Рішення

від 28.01.2022 по справі 645/5628/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5628/20

Провадження № 2/645/89/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року м. Харків

Фрунзенський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначалося, що двоюрідним братом по лінії матері позивачки є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яка складається з земельного паю в Дніпропетровській області та квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 не складав заповіт. Оскільки у двоюрідного брата окрім позивачки та її сестри, ОСОБА_2 , яка прийняла спадок, більше не було родичів, то позивачка є спадкоємцем. ОСОБА_1 зазначає, що вона пропустила встановлений законодавством 6-ти місячний строк прийняття спадщини у зв`язку з тим, що своєчасно не знала про смерть брата. Крім того, весь свій час позивачка присвячує матері, яка вже понад 10 років хвора на хворобу Паркінсона та не може обходитися без сторонньої допомоги. Мати не може самостійно себе обслуговувати та вживати життєво необхідні ліки. Таким чином, позивачка не має змоги залишати мати саму. В свою чергу позивачка зазначає, що з сестрою, ОСОБА_2 , яка після смерті брата прийняла спадок, вона не спілкуюся, тому не знала, що брат помер, а відповідно і того, що відкрилася спадщина.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче судове засідання.

22.02.2021 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.04.2021 року закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І.М. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформацію про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини або відмови від неї після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.10.2021 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І.М. на адресу суду надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 25/108, заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи, позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву на позов.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В ст. 275 ЦПК України визначені строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Будучи обізнаним про розгляд справи судом, відповідач відзиву та жодних доказів не подав, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст.280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 07.12.2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 17451.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, сформованої 25.04.2018 року, ОСОБА_3 станом на 05.12.2017 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до витягу про Державну реєстрацію прав, сформованого 30.11.2012 року, КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира у будинку готельного типу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2012 року, р. № 7381, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 18.08.2017 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 2-154, виданий 18.08.2017 року, видавник Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора ОСОБА_7 , належала земельна ділянка, площею 3,4850 га, кадастровий номер 1223280500:01:010:1111, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Багатська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана квартира та земельна ділянка входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно із ст. ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 заповітів за своє життя не залишав, тому у разі відсутності заповіту право на спадкування одержують спадкоємці за законом, згідно вимог ст.ст. 1216, 1218, 1220, ч. 2 ст. 1223 ЦК України.

Згідно копії паспорту позивачки, ОСОБА_1 з 21.03.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк для подання заяви згідно ст.ст.1269-1270 ЦК України про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплинув 05.06.2018 року.

З матеріалів спадкової справи № 25/2018 вбачається, що в межах строків, встановлених ст. 1270 ЦК України, 19.04.2018 року відповідачка ОСОБА_2 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І.М. про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі заяви про прийняття спадщини відповідачки ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сипачовою І.М. 19.04.2018 року заведено спадкову справу № 25/2018 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.10.2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сипачовою І.М. засобами поштового зв`язку отримано заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто позивачкою подано заяву про прийняття спадщини після спливу строку для подання заяви, в інший спосіб спадщину вона не прийняла, тому що на момент відкриття спадщини з ОСОБА_3 постійно не проживала.

06.06.2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сипачовою І.М. видані ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № № 387, 378, яка складається з: земельної ділянки, площею 3,4850 га, кадастровий номер 1223280500:01:010:1111, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Багатська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 2-154, виданий 18.08.2017 року, видавник Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора ОСОБА_7; квартири у будинку готельного типу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2012 року, р. № 7381, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС №61-49121св від 29.10.2019 року.

Проте, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

На обґрунтування причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка зазначає, що вона пропустила встановлений законодавством 6-ти місячний строк прийняття спадщини у зв`язку з тим, що своєчасно не знала про смерть брата. Крім того, весь свій час позивачка присвячує матері, яка вже понад 10 років хвора на хворобу Паркінсона та не може обходитися без сторонньої допомоги. Мати не може самостійно себе обслуговувати та вживати життєво необхідні ліки.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Жодного доказу на підтвердження наявності у позивача причини, пов`язаної з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б заважали їй в період з 05.12.2017 року до 05.06.2018 року звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини суду не надано.

Письмові матеріали справи свідчать, що із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І.М. позивачка ОСОБА_1 08.10.2020 року звернулася засобами поштового зв`язку.

Відповідно до положень п.2.1, 3.5, 3.23 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 допускається заведення спадкової справи на підставі заяви спадкоємця, яка надійшла поштою та на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена. При цьому такий спадкоємець з боку нотаріуса повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

З врахуванням наведеного, наявної у позивачки можливості для подання заяви про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку, її посилання на неможливість своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини в межах законодавчо визначеного для цього строку через потребу в постійному сторонньому догляді за хворою матір`ю суд вважає не переконливими. Більш того, надана з її боку витяг з історії хвороби матері свідчить про перебування останньої на стаціонарному лікуванні на протязі 10 днів у липні 2012 році, інші дані про стан здоров`я матері в період з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 05.12.2017 року до 05.06.2018 року суду не надані. Наявний в матеріалах справи медичний висновок свідчить про можливість отримання соціальних послуг з боку територіального центру за місцем проживання ОСОБА_6 (матері позивачки) з 01.12.2017 року по 01.12.2018 року, тобто іншою мовою спростовує доводи в необхідності постійного та цілодобового догляду за ОСОБА_6 виключно зусиллями самої позивачки.

З врахуванням наведеного вище суд вважає, що будь-яких суттєвих перешкод, пов`язаних із хворобою її матері, потребою у постійному догляді за нею, для подання заяви засобами поштового зв`язку або особистої явки до нотаріуса, позивачка не мала.

Відповідно до положень п. 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Матеріали спадкової справи свідчать, що з боку приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сипачової І.М. в межах строків для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в офіційних регіональних засобах масової інформації розміщувалося відповідне оголошення щодо розшуку спадкоємців останнього та необхідності звернення до нотаріуса, а отже посилання позивачки на поважність причини пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини, з якою вона фактично звернулася лише 08.10. 2020 року, через необізнаність про смерть ОСОБА_3 , з яким за життя вона не спілкувалася, суд вважає не обґрунтованими.

З врахуванням наведеного вище, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що причини пропуску позивачем шестимісячного строку на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, позивачем суду не надано.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з його недоведеністю.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220-1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 41, 129 Конституції України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 09.02.2022 року.

Суддя-