Постанова

від 08.02.2022 по справі 1.380.2019.001439

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2022 року

Київ

справа № 1.380.2019.001439

провадження № К/9901/35347/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г. , розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ларус до Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним і скасування припису, визнання протиправними дій та відшкодування шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ларус на рішення Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 11 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Судової-Хомюк Н.М., Святецького В.В., Шинкар Т.І. від 11 листопада 2019 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. На виконання вимог контракту позивач прийняв товар від Фірми Igreca S.A. (Франція) та доставив його до митного посту. З метою ввезення на територію України вантажу та проходження ветеринарно-санітарного контролю, позивач подав пакет документів. Провівши перевірку вантажу, державний інспектор ветеринарної медицини виніс припис, яким висловив прохання звернутися позивачу до Держпродспоживслужби для отримання погодження на ввезення товару. Надані Сертифікати походження та здоров`я Держпродспоживслужбою визнано неприйнятними, оскільки відсутня інформація щодо епізоотичного благополуччя сировинної зони, та такими, що не відповідають законодавству України. Позивачу відмовлено у ввезенні вантажу на територію України.

2. Для правильного вирішення справи, Суду слід дослідити: 1) дотримання відповідачем послідовність дій, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин під час проведення державного контролю харчових продуктів, які ввозив позивач на територію України; 2) порядок дій при ввезенні на територію України харчової продукції з країн, з якими не погоджені форми ветеринарних сертифікатів; 3) правомірність рішення відповідача щодо неприйнятності Сертифікатів походження і здоров`я для яєчних продуктів країни експортера.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

3. ТОВ Ларус звернулось до суду з позовом до Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним і скасування припису, визнання протиправними дій та відшкодування шкоди, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 вересня 2018 року № 2;

- визнати протиправною бездіяльність Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, яка полягала у непроведенні фізичної перевірки вантажу термостабільний порошок яєчного жовтка 0,3 тонни та пастеризований висушений порошок яєчного білка вагою 1,5 тонни , відправник: фірма Igreca S.A. одержувач: ТОВ Ларус у відповідності до вимог частини третьої статті 52 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин ;

- визнати протиправними дії Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), які полягли у встановленні неприйнятними сертифікатів походження і здоров`я для яєчних продуктів країни експортера від 12 вересня 2018 року № FR4918001649АN та № FR4918001650 AN, у відповідності до вимог частини четвертої статті 52 закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин ;

- стягнути з Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) кошти у сумі 89553,60 грн на відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішенням, діями та бездіяльністю вказаних суб`єктів владних повноважень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ Ларус було відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не було вчинено усіх передбачених законодавством дій для безперешкодного перетину товаром державного кордону України.

6. Підставою відмови у пропуску товару через митний кордон стала відсутність ветеринарного сертифіката міжнародного зразка.

7. Оскільки в ході консультації з компетентним органом Франції, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визнала сертифікати від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN та № FR 49 18 00 16 50 AN неприйнятними, Держпродспоживслужба правомірно відмовила ТОВ Ларус у ввезенні на митну територію України товару (сухого яєчного білка та сухого яєчного жовтка), які ввозились на митну територію України на виконання умов контракту від 07 вересня 2018 року № 09/18, укладеного між фірмою Igreca S.A. (Франція) та ТОВ Ларус (Україна).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ Ларус звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання умов контракту від 07 вересня 2018 року № 09/18, фірма Igreca S.A. (Франція) поставила ТОВ Ларус товар, а саме:

- сушений порошкоподібний яєчний білок (альбумін) високої пінотворної здатності, пастеризований, нерозфасований для роздрібної торгівлі, без додавання цукру, EGGALBUMENPOWDER PASTEURISED CONFECTIONNERY FOAMING, використовується в харчовій промисловості, код згідно з УКТ ЗЕД 3502119000 (1500 кг);

- сушений порошок яєчного жовтка термостабільний, пастеризований, нерозфасований для роздрібної торгівлі, без додавання цукру, EGGYOLKPOWDER - PASTEURISED HEAT TABLE, WITH SALT AND MALTODEXTRINS, використовується в харчовій промисловості, код згідно з УКТ ЗЕД 0408118000 (300 кг).

10. ТОВ Ларус прийняло товар та доставило його до митного посту Краковець Львівської митниці ДФС.

11. З метою ввезення на територію України вантажу та проходження ветеринарно-санітарного контролю, 21 вересня 2018 року ТОВ Ларус подав державному інспектору ветеринарної медицини Краковецького прикордонного інспекційного пункту ветеринарної медицини відповідний пакет документів:

- контракт від 07 вересня 2018 року № 09/18, укладений між ТОВ Ларус (Україна) та фірмою Igreca S.A. (Франція);

- інвойс від 17 вересня 2018 року 00083414;

- накладну від 19 вересня 2018 року 00085564;

- транспортну накладну від 17 вересня 2018 року CMR498122;

- сертифікат походження № 2018_09_11_2589974;

- ветеринарний сертифікат від 13 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN;

- сертифікат походження і здоров`я для яєчних продуктів країни-експортера від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN на термостабільний порошок яєчного жовтка;

- сертифікати якості від 12 вересня 2018 року;

- ветеринарний сертифікат від 13 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 50 AN;

- сертифікат походження і здоров`я для яєчних продуктів країни-експортера від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 50 AN на пастеризований висушений порошок яєчного білка;

- сертифікати якості від 12 вересня 2018 року.

12. 19 вересня 2019 року позивач направив лист № 190918/1 Голові Держпродспоживслужби України ОСОБА_1 , з проханням розглянути документи та надати погодження на ввезення в Україну вищезазначених товарів, із зазначенням того, що дані товари плануються до ввезення в Україну з території Франції. До листа додані копії ветеринарних сертифікатів.

13. Після перевірки вантажу, державним інспектором ветеринарної медицини Краковецького прикордонного інспекційного пункту, винесено припис № 2. Згідно припису машина затримана. До позивача висловлено прохання звернутися до Держпродспоживслужби для отримання погодження на ввезення товару.

14. Держпродспоживслужбою 26 вересня 2018 року був надісланий лист № 14.2-6/7259 Головному ветеринарному інспектору заступнику генерального директора з питань продовольства Головного управління з питань продовольства Міністерства сільського господарства продовольства та лісового господарства Франції Лоїку Ейвену. У листі повідомлено, що на адресу українського імпортера надійшов вантаж сушених яєчних продуктів в супроводі ветеринарних сертифікатів невстановленого зразка, внаслідок чого вантаж не був допущений на митну територію України. Висловлено прохання про вжиття відповідних заходів для недопущення подібних випадків в майбутньому і повідомлення про них Держпродспоживслужбу.

15. 01 жовтня 2018 року ТОВ Ларус направило до Держпродспоживслужби лист № 011118/1 у якому просило розглянути питання про погодження на митне оформлення товару. До листа було додано відповідь Департаменту з охорони населення Мейна та Луари, отриману ТОВ Ларус від 24 жовтня 2018 року, якою керівником вказаного органу підтверджено видачу офіційним ветеринаром сертифікатів походження та здоров`я № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN.

16. 21 листопада 2018 року Держпродспоживслужба отримала відповідь компетентного органу Франції № SDASEI EXP 1808001, в якому надана наступна інформація: ветеринарні сертифікати № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN були видані та підписані офіційним ветеринарним лікарем. Ця форма сертифікату була використана в очікуванні запровадження ветеринарного сертифікату, який буде офіційно погоджений.

17. Листом від 28 грудня 2018 року № 14.2-6/10134 Держпродспоживслужба повідомила ТОВ Ларус та Раду бізнес-омбудсмена про те що отримала лист від компетентного органу Франції в якому надана інформація, щодо сертифікатів № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN. Проте згадані ветеринарні сертифікати є неприйнятними (зокрема відсутня інформація щодо епізоотичного благополуччя сировинної зони) та такими, що не відповідають законодавству України (вимогам частини шостої статті 55 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин ). Також у згаданому листі не надана відповідь компетентного органу Франції на пропозицію Держпродспоживслужби щодо погодження двостороннього сертифіката.

Держпродспоживслужба проінформувала , що відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , якщо за результатами консультацій з компетентними органом, який видав сертифікат встановлено, що останній є неприйнятним, особі відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні (пересиланні) на митну територію України, а подальше поводження з таким вантажем здійснюється відповідно до статті 54 цього закону.

18. Уважаючи припис Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 вересня 2018 року № 2 та дії відповідачів протиправними, ТОВ Ларус звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку діям державного інспектора ветеринарної медицини Краковецького прикордонного інспекційного пункту ветеринарної медицини, який приписом від 21 вересня 2018 року № 2 вийшов за межі своїх повноважень та зобов`язав позивача вчинити дії, що суперечать чинному законодавству України, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку осіб, які ввозять товар на територію України, звертатись за погодженням до Держпродспоживслужби.

20. Позивач зазначає, що незважаючи на підтвердження компетентним органом Франції автентичності сертифікатів, Держпродспоживслужба, в порушення вимог статті 52 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , визнала їх неприйнятними.

21. На переконання позивача, незважаючи на встановлення прийнятності сертифікатів походження і здоров`я для яєчних продуктів країни-експортера від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 АN та № FR 49 18 00 16 50 AN, державним ветеринарним інспектором не була проведена фізична перевірка вантажу, що обумовило його подальше зберігання на митному складі, а згодом - повернення до країни-експортера за рахунок позивача.

22. Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті подані відзиви на касаційну скаргу ТОВ Ларус на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, у яких вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

23. Відповідно до пункту 1 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27 грудня 1999 року № 49, увезення, вивезення чи транзит через територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження та інших вантажів, в`їзд транспортних засобів, що підлягають обов`язковому ветеринарному контролю, дозволяються за наявності документів, передбачених міждержавними угодами (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів), та в разі додержання ветеринарних вимог з урахуванням епізоотичного стану країн-експортерів.

24. Пунктом 3 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України передбачено, що з країн, з якими центральними державними ветеринарними службами погоджені форми ветеринарних сертифікатів на окремі види вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, увезення їх дозволяється тільки за наявності зазначених ветеринарних сертифікатів.

Увезення підконтрольних вантажів з країн, з якими немає погоджених форм ветеринарних сертифікатів, здійснюється відповідно до ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини.

25. Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України, врегульовано Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

26. Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин вантаж із продуктами, який ввозиться (пересилається) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, повинен супроводжуватися оригіналами міжнародного сертифіката та інших документів, які вимагаються згідно із законом, а також оригіналом загального ветеринарного документа на ввезення, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Загальний ветеринарний документ на ввезення заповнюється англійською та українською мовами, крім найменування відправника (експортера) та отримувача (імпортера) вантажу, їхніх адрес, торговельної марки та назви (опису) продукту, зазначення яких українською мовою не є обов`язковим. Оригінали міжнародного сертифіката та інших документів (крім загального ветеринарного документа на ввезення), які вимагаються згідно із законом, залишаються на призначеному прикордонному інспекційному посту.

27. Згідно зі статтею 52 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин якщо під час проведення державного контролю вантажу з продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, з`являється обґрунтована підозра щодо невідповідності міжнародного сертифіката вимогам, установленим пунктом 2 частини другої статті 42, статтею 55 цього Закону (неприйнятний міжнародний сертифікат), та/або встановлюється невідповідність продуктів у вантажі тим, що зазначені у міжнародному сертифікаті, державний ветеринарний інспектор повідомляє про це компетентний орган та забезпечує контроль за зберіганням такого вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Компетентний орган протягом 24 годин повідомляє оператора ринку (імпортера) або особу, відповідальну за вантаж, про появу обставин, визначених у частині першій цієї статті, а також встановлює зв`язок з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, з метою проведення консультацій щодо подальших дій із таким вантажем.

Якщо компетентний орган, який видав міжнародний сертифікат, підтверджує його прийнятність, відповідний вантаж підлягає фізичній перевірці.

Якщо за результатами консультацій з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, встановлено, що останній є неприйнятним, особі, відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні (пересиланні) на митну територію України, а подальше поводження з таким вантажем здійснюється відповідно до статті 54 цього Закону.

28. Статтею 55 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин передбачено, що міжнародний сертифікат (кожен його аркуш), яким супроводжується вантаж із продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, має бути підписаний та засвідчений печаткою компетентного органу країни-експортера або країни походження. Компетентний орган може уповноважити капітана або іншого офіцера рибопереробного судна на підписання міжнародного сертифіката.

Міжнародний сертифікат має бути складений (заповнений) англійською мовою або іншою мовою, узгодженою компетентними органами України та країни-експортера (країни походження), а також українською мовою, крім найменування відправника (експортера) та отримувача (імпортера) вантажу, їхньої адреси, торговельної марки та назви (опису) продукту, якщо ці відомості зазначено англійською мовою.

Міжнародний сертифікат має складатися одним із таких способів:

1) на одному аркуші паперу;

2) на двох або більше сторінках, що є частиною єдиного та неподільного документа;

3) на двох або більше сторінках, нумерація яких відображає їх належність до певної послідовності (наприклад, сторінка 2 із 4 сторінок).

Міжнародний сертифікат повинен мати унікальний ідентифікаційний номер. Якщо сертифікат складається з двох або більше сторінок, які не є частиною єдиного та неподільного документа, унікальний ідентифікаційний номер зазначається на кожній з цих сторінок.

Міжнародний сертифікат має бути виданий не пізніше моменту перетину відповідним вантажем з продуктами державного кордону країни-експортера.

Форми міжнародних сертифікатів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, або узгоджуються компетентним органом України з відповідним органом країни-експортера (країни походження).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Увезення на територію України продуктів і сировини тваринного походження дозволяються за наявності документів, передбачених міждержавними угодами (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів).

30. З країн, з якими центральними державними ветеринарними службами погоджені форми ветеринарних сертифікатів на окремі види вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, увезення їх дозволяється тільки за наявності зазначених ветеринарних сертифікатів.

Увезення підконтрольних вантажів з країн, з якими немає погоджених форм ветеринарних сертифікатів, здійснюється відповідно до ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини.

31. Форми міжнародних сертифікатів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, або узгоджуються компетентним органом України з відповідним органом країни-експортера (країни походження).

32. Як установлено судами попередніх інстанцій, між фірмою Igreca S.A. (Франція) та ТОВ Ларус (Україна) укладено контракт від 07 вересня 2018 року № 09/18 за яким фірма Igreca S.A. зобов`язується поставити, а ТОВ Ларус прийняти сушений порошкоподібний яєчний білок та сушений порошок яєчного жовтка.

33. Також судами першої та апеляційної інстанції установлено, що між компетентними органами Франції та України немає погодженої форми сертифіката на яєчну продукцію.

34. Оскільки між Україною та Францією немає погоджених форм ветеринарних сертифікатів на яєчні продукти, увезення зазначених продуктів здійснюється відповідно до ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

35. Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин визначено алгоритм дій, якщо під час проведення державного контролю вантажу з продуктами, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, з`являється обґрунтована підозра щодо невідповідності міжнародного сертифіката (неприйнятність міжнародного сертифіката).

36. Так, якщо під час проведення державного контролю вантажу з продуктами, що ввозиться на митну територію України, з`являється обґрунтована підозра щодо неприйнятності міжнародного сертифіката, державний ветеринарний інспектор має повідомити про це компетентний орган.

37. Компетентний орган, в свою чергу, протягом 24 годин повідомляє імпортера про неприйнятності міжнародного сертифіката та встановлює зв`язок з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, з метою проведення консультацій щодо подальших дій із таким вантажем.

38. Якщо компетентний орган, який видав міжнародний сертифікат, підтверджує його прийнятність, відповідний вантаж підлягає фізичній перевірці.

39. Якщо ж за результатами консультацій з органом, який видав міжнародний сертифікат, встановлено, що останній є неприйнятним, особі, відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні (пересиланні) на митну територію України.

40. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що видаючи припис № 2 від 21 вересня 2018 року, державний інспектор ветеринарної медицини Краковецького прикордонного інспекційного пункту, діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, що визначений законами України, а тому зазначений припис підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

41. Аналіз положень Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин дає підстави для висновку, що в ході консультацій з компетентним органом, який видав міжнародний сертифікат, може бути підтверджена його прийнятність, так і Держпродспоживслужба може визнати сертифікат неприйнятним.

42. У разі прийнятності сертифіката, вантаж підлягає фізичній перевірці, а у разі неприйнятності - особі, відповідальній за вантаж, відмовляється у його ввезенні на митну територію України.

43. Як установлено судами попередніх інстанцій, в ході консультацій з компетентним органом Франції, Держпродспоживслужбою 21 листопада 2018 року отримано відповідь № SDASEI EXP 1808001, згідно якої ветеринарні сертифікати від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN були видані та підписані офіційним ветеринарним лікарем. Ця форма сертифікату була використана в очікуванні запровадження ветеринарного сертифікату, який буде офіційно погоджений.

44. Зважаючи на те, що у наданих позивачем сертифікатах від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN була відсутня інформація щодо епізоотичного благополуччя сировинної зони, Держпродспоживслужба правомірно визнала ветеринарні сертифікати від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN неприйнятними.

45. Оскільки Держпродспоживслужбою визнано ветеринарні сертифікати від 12 вересня 2018 року № FR 49 18 00 16 49 AN, № FR 49 18 00 16 50 AN неприйнятними, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачу правомірно відмовлено у ввезенні на митну територію України товару, визначеного контрактом від 07 вересня 2018 року № 09/18, укладеному між фірмою Igreca S.A. (Франція) та ТОВ Ларус товар.

46. Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

47. Відповідно до частин першої, сьомої та дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

48. Згідно із частинами четвертою - сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

49. Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

50. Витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені.

51. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

52. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, та у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 804/8237/17, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 29 липня 2021 року у справі №160/5098/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

54. Колегія суддів приходить до висновку про те, у зв`язку із порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

55. Під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір: 26894,00 грн (7684,00 грн - за подання позовної заяви, 11526,00 грн - за подання апеляційної скарги та 7684,00 грн - за подання касаційної скарги).

56. Зважаючи на те, що ТОВ Ларус було заявлено чотири позовні вимоги, за кожну з яких сплачувався судовий збір, а судом касаційної інстанції задоволено одну позовну вимогу (про визнання протиправним та скасування припису Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 вересня 2018 року № 2), стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті підлягає 6723,50 грн.

57. Оскільки позивачем не надано документального підтвердження витрат на правничу допомогу, відсутні підстава для задоволення вимоги про відшкодування таких витрат.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ларус задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року

скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ларус задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 вересня 2018 року № 2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ларус 6723,50 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець