Постанова

від 09.02.2022 по справі 904/4739/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4739/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Цуканова Н.В. (адвокат),

відповідача - Сова Ю.В. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (у складі колегії суддів: Широбокова Л.П. (головуючий), Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

до Криворізької міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" (далі - Позивач, ПАТ "Суха Балка") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (далі - Відповідач, Міськрада) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016115, державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 за № 14427029, у редакції Позивача, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач є гірничодобувним підприємством, на нього розповсюджується встановлена статтею 284 Податкового кодексу України пільга щодо обчислення розміру орендної плати, яку відповідач відмовляється застосувати в добровільному порядку та внести зміни до договору за згодою сторін.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі № 904/4739/20 позовні вимоги задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 2016115 від 04.01.2016 у запропонованій Позивачем редакції. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.2. Місцевий господарський суд виходив із того, що спірна земельна ділянка використовується Позивачем саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що надає йому право для визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 904/4739/20 скасовано вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

2.4. Апеляційний господарський суд посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, виходив з того, що спірним договором визначено, що всі зміни та доповнення вносяться за згодою сторін або за рішенням суду, тобто зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати можуть набрати чинності лише з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі (постановою суду апеляційної інстанції).

При цьому, суд установив, що зміни на підставі пункту 284.4 Податкового кодексу України вже були внесені в договір за рішенням суду з 01.01.2019.

Крім того, апеляційна інстанція вказала на те, що місцевий господарський суд не застосував положення статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, оскільки за 2018 рік відбулося користування земельною ділянкою та сплата орендної плати позивачем відповідно до поданих ним декларацій.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Суха Балка" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані необхідністю відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду, оскільки це порушує право особи на судовий захист.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Міськрада просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 04.01.2016 між Міськрадою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Євраз Суха Балка", правонаступником якого відповідно до Статуту (затверджений рішенням річних загальних зборів акціонерів № 35 (13) від 16.04.2018) є ПАТ "Суха Балка", (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016115, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Міськради від 25.03.2015 № 3534, надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти "Ювілейна", яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

4.2. Договір оренди укладено строком на 5 років (пункт 6 договору).

4.3. У пункті 7 договору сторонами були узгоджені умови щодо орендної плати, а саме: річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 4 307 951,19 грн виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області на рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", № 3727 "про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

4.4. Відповідно до пункту 8 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

4.5. Пунктом 11 договору встановлено, що розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до договору у разі:

- затвердження базової вартості 1 кв.м земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту;

- в інших випадках, передбачених законодавством та договором.

4.6. Також апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 904/1763/19, була визнана укладеною додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 2016115 від 04.01.2016, а саме: доповнено п. 5 розділу "Об`єкт оренди" щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 5 073 799 690,00 грн, встановлено починаючи з 01.01.2019 річну орендну плату в розмірі 3 171 123,06 грн, обчислення якої здійснюється відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 % податку. Зазначено, що ця угода є невід`ємною частиною договору.

4.7. Суд у справі № 904/1763/19 визнав, що Позивач є гірночодобувним підприємством, а надана в оренду земельна ділянка використовується саме для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, тому ПАТ "Суха Балка" має право на застосування норми пункту 284.4 Податкового кодексу України при розрахунку орендної плати.

4.8. У справі, яка переглядається, Позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі з цих же підстав, але розповсюдити її дію з 01.01.2018 та встановити річну орендну плату в розмірі 1 268 449,23 грн.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.3. Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.4. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

5.5. Відповідно до частини першої статті 15 цього Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

5.6. За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

5.7. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частини перша - третя статті 632 Цивільного кодексу України).

5.8. З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.9. Згідно із частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

5.10. Відповідно до частин першої, другої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

5.11. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

5.12. Згідно із частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

5.13. Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

5.14. Правовий висновок стосовно того, що коли права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язанням змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, який було враховано судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.

5.15. Отже, зважаючи на наведені положення законодавства та урахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, апеляційний господарський суд наголосив на тому, що зміни до прав та обов`язків сторін у наведеному випадку, які змінюються судовим рішенням, набувають чинності з моменту набрання таким рішенням законної сили.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що судами вже розглядався спір з підстав визначених Позивачем про внесення змін до спірного договору, який вже було вирішено судом, а рішення у справі набуло характеру остаточного. До того ж у справі, яка розглядається, Позивач звернувся з вимогами, які охоплюють, у тому числі, період щодо якого вже було вирішено спір.

Також суд апеляційної інстанції посилаючись на приписи статті 632 Цивільного кодексу України вказав на те, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, оскільки за 2018 рік відбулося користування земельною ділянкою та сплата орендної плати позивачем відповідно до поданих ним декларацій.

5.16. Згідно з положеннями частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.17. Звертаючись із касаційною скаргою ПАТ "Суха Балка", як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду.

5.18. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

5.19. Основним завданням Верховного Суду відповідно до положень частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики.

5.20. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

5.21. Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

5.22. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

5.23. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

5.24. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

5.25. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

5.26. З викладеного убачається, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

5.27. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

5.28. Згідно із частиною четвертою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

5.29. Оскільки викладений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 921/530/18 правовий висновок щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду є чітким, зрозумілим, актуальним, то судова колегія не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.02.2021 у зазначеній справі, а доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують його.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишити без задоволення

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 904/4739/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік І. С. Міщенко