухомого майна, що знаходиться в Ряснопільській сільській раді, Березівського району, Одеської області суд приходить до висновку, що вказану справу слід передати за підсудністю до Березівського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України , спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 30 , 31 , 32, 260 , 261 , 353-355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства МИКОЛАЇВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ про забезпечення позову до його пред`явлення - передати за підсудністю до Березівського районного суду Одеської області (67300, м. Березівка, вул. Миру, 17), для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня підписання ухвали.

Ухвала складена та підписана 10.02.2022 року

Суддя: