Рішення

від 02.02.2022 по справі 201/11584/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11584/21

Провадження № 2/201/974/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом ,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12 листопада 2021 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 328 406,91 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 20 березня 2020 року між АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60.18.000411 про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 200 000 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 38% річних. Договір укладено шляхом надання підписаної позичальником заяви про надання кредиту та акцептованої банком. Поданням та підписанням Заяви про приєднання до Публічного договору комплексного обслуговування фізичних осіб в АТ АКБ КОНКОРД відповідач підтвердив, що розуміє та погоджується з тим, що за умови підписання цієї заяви ним та підписання й скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку) ця заява разом з графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, публічним договором та тарифами банку складають кредитний договір, строк дії якого зазначений в Розділі 15 цієї заяви в графі - строк кредиту. Погодився з тим, що процента ставка по Кредиту є фіксованою.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору станом на 28 жовтня 2021 року виникла заборгованість в сумі 328 406,91 грн., з яких: тіло кредиту - 200 000 грн., відсотки за кредитом - 6 246,58 грн., прострочені відсотки за кредитом - 92 413,69 грн. , комісія - 24 996,64 грн., заборгованість за розрахункове касове обслуговування - 4 750 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 926,10 грн.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він зазначив що підтримує позовні вимоги та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 березня 2020 року між АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60.18.000411 про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 200 000 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 38% річних. Договір укладено шляхом надання підписаної позичальником заяви про надання кредиту та акцептованої банком. Поданням та підписанням Заяви про приєднання до Публічного договору комплексного обслуговування фізичних осіб в АТ АКБ КОНКОРД відповідач підтвердив, що розуміє та погоджується з тим, що за умови підписання цієї заяви ним та підписання й скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку) ця заява разом з графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, публічним договором та тарифами банку складають кредитний договір, строк дії якого зазначений в Розділі 15 цієї заяви в графі - строк кредиту. Погодився з тим, що процента ставка по Кредиту є фіксованою .

АТ АКБ КОНКОРД свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у сумі 200 000 грн.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що станом на 28 жовтня 2021 року виникла заборгованість в сумі 328 406,91 грн., з яких: тіло кредиту - 200 000 грн., відсотки за кредитом - 6 246,58 грн., прострочені відсотки за кредитом - 92 413,69 грн., комісія - 24 996,64 грн., заборгованість за розрахункове касове обслуговування - 4 750 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Виконання кредитором своїх зобов`язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов`язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом у гривні.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України Про споживче кредитування у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, як видно із змісту позову відповідач не виконує своїх зобов`язань по кредитному договору, заборгованість, яка виникла, добровільно не погашена, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов не надано.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі викладеного, враховуючи всі наявні докази та обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд заборгованість за користування кредитом в розмірі 328 406,91 грн.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог банку у повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при пред`явленні позову судового збору в розмірі 4 926,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 128-130, 141, 223, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (код ЄДРПОУ 34514392) суму заборгованості за кредитним договором № 60.18.000411 від 20.03.2020, яка станом на 28 жовтня 2021 року становить 328 406 (триста двадцять вісім чотириста шість) грн. 91 коп ., з яких: заборгованість за кредитом - 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. , заборгованість по відсотках - 6 246 (шість тисяч двісті сорок шість) грн. 58 коп ., заборгованість за простроченими відсотками за кредитом - 92 413 (дев`яносто дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 69коп., заборгованість по комісії - 24 996 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 64 коп., заборгованість за розрахункове касове обслуговування - 4 750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (код ЄДРПОУ 34514392) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 926 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 10 коп .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Батманова