Постанова

від 01.02.2022 по справі 904/4756/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4756/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Кучерявої С. О.,

відповідача - Ольховської А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Кузнецова І. Л., Чус О. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА"

до Криворізької міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У серпні 2020 року Приватне акціонерне товариство "СУХА БАЛКА" (далі - ПрАТ "СУХА БАЛКА") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (далі - Криворізька міськрада) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2016 № 2016155, державна реєстрація права оренди від 23.04.2016 № 14349902 (далі - договір оренди від 13.04.2016), у редакції позивача, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

На обґрунтування позову позивач посилався на необхідність приведення умов спірного договору щодо розміру орендної плати за землю відповідно до змін податкового законодавства шляхом укладення додаткової угоди до договору, від укладення якої ухиляється відповідач.

1.2. У відзиві на позов Криворізька міськрада проти його задоволення заперечила, просила відмовити у позові; зокрема зазначивши про те, що прийняті зміни до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за земельні ділянки стосуються земельних ділянок, наданих гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, натомість позивач не довів обставин використання спірної земельної ділянки для зазначених цілей.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 (суддя Золотарьова Я. С.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди від 13.04.2016 у запропонованій позивачем редакції та викладено у резолютивній частині судового рішення її зміст .

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що позивач користується спірною земельною ділянкою для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин; прийняті зміни до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди з огляду на імперативність положень Податкового кодексу України.

2.2. Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Кузнецова І. Л., Чус О. В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 скасоване.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом статті 188 Господарського кодексу України до спірних правовідносин з огляду на те, що земельні відносини не є предметом регулювання зазначеного Кодексу, та водночас урахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, згідно з якою якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Суд апеляційної інстанції установив, що спірним договором оренди визначено, що всі зміни та доповнення вносяться за згодою сторін або за рішенням суду, тобто зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати можуть набрати чинності лише з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі (постановою суду апеляційної інстанції), проте, як установив суд апеляційної інстанції, дія договору, про внесення змін до якого заявлено цей позов, закінчилася 13.04.2021, що унеможливлює внесення до нього змін за межами його дії.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись з ухваленою у справі постановою, ПрАТ "СУХА БАЛКА" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20 .0 5.2021, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги з посиланням на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовані необхідністю відступити від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду, оскільки це порушує право особи на судовий захист, у наведеному випадку права та законні інтереси позивача.

3.2. Криворізька міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПрАТ "СУХА БАЛКА" залишити без задоволення як необґрунтовану, а постанову у справі - без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального права, зокрема стосовно моменту набрання чинності змін до договору оренди земельної ділянки у разі внесення таких змін за рішенням суду; та наголошуючи на тому, що визначення у спірній додатковій угоді дати обчислення розміру орендної плати з 01.01.2018 є таким, що суперечить приписам статті Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України, а також судовій практиці, зокрема постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 у цій справі визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Чумак Ю. Я., Зуєв В. А.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 13.04.2016 між Криворізькою міськрадою (орендодавець) і Публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міськради від 24.02.2016 № 367 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01), для розміщення магістрального повітропроводу, розташовану у Жовтневому р-ні, ділянка № 2, м. Кривого Рогу.

Згідно з пунктами 2, 4 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0717 га; кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:119:0041.

У пункті 7 договору оренди від 13.04.2016 передбачено, що річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 2360,24 грн виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 Податкового кодексу України у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", № 3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до пункту 8 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

За змістом пункту 11 договору розмір та сума орендної плати переглядаються з внесенням змін до договору у разі: затвердження базової вартості 1 м 2 земель міста та зміни даної базової вартості; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнта; в інших випадках, передбачених законодавством та договором.

Державна реєстрація права оренди проведена 23.04.2016 за № 14349902.

Відповідно до рішення Криворізької міськради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році" для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2018 встановлено річний розмір орендної плати у виді 1 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Згідно з рішенням Криворізької міськради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) встановлена на рівні 2,500 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Відповідно до рішення Криворізької міськради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році" для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) з 01.01.2019 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 2,5 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "СУХА БАЛКА" є гірничодобувним підприємством, що здійснює видобування багатих залізних руд підземним способом (код КВЕД 07.10), на підставі спеціального дозволу на користування надрами терміном до 06.08.2036, акта про надання гірничого відводу.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ), згідно з яким статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу", позивач у листі від 20.04.2018 за вих.№ 69.2/1004 звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до договорів оренди землі. Додатком до цього листа є, зокрема, і проєкт додаткової угоди до договору оренди від 13.04.2016.

У запропонованій редакції додаткової угоди до договору оренди від 13.04.2016 зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, а саме у зв`язку з внесенням змін Законом України від 07.12.2017 № 2245- VIII до статті 284 Податкового кодексу України та зміни розміру річної орендної плати орендодавець та орендар дійшли згоди викласти:

пункт 7 договору оренди від 13.04.2016 в такій редакції: "Річна орендна плата з 01 січня 2018 року вноситься "Орендарем" в розмірі 694,97 грн виключно у грошовій формі."; абзац 2 пункту 7 договору оренди від 13.04.2016 в такій редакції: "Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".

У листі від 03.05.2018 за вих.№ 6/18-1812, який отриманий позивачем 10.05.2018, відповідач відмовив позивачеві у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, що орендуються позивачем, у тому числі й спірної земельної ділянки.

4.4. У зв`язку із непідписанням зазначеної додаткової угоди до спірного договору оренди землі позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

4.5. Переглядаючи справу в порядку положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Водночас апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо визначення дати внесення змін до спірного договору - з 01.01.2018 - з моменту набрання чинності Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1- 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Правовий висновок стосовно того, що коли права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язанням змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, який було враховано судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Отже, беручи до уваги наведені положення законодавства та урахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, апеляційний господарський суд наголосив на тому, що зміни до прав та обов`язків сторін у наведеному випадку, які змінюються судовим рішенням, набувають чинності з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Разом із тим апеляційний господарський суд констатував неправильне застосування місцевим господарським судом положень статті 188 Господарського кодексу України до спірних правовідносин, оскільки спір у цій справі виник між сторонами у земельних відносинах, а згідно із частиною 1 статті 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у справі, що розглядається, спірним договором визначено, що всі зміни та доповнення вносяться за згодою сторін або за рішенням суду, тобто зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати можуть набрати чинності лише з моменту набрання законної сили цією постановою апеляційної інстанції, проте, як установив апеляційний господарський суд, дія спірного договору оренди закінчилася ще 13.04.2021, що унеможливлює внесення до нього змін за межами його дії.

4.6. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як уже зазначалося, ПрАТ "СУХА БАЛКА", звертаючись із касаційною скаргою, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду.

Як зазначено у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм.

Відповідно до положень частини 1 статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики.

Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

З викладеного убачається, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи, застосовані в цих рішеннях, мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

Згідно із частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Оскільки викладений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 921/530/18 правовий висновок щодо моменту набрання змін до договору за рішенням суду є чітким, зрозумілим, актуальним, то судова колегія не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.02.2021 у зазначеній справі, а доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують його.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.2. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржену постанову у справі - без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Враховуючи те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 904/4756/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак