Ухвала

від 09.02.2022 по справі 280/143/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа №280/143/20

адміністративне провадження №К/990/2873/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Авто Граніт" до ГУ ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021, позов ТОВ "Авто Граніт" задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС Запорізькій області від 16.08.2019 №0012701401 та №0012711401; здійснено розподіл судових витрат.

17.01.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, пункту 4 частини другої статті 330 КАС України: відповідач пропустив строк на касаційне оскарження; у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, без урахування висновку Верховного Суду в постановах від 06.05.2020 у справі №810/4434/16, від 05.03.2019 у справі №802/843/17-а, від 11.02.2021 у справі №820/10136/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 12.03.2021 у справі №826/373/18, від 10.04.2020 у справі №1440/1967/18.

Однак, цей довід фактично лежить у площині оцінки доказів судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення судом обставин у справі на підставі такої оцінки, правильність якої ГУ ДПС оспорює. Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що суди залишили поза увагою, що перевіркою встановлено здійснення контрагентами ТОВ "Авто Граніт" нереальних господарських операцій на адресу позивача у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів, відсутністю у ланцюгу постачання ідентичних робіт з ремонту техніки у субпідрядників цих контрагентів, які документально оформлені як надані позивачу. ГУ ДПС наголошує, що суди не дали належної оцінки первинним документам по взаємовідносинах ТОВ "Авто Граніт" з цими контрагентами, оскільки господарські операції фактично не відбулися.

В постанові від 06.05.2020 у справі №810/4434/16 Верховний Суд зробив висновок щодо факту здійснення господарської операції з придбання товару (послуг) як підстави для збільшення платнику ПДВ суми податкового кредиту у податковому обліку в сукупності з фактом належного оформлення цієї операції документами бухгалтерського і податкового обліку, які містять достовірну інформацію про господарську операцію.

ГУ ДПС оспорює висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо факту здійснення господарських операцій ТОВ "Авто Граніт" з придбання ремонтних робіт у контрагентів (ТОВ "Аліко ЛТД", ТОВ "Панкроль", ТОВ "Техком-18", ТОВ "Спецкоммерц", ТОВ "Праймс едванс", ТОВ "Пріоріка"). У зв`язку з цим постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №810/4434/16 не може бути прикладом іншого правозастосування для обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у справах відсутня подібність правовідносин.

Це ж саме стосується і постанов Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №820/10136/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 12.03.2021 у справі №826/373/18. Зроблений Верховним Судом у цих постановах висновок щодо застосування норм пунктів 44.1, 44.3, 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України стосується не доказування стороною в адміністративній справі обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів та/або заперечень, а ведення платником податків податкового обліку та обов`язку надати контролюючому органу під час перевірки документи на підтвердження даних податкового обліку.

В постанові від 05.03.2019 у справі №802/843/17-а та від 10.04.2020 у справі №1440/1967/18 висновок Верховного Суду щодо неспроможності документів, виданих від імені суб`єкта фіктивного підприємництва, зроблений в контексті встановлення вироком суду фіктивності підприємництва. Разом з тим, ГУ ДПС не наводить доводів, що стосовно контрагентів ТОВ "Авто Граніт" у вироці суду встановлені обставини такого роду.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що можливість сплатити судовий збір виникла тільки після 19.11.2021; до цього такої можливості відповідач не мав. Недостатнє фінансування витрат суб`єкта владних повноважень за загальним правилом не є причиною, яка згідно з частиною першою статті 121 КАС України є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, оскільки ці обставини знаходяться у площині організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. До того ж будь-яких доказів на підтвердження фінансової неспроможності щодо сплати судового збору, розмір якого становить 37385,42 грн, ГУ ДПС не надано.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Яковенко

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду