Рішення

від 04.02.2022 по справі 350/1969/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1969/21

Номер провадження 2/350/77/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

адвоката Гутник П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

установив:

У своїй позовній заяві позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на земельні частки (паї), що знаходяться в межах села Камінь в розмірі 0,2973 га та в розмірі 0,2257 га, які на день смерті належали її матері ОСОБА_3 .

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що Розпорядженням Рожнятівської райдержадміністрації від 07.10.2008 року за № 372 у власність її матері ОСОБА_3 було передано земельні ділянки площею 0.2257 га та 0.2973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла. Згідно складеного матір`ю заповіту, вона є спадкоємцем. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування за заповітом, вона звернулася в нотаріальну контору, однак нотаріус відмовила їй в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що відсутній документ власності на спадкове майно. При таких обставинах, вона не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, змушена звернутися в суд за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивачка ОСОБА_1 , та її представниця адвокат Гутник П.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Представник селищної ради у судове засідання не прибув.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства, закріплено в Конституції України, стаття 41 якої передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Копією свідоцтва про смерть (а.с.4) підтверджено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією заповіту від 27 листопада 2000 року (а.с.12) підтверджено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження в користь позивачки.

Постановою нотаріуса від 06 серпня 2021 року за №394/01-16 (а.с.6) підтверджено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці відмовлено, у зв`язку з відсутністю документа власності на спадкове майно.

З копій державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.10,11) вбачається, що ОСОБА_3 , згідно розпорядження Рожнятівської райдержадміністрації від 07.10.2008 року за №372 є власником земельних ділянок площею 0.2257 га та 0.2973 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданого 30.10.2003 року,

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. 3,4 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України , затвердженого Наказом державного комітету України по земельних ресурсах №10 від 15.02.1993 року передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Отже судом встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті належали земельні ділянки що знаходяться в межах села Камінь в розмірі 0,2973 га кадастровий номер 2624881800:02:003:0022 та в розмірі 0,2257 га кадастровий номер 2624881800:02:004:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивачка є спадкоємцем по заповіту, прийняла спадщину після смерті матері, а тому за нею слід визнати право на спадщину.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 право власності на земельні частки (паї), що знаходяться в межах села Камінь в розмірі 0,2973 га кадастровий номер 2624881800:02:003:0022 та в розмірі 0,2257 га кадастровий номер 2624881800:02:004:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які на день смерті належали ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 11.02.2022.

Суддя: