Рішення

від 10.02.2022 по справі 375/686/21

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/686/21

Провадження № 2/375/256/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу позовної заяви ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Неллі Борисівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Представник позивачки - адвокат Іллінський О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 28 квітня 2021 року серії АІ №1104939, звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянської Н.Б., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник обгрунтовує вимоги позову тим, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини за заповітом з поважної причини, так як вона до квітня 2021 року не знала про смерть ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла ОСОБА_1 свою земельну ділянку розміром 2,6948 га, кадастровий номер 3223785500:02:008:0006, що розташована на території Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАВ 570407, від 08 серпня 2014 року, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 25334852 від 08 серпня 2014 року, виданий Лисянською державною нотаріальною конторою Черкаської області. Заповіт посвідчено 10 грудня 2015 року секретарем Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області Литвин Т.П. та зареєстровано у реєстрі за № 63.

Однак, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини вимушена звернутись до суду для визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі статтями 1269, 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки нею пропущено встановлений законодавством, строк на прийняття спадщини, то на підставі статті 1272 ЦК Україні, їй рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

Строк звернення до нотаріуса для прийняття спадщини вона пропустила, оскільки не знала про існування заповіту.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 08 червня 2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01 липня 2021 року зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 08 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 08 вересня 2021 року.

Зазначена ухвала поштовим зв`язком направлена сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою направлено копію позовної заяви з доданими документами. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

08 вересня 2021 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено до розгляду на 10 годину 00 хвилин 10 лютого 2021 року.

Для участі у розгляді справи сторони було викликано судовими повістками, які поштовим зв`язком надіслані за місцем знаходження.

Позивачка та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Однак, представник позивача подав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої він та його довірителька позов підтримують повністю та просить розглядати справу у їх відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Представник відповідача, О. Слободяник, подала через канцелярію суду заяву в якій зазначила, що будь-які заперечення, заяви, клопотання відсутні щодо поданої позовної заяви, позовні вимоги заявлені позивачем визнають повністю і не заперечують щодо ухвалення судом рішення про їх задоволення. Також, просить справу слухати за відсутності представника Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області та за наявними у справі матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Н.Б., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення засідання у справі, у судове засідання не з`явилася. Однак, через канцелярію суду, надіслала заяву про проведення засідання без її участі за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

В обгрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини за заповітом з поважної причини, так як вона до квітня 2021 року не знала про смерть ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробила заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_1 свою земельну ділянку розміром 2,6948 га, кадастровий номер 3223785500:02:008:0006, що розташована на території Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАВ 570407, від 08 серпня 2014 року, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 25334852 від 08 серпня 2014 року, виданий Лисянською державною нотаріальною конторою Черкаської області. Заповіт посвідчено 10 грудня 2015 року секретарем Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області Литвин Т.П. та зареєстровано у реєстрі за № 63.

У квітні 2021 року позивачці від родички померлої стало відомо про смерть ОСОБА_2 .

Тому, про смерть ОСОБА_1 дізналася по закінченню строку для прийняття спадщини.

Маючи намір прийняти спадщину позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини від 23 квітня 2021 року до приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянської Неллі Борисівни. У відповідь на що нотаріусом видано постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 23 квітня 2021 року у зв`язку з закінченням шести місячного строку з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця), роз`яснивши при цьому, що позивачка має право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

На території Савинецької сільської ради Білоцерківського району Київської області знаходиться земельна ділянка розміром 2,6948 га, кадастровий номер 3223785500:02:008:0006, яка рахується за ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованої 26 травня 2021 року за № 25836476.

Спору щодо спадкового майна немає.

Таким чином, позивачка не відмовилася від спадщини, однак пропустила установлений ст. 1270 ЦПК України шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на положення ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України позивачка просить задовольнити її вимоги та визначити додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши письмові докази надані представником позивача, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач зазначених вище вимог закону після смерті ОСОБА_2 не дотрималася та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Тому і просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 .

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вказано, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 доведено існування перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , протягом шестимісячного строку, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України, та наведені нею причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з вимогами статті 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, досліджених доказів, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вбачає поважними причини пропуску строку позивачкою для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і вважає за можливе визначити позивачці додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Розподіл судових витрат

Згідно з вимогами частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 гривні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 247 ч.2, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1223 ч. 2, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Неллі Борисівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці після набрання рішенням законної сили, для подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ГУК у Київській області повернути позивачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (оригінал квитанції знаходиться у справі), відповідно до квитанції про сплату № 85621 від 07.06.2021, оригінал якої міститься у матеріалах справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Іллінський Олександр Васильович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 28 квітня 2021 року серії АІ №1104939, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 903/10 від 19.12.2016, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄРДПОУ: 04358997, 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт. Рокитне вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Нелля Борисівна, місце здійснення діяльності: 20251, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Дружби, 23/4

Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2022 року

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА