Рішення

від 10.02.2022 по справі 466/8079/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/8079/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Олешка Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом адвоката Калмикова Сергія Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , який є власником ПП КР Карго Транс Груп до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

02 вересня 2021 адвокат Калмиков Сергій Васильович, який представляє інтереси ОСОБА_2 , який є власником ПП КР Карго Транс Груп звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП КР Карго Транс Груп суму матеріальної шкоди у розмірі 68793,20 грн., 980,00 грн. як оплату за евакуацію пошкодженого транспортного засобу та 2500,00 грн. як оплату за проведене авто товарознавче дослідження, а також 30000,00 грн. моральної шкоди, та судові витрати, а саме: сплачений при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 4540,00 грн. та 10000,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.04.2021 о 17:00 год. на автодорозі Львів-Краковець у с. Ямельня Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки Lexus RX400 , д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим спричинив технічні ушкодження транспортному засобу позивача, оскільки пошкоджений транспортний засіб належить ПП КР Карго Транс Груп , засновником та власником якого є ОСОБА_2 . За наслідками ДТП учасниками вказаної події 16.04.2021 складено євро протокол ЕР 202276498, за яким ДТП сталася внаслідок необережних дій ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом.

Згідно експертного звіту №2436/21 від 19.05.2021 автотоварознавчого дослідження ТзОВ Експерт -Сервіс вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 16.04.2021 складає суму у розмірі 116829,71 грн. Згідно акту виконаних робіт №10/05_1 від 10.05.2021 ФОП ОСОБА_4 та документів про вартість запасних частин, вартість виконаних робіт та матеріалів відновлювального ремонту автомобіля марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 складає суму у розмірі 116193,20 грн., яка була сплачена ОСОБА_2 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія Lexus RX400 , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК АСКО-ДС за полісом обов`язкового страхування №АР4603480, внаслідок чого позивачем ОСОБА_2 було подано письмову заяву до ПрАТ СК АСКО-ДС про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ СК АСКО-ДС проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 47400,00 грн., які перераховано на розрахунковий рахунок ПП КР Карго Транс Груп .

Таким чином, фактичні видатки нам ремонт пошкодженого автомобіля марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 на час скоєння ДТП склали 116193,20 грн., регламентна виплата - страхового відшкодування складає суму у розмірі 47400,00 грн., тому відповідач зобов`язаний відшкодувати ПП КР Карго Транс Груп , власником якого є ОСОБА_2 суму завданих збитків внаслідок ДТП, які перевищують розмір регламентної виплати - страхового відшкодування, а саме суму у розмірі 68793,20 грн.

Окрім цього, позивачем понесені видатки на евакуацію транспортного засобу у розмірі 980,00 грн. та оплату автотоварознавчого дослідження у сумі 2500,00 грн., які також підлягають відшкодуванню відповідачем.

З метою досудового вирішення спору, стороною позивача були скеровані претензії відповідачу ОСОБА_3 , та жодної відповіді на адресу позивача не надійшло.

Також зазначає, що внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав в момент вчинення ДТП, у тому числі через пошкодження його автомобіля, матеріальна шкода за відновлювальний ремонт якого на даний час у повному обсязі не відшкодована, що призвело до порушення попереднього способу життя, нервування через витрату на тривалий час засобу вільного, швидкого пересування та виконання виробничого процесу, порушення строку виконання договірних зобов`язань, що спричинило шкоду результатам підприємницької діяльності. Таким чином, завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 30000,00 грн. У зв`язку із вищенаведеним змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

