Ухвала

від 08.02.2022 по справі 624/40/22

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/40/22

провадження №2-з/624/4/22

УХВАЛА

іменем України

смт. Кегичівка 08 лютого 2022 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

з участю т.в.о. секретаря судового засідання - Колоснікової Л.П.,

справа №624/40/22,

позивач: Селянське (фермерське) господарство Анастасія ,

представник позивача: Каніщев Сергій Георгійович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області,

суть вимог: про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішуються ухвалою.

Голова СФГ Анастасія Каніщев С.Г. звернувся до суду з позовом в якому просить витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6323183700:03:000:344 та земельну ділянку кадастровий номер 6323183700:03:000:344 та повернути в користування СФГ Анастасія .

07 лютого 2022 року Голова СФГ Анастасія Каніщев С.Г. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно - земельні ділянки кадастровий №6323183700:03:000:343, №6323183700:03:000:344, що знаходяться за межами населеного пункту села Павлівка Красноградського (бувшого Кегичівського) району Харківської області (бувшої Павлівської сільської ради) Кегичівської селищної ради. Заборонити вчиняти певні дії: в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою, тощо) зазначеного нерухомого майна - земельної ділянки; вчиняти будь-які щодо передачі в користування (оренду, суборенду, тощо) зазначеного нерухомого майна; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження) на земельну ділянку кадастровий №6323183700:03:000:343, №6323183700:03:000:344, що знаходяться за межами населеного пункту села Павлівка Красноградського (бувшого Кегичівського) району Харківської області (бувшої Павлівської сільської ради) Кегичівської селищної ради.

Свою заяву мотивує тим, що забезпечення позову є необхідною мірою, з наступних підстав, а саме порушення ГУ Держгеокадастра у Харківській області та відкриття, розслідування по кримінальному провадженні № 12020220720000077 на підставі ч.1 ст. 364 КК України; скоєнням та відкриттям розслідування по кримінальному провадженні № 12020220720000115 на підставі ч. 1 ст.185 КК України, орандарем даних земельних ділянок ФГ Долина Сонця , нанесенням незаконними діями матеріальних збитків у великих розмірах. Щодо відсутності ефективного розгляду даних кримінальних проваджень було звернення до Бізнес-омбудсмена, винесено на розгляд експертної групи із Офісом генерального прокурора (рішення від 30.12.21р.№DCS-2021/12/30-37135).

З 2018 року по теперішній час тривають судові процеси, щодо даної земельної ділянки, справа №922/3556/18 за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, щодо визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки. Східним апеляційним судом було відмовлено в даній вимозі, але ГУ Держгеокадастру у Харківській області будучи позивачем у даній справі продовжувало порушувати права СФГ Анастасія та таємно, умисно з корисливих мотивів - видано Наказ № 6776-СГ від 08 серпня 2019 року отриманого 15 квітня 2020 року Про впорядкування земельно-облікових відомостей , яким фактично протиправно заволоділи земельною ділянкою площею 49,59 га (скасовано Наказ рішенням Господарського суду Харківської області справа №922/2471/20 від 06 квітня 2021 року).

СФГ Анастасія звернулось до Кегичівського районного суду Харківської області відкрито провадження у справі 20 липня 2020 pоку. Справу з позовною заявою №624/372/20 передано до Сахновщинського районного суду Харківської області, так як судді даного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовільнили відводи по справі визнаючи обґрунтовані доводи позивача щодо відводу суддів та секретарів суду.

За час розгляду Кегичівським районним судом Харківської області справи №624/372/20 ОСОБА_1 було замовлено та проведено оцінку даних земельних ділянок в кількості 25 шт. по наступних кадастрових номерах у Державному земельному кадастрі України та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 -ти земельних ділянок:

1). 6323183700:03:000:0324 номер запису про право 34896039 від 26.12.2019р.

2). 6323183700:03:000:0320 номер запису про право 34894251 від 26.12.2019р.

3). 6323183700:03:000:0329 номер запису про право 34895479 від 26.12.2019р.

4). 6323183700:03:000:0316 номер запису про право 34862183 від 24.12.2019р.

5). 6323183700:03:000:0323 номер запису про право 34896167 від 26.12.2019р.

6). 6323183700:03:000:0317 номер запису про право 34862568 від 24.12.2019р.

7). 6323183700:03:000:0337 номер запису про право 34894638 від 26.12.2019р.

8). 6323183700:03:000:0339 номер запису про право 34863192 від 24.12.2019р.

9). 6323183700:03:000:0321 номер запису про право 34862687 від 24.12.2019р.

10).6323183700:03:000:0326 номер запису про право 34863091 від 24.12.2019р.

11). 6323183700:03:000:0331 номер запису про право 34863635 від 24.12.2019р.

12). 6323183700:03:000:0318 номер запису про право 34863316 від 24.12.2019р.

13). 6323183700:03:000:0319 номер запису про право 34863416 від 24.12.2019р.

14). 6323183700:03:000:0340 номер запису про право 34894392 від 26.12.2019р.

15). 6323183700:03:000:0328 номер запису про право 34862313 від 24.12.2019р.

16). 6323183700:03:000:0325 номер запису про право 34862425 від 24.12.2019р.

17). 6323183700:03:000:0336 номер запису про право 34863751 від 24.12.2019р.

18). 6323183700:03:000:0334 номер запису про право 34863511 від 24.12.2019р.

19). 6323183700:03:000:0338 номер запису про право 34894902 від 26.12.2019р.

20). 6323183700:03:000:0332 номер запису про право 34895854 від 26.12.2019р.

21). 6323183700:03:000:0327 номер запису про право 34895615 від 26.12.2019р.

22). 6323183700:03:000:0333 номер запису про право 34895273 від 26.12.2019р.

23). 6323183700:03:000:0330 номер запису про право 34862997 від 24.12.2019р.

24). 6323183700:03:000:0322 номер запису про право 34896303 від 26.12.2019р.

25). 6323183700:03:000:0335 номер запису про право 34895123 від 26.12.2019p.

та сформовано дві земельні ділянки загальною площею 49,59 га, земельну ділянку кадастровий №6323183700:03:000:344 та земельну ділянку кадастровий №6323183700:03:000:344.

Тобто, при поданні позову у 2020 році було сформовано 25 земельних ділянок, а на кінець 2021 рокусформовано дві земельних ділянки, що може бути здійсненням та підготовкою до продажу іншим фізичним особам, так як відкрито продаж земельних ділянок Закон України від 31 березня 2020 pоку №552-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення , даний Закон відкриває ринок земель с/г призначення Україні, а також передача в довготривалу оренду іншим особам.

Про забезпечення позову було подано заяву у справі №624/372/20, але суддя Крапівка Т.В. Кегичівського районного суду не задовільнила, але через певний час зволікань та затягування процесу задовільнила відвід по справі.

Заявник зазначає, якщо буде вжито заходи забезпечення, а саме накладання заборони вчиняти дії, щодо передачі спірного майна в користування (оренду, суборенду, тощо), буде гарантією виконання у випадку задоволення даного позову, та не буде призводити до наступних порушень прав СФГ Анастасія .

Отже, якщо вжити необхідні заходи забезпечення позову, які є очевидно співмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, та є виправданими.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відтак, суд вважає, що слід заяву про забезпечення позову розглядати без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши доводи та підстави поданої заяви, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Окрім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Важливим питанням при вирішенні заяви про забезпечення позову є встановлення співмірності виду забезпечення заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу об`єкта нерухомості, яким є земельна ділянка визначена Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-15-00-000283 виданого на ім`я ОСОБА_4 , розміром 49,59 га, призначена для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Павлівської сільської ради. Яка згідно з наказів ГУ Держгеокадастру була розділена на 25 земельних ділянок та надана у власність фізичним особам. Ці земельні ділянки наразі об`єднані в дві за кадастровими №6323183700:03:000:343, №6323183700:03:000:344, що знаходяться у приватній власності у ОСОБА_1 , згідно інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку.

Предметом спору є витребування у ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки та повернути в користування в СФГ Анастасія .

Підставами для забезпечення позову позивач зазначає, що при поданні позову у 2020 році було сформовано 25 земельних ділянок, а на кінець 2021 року сформовано дві земельні ділянки, що може бути здійсненням та підготовкою до продажу іншим фізичним особам, так як відкрито продаж земельних ділянок.

Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність застосування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України виду забезпечення позову, обґрунтовується представником позивача виключно тим, що, дослівно, неприйняття зазначеного заходу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому .

Суд розглянувши доводи позивача вважає, їх необґрунтованими. Зазначені дії відповідача не свідчать про намір перешкоджанню виконання рішення суду у разі задоволення позову, а свідчать про користування своїми правами щодо земельної ділянки як власника, на підставі документів, що на сьогодні є дійсними та не скасованими. Безпідставне втручання в господарську діяльність особи є неприпустимим.

Припущення позивача про намір відповідачів вчинення дій щодо відчуження земельних ділянок не знайшло свого підтвердження. Підстав для висновку про намір вчинення відповідачами перешкод, у разі задоволення позову, для його виконання судом не вбачається.

Таким чином, зазначення представником позивача, як підстави забезпечення позову, відповідних положень ч.2 ст.149 ЦПК України, без обґрунтування обставин, зазначених у наведених вище постановах Верховного Суду, не відповідає засадам доказування, передбаченим ст. 76, 77 ЦПК України.

З огляду на викладене, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання або невиконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, в позовній заяві позивачем зазначено ціна позову 631476,77 грн, а згідно інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянки власником яких є ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка земельна ділянка кадастровий №6323183700:03:000:343 складає 557883,17 грн, №6323183700:03:000:344 - 735953,61 грн, всупереч тому, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки відповідача за відсутності наданих позивачем доказів про можливість продажу чи передачі в оренду, за відсутності співмірності та належного обґрунтування підстав, передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України, є обмеженням, що не відповідає вимогам закону за наявності яких воно допускається та є доцільним.

Суд зазначає, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. З поданої позивачем заяви про забезпечення позову та наданих документів очевидної загрози неможливості виконання рішення суду не вбачається.

Що стосується вимог заборони вчиняти певні дії: в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) зазначеного нерухомого майна - земельної ділянки; вчиняти будь-які щодо передачі в користування (оренду, суборенду, тощо) зазначеного нерухомого майна; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження) на земельну ділянку кадастровий №6323183700:03:000:343, №6323183700:03:000:344, що знаходяться за межами населеного пункту села Павлівка Красноградського (бувшого Кегичівського) району Харківської області (бувшої Павлівської сільської ради) Кегичівської селищної ради, суд вважає, що ця частина клопотання також не задоволенню, оскільки заявлений спосіб забезпечення позову не є конкретизований, а заборона будь-яким особам вчиняти будь-які дії може трактуватися учасниками справи занадто широко. Рішення суду не може носити абстрактний характер.

Також процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню.

За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. 149-153, 247, 258-261, 353-355ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача Селянського (фермерського) господарства Анастасія про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Анастасія в особі представника Каніщева Сергія Геогрійовича до ОСОБА_1 , третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Н.М. Куст