13 грудня 2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_5 , у якому зазначає, що вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача понад страхову суму, суперечить положенням чинного законодавства, оскільки водій транспортного засобу марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 погодився з тим, що достатнім для відновлювального ремонту буде сума страхового відшкодування в межах ліміту у сумі 50000,00 грн. Крім того, зазначає, що копія звіту №2436/21, яку позивач долучив до матеріалів справи не може бути належним та допустимим доказом, оскільки, згідно ремонтної калькуляції №15637 від 19.05.2021, що є додатком до звіту №2436/21 спеціалістом ОСОБА_6 нараховано 20 % ПДВ на запасні частини, що підвищує вартість відновлювального ремонту автомобіля на 12774,00 грн. Також йому є необґрунтованими ціни, які зазначені у вказаному звіті, а також необґрунтованими є та не відповідають характеру пошкоджень рихтувальних робіт на суму 21760,00 без зазначення конкретних видів робіт. Крім того, зазначає, що вимога про стягнення матеріального збитку із ОСОБА_3 на користь ПП КР Карго Транс Груп на підставі акту виконаних робіт є незаконними та необґрунтованими, оскільки ПП КР Карго Транс Груп та ОСОБА_2 є самостійними, суб`єктами у даних правовідносинах. Крім того, зазначає, що сума моральної шкоди є надуманою та необґрунтованою, зокрема, позивач не наводить жодних доказів того, що пошкодження належному позивачу автомобіля марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 призвело до втрати останнім довіри перед контрагентами та зниження ділової репутації в сфері підприємництва. Відтак, вимога про стягнення 30000,00 грн. моральної шкоди є недоведеною та не підлягає задоволенню. Крім того, зазначає, що відповідач ОСОБА_3 на вимогу позивача перерахував на особистий банківський рахунок 2600,00 грн. франшизи. У зв`язку із вищенаведеним просить у задоволенні позову відмовити.

21 січня 2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву від представника позивача ОСОБА_1 у якому зазначає, що ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу та одночасно як засновник ПП, його керівник, дав згоду винуватцю ДТП - ОСОБА_3 на запропоновану останнім процедуру оформлення страхового випадку ДТП через спрощену процедуру європротокол , згоди на відшкодування спричиненої майнової шкоди у розмірі ліміту відповідальності страховика він не надавав. Крім того, зазначає, що товарна продукція, яка виготовляється на території України та товарна продукція, яка завозиться на територію України, зобов`язана мати складову податок на додану вартість , яка на запасні частини до транспортних засобів складає 20 %. У вартості ремонтних робіт спеціаліст таку складову не зазначає. Щодо дати огляду пошкодженого транспортного засобу, то ОСОБА_2 вчасно повідомляв ОСОБА_3 про дату огляду, однак на його думку ОСОБА_3 вибірково одержує поштову кореспонденцію за адресом своєї реєстрації. Також зазначає, що в акті виконаних робіт №10/05 від 10.05.2021 допущена описка в п. 11, що і підтвердив у своєму листі ФОП ОСОБА_4 , тому правильно слід вважати не Виставлення зазорів передньої частини автомобіля , а виставлення зазорів задньої частини автомобіля . Що стосується вартості рихтувальних робіт, то сума збитку, визначеного звітом спеціаліста, відповідає вартості відновлювальних робіт, зазначених в акті. Також зазначає, що ОСОБА_2 є засновником, тобто власником ПП Карго Транс Груп , керівником даного суб`єкта підприємницької діяльності, відповідно уповноваженою особою, яка має право здійснювати правочини та дії від імені та в інтересах ПП Карго Транс Груп , тому твердження представника позивача про те, що ПП Карго Транс Груп та ОСОБА_2 є самостійними суб`єктам у правовідносинах є безпідставними та необґрунтованими. Щодо франшизи, зазначає, що ОСОБА_3 дійсно перерахував позивачеві ОСОБА_2 24.04.2021 - 2600,00 грн., проте свої дії він пояснив, що це додаткова компенсація за його дії та згоду потерпілого оформити Європротокол без виклику працівників поліції.

01 лютого 2021 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача від представника відповідача ОСОБА_5 , у якому зазначає, що в акті ціни на запчастини не включають ПДВ, відтак доводи представника позивача про понесені витрати в частині такого податку документально не підтверджуються. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ФОП ОСОБА_4 є платником ПДВ. Зазначає, що вартість запчастин без ПДВ становить суму 63871,46 грн., а згідно акту, згідно якого ФОП ОСОБА_4 провів відновлювальний ремонт та зокрема продав ОСОБА_7 запчастини на суму 69433,20 грн. Таким чином, сплачений податок (ПДВ) необхідно підтвердити документально і лише після цього у особи виникає право на відшкодування шкоди в цій частині. Також зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень того, що позивач повідомляв відповідача про проведення оцінювачем огляду пошкодженого автомобіля. Щодо порівняльного аналізу вартості ремонтних робіт, зазначених у Звіті та Акті , які представник позивача вважає тотожними, то на його думку такі доводи є хибними, оскільки згідно звіту, вартість ремонтно-відновлювальних робіт визначена у сумі 21454 грн., а в акті вартість виконаних робіт становить 46760 грн., що є більше ніж удвічі. Необґрунтованими і такими, що не відповідає характеру пошкоджень є здійснення ФОП ОСОБА_4 рихтувальних робіт на суму 21760 грн. без зазначення конкретних видів робіт. В порівнянні з ремонтною калькуляцією №15637, яка є додатком до Звіту, вартість рихтувальних робіт становить близько 13488,00 грн., що свідчить про значні розбіжності.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив, просив у позові відмовити.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що 16.04.2021 о 17:00 год. на автодорозі Львів-Краковець у с. Ямельня Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки Lexus RX400 , д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля марки Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який стояв, здійснюючи поворот ліворуч, що призвело до пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Даний факт вбачається із спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), наявного в матеріалах справи (а.с. 8), у якому відповідач ОСОБА_3 визнав свою вину, що не заперечувалося учасниками справи у судовому засіданні.

Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки є ПП Карго Транс Груп , керівником якого є позивач ОСОБА_2 , що стверджується випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 33.2 ст. 32 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Скориставшись даним правом, за наявності сукупності вище перелічених підстав, сторони погодились на оформлення ДТП без участі представників поліції, шляхом складання спільного повідомлення про ДТП (Європротоколу).

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія Lexus RX400 , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК АСКО ДС за полісом обов`язкового страхування №АР/4603480.

Даний факт не потребує доказування в силу ч.3 ст. 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим, інформація про що міститься у вільному доступі на веб-сайті МТСБУ https://policy-web.mtsbu.ua/. .

Відповідно до звіту №2436/21 від 19 травня 2021 року, виконаного ТзОВ Експерт - Сервіс вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 , становить суму у розмірі 116829,71 грн.

Позивач ОСОБА_2 оплатив вартість проведеного звіту у розмірі 2500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2262 від 19.07.2021

Згідно акту виконаних робіт №10/05_1 від 10.05.2021 та видаткової накладної №10/05_1 від 10.05.2021, виконаної ФОП ОСОБА_4 , з врахуванням заяви ФОП ОСОБА_4 від 17.01.2022 про виправлення описки у вказаному акті, якою слід правильною вважати позицію 11 Визначення зазорів задньої частини автомобіля замість помилково вказаної Визначення зазорів передньої частини автомобіля , вартість ремонту автомобіля Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 становить суму у розмірі 116193,20 грн., яка була сплачена позивачем ОСОБА_2 - ФОП ОСОБА_4 , що стверджується прибутковим касовим ордером №10/05_1 від 10.05.2021.

В подальшому керівником ПП Карго Транс Груп Кузьмою Р.М. було надіслано на адресу ПрАТ СК АСКО ДС заяву про виплату страхового відшкодування.

За результатами розгляду страхового випадку, страховою компанією ПрАТ СК АСКО ДС було прийнято рішення про проведення виплати страхового відшкодування ПП КР Карго Транс Груп у розмірі 47400 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 2600 грн.), згідно страхового акту №965/21 ГО від 25.05.2021. Страховою компанією ПрАТ СК АСКО ДС проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 47400 грн., які перераховано на розрахунковий рахунок ПП КР Карго Транс Груп , що стверджується платіжним дорученням №26468 від 15.07.2021.

03 серпня 2021 адвокат Калмиков С.В., в інтересах ОСОБА_2 , власника ПП КР Карго Транс Груп звернувся до ОСОБА_3 з письмовою претензією про відшкодування збитків, спричинених внаслідок ДТП у розмірі 69426,71 грн., проте дана претензія була залишена ОСОБА_3 без відповіді.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 на особистий рахунок ОСОБА_2 було сплачено 2600 грн. франшизи, що стверджується копією меморіального ордеру №6736665859 від 24.04.2021.

Відповідно до вимог ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 3 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016 року №6-954цс16.

Відповідно до п.4 роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у названій вище постанові №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Враховуючи вищенаведені обставини, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху, страховик ПрАТ СК АСКО ДС сплатило потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді особі страхове відшкодування, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_2 як власника ПП КР Карго Транс Груп про стягнення з відповідача ОСОБА_3 68793,20 грн. у відшкодування майнової школи від різниці страхового відшкодування, підлягають до задоволення, що підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, крім того з відповідача на користь позивача ПП КР Карго Транс Груп , власником якого є ОСОБА_2 слід стягнути документально підтверджені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат у розмірі 980 грн. за евакуацію пошкодженого транспортного засобі, то на думку суду у даній вимозі слід відмовити, оскільки стороною позивача не подано жодного підтвердження оплати послуг евакуатора.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд встановив наступне.

Як визначено у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Абзацом 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ) №4 від 31 березня 1995 року встановлено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Власник ПП КР Карго Транс Груп ОСОБА_2 щодо задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. посилається на те, що внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав в момент вчинення ДТП, у тому числі через пошкодження його автомобіля, матеріальна шкода за відновлювальний ремонт якого на даний час у повному обсязі не відшкодована, що призвело до порушення попереднього способу життя, нервування через витрату на тривалий час засобу вільного, швидкого пересування та виконання виробничого процесу, порушення строку виконання договірних зобов`язань, що спричинило шкоду результатам підприємницької діяльності.

Однак, позивачем ОСОБА_2 , який є власником ПП КР Карго Транс Груп не доведено, що пошкодження внаслідок ДТП належного ПП КР Карго Транс Груп , власником якого є ОСОБА_2 транспортного засобу Fiat Ducato , д.н.з. НОМЕР_2 призвело до невиконання виробничого процесу у вказаному підприємстві, у зв`язку із відсутністю транспортного засобу, порушення строку виконання договірних зобов`язань, що спричинило шкоду результатам підприємницької діяльності, а також зниженням ділової репутації підприємства, а тому вимога ОСОБА_2 , який є власником ПП КР Карго Транс Груп про стягнення 30000 грн. моральної шкоди є недоведеною та не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат на правову допомогу та по сплаті судового збору, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну допомогу; пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається що, 02.08.2021 р. між адвокатом Калмиковим Сергієм Васильовичем та ОСОБА_2 , який є засновником, власником та директором ПП КР Карго Транс Груп укладено Договір про надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи, а саме протоколів судових засідань, вбачається що адвокат Калмиков С.В., будучи представником позивача, приймав участь у судових засіданнях.

Згідно розрахунків станом на 31 серпня 2021 року про надання правничої допомоги загальна вартість наданих послуг за надання правової допомоги щодо підготовки та подання претензій, позовних заяв, письмових обґрунтувань, додаткових пояснень, відзивів та заперечень, адвокатських запитів, надання правової допомоги щодо участі у судових засіданнях, у тому числі з врахування проїзду та видатків на відрядження, становить 10000 гривень.

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеної в розрахунках, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 10000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 4000,00 грн.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає позовні вимоги підставними, тому з відповідача на користь ПП КР Карго Транс Груп власником якого є ОСОБА_2 підлягає сума матеріальної шкоди у розмірі 68793,20 грн., 2500 грн. за оплату проведеного автотоварознавчого дослідження, у задоволенні вимоги за оплату евакуатора пошкодженого транспортного засобу у розмірі 980 грн. та моральної шкоди у розмірі 30000 грн. слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору за позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, виглядає наступним чином: 71293,20 (розмір задоволених позовних вимог) х 2270,00 : 72273,20 (розмір заявлених позовних вимог) = 2239,21.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди було відмовлено, тому судовий збір сплачений позивачем при поданні вказаного позову до суду за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2270 грн. слід покласти на позивача.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2239,21 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.ст. 11,15,16,22,23,1166, 1187,1188,1192 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 , який є власником ПП КР Карго Транс Груп , ЄДРПОУ: 41420460, місцезнаходження: м. Львів-Брюховичі, вул. Сонячна, 10 до ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства КР Карго Транс Груп , ЄДРПОУ: 41420460, місцезнаходження: м. Львів-Брюховичі, вул. Сонячна, 10 суму матеріальної шкоди у розмірі 68793 (шістдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто три) грн., 20 коп., 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн., 00 коп. за проведене автотоварознавче дослідження.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства КР Карго Транс Груп , ЄДРПОУ: 41420460, місцезнаходження: м. Львів-Брюховичі, вул. Сонячна, 10 - 4000 (чотири тисячі) грн., 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства КР Карго Транс Груп , ЄДРПОУ: 41420460, місцезнаходження: м. Львів-Брюховичі, вул. Сонячна, 10 - 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 21 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 10.02.2022 року.

Суддя Р. Б. Єзерський