Ухвала

від 31.01.2022 по справі 756/11258/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 756/11258/17

провадження № 61-21353ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний Ігор Михайлович, ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправною оцінки вартості нерухомого майна, виконаної при здійснені виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання протиправною оцінки вартості нерухомого майна, виконаної при здійснені виконавчого провадження .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування звіту від 12 березня 2020 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,0791 га, кадастровий номер 3221883600:21:007:0152; та звіту від 12 березня 2020 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,5002 га, кадастровий номер 3223151000:04:060:0021, виконаних суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) в рамках виконавчого провадження № 58398259 скасовано, провадження в цій частині вимог закрито.

В іншій частині ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, заперечень щодо відкриття касаційного провадження

29 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що повертаючи касаційну скаргу Верховний Суд вказав, що він не надав доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду. 16 грудня 2021 року він отримав відповідь з Оболонського районного суду міста Києва, згідно з якою в матеріалах справи № 756/11258/17 відсутні відомості щодо дати отримання ОСОБА_4 постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І. М., проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, які мотивовані тим, що вперше звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані ним судові рішення, ОСОБА_1 посилався на аналогічні причини пропуску строку на касаційне оскарження, які вже були предметом перевірки Верховного Суду, та були визнані неповажними та такими, а також, що

ОСОБА_5 зловживає своїми процесуальними правами, зокрема він не оскаржив ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у встановлений процесуальним законом строк, натомість він звернувся до із новою скаргою на дії приватного виконавця, до якої додав засвідчену ним 12 січня 2021 року копію постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, що свідчить про те, що йому достовірно було відомо про ухвалене апеляційним судом оскаржуване судове рішення.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

Оскаржувану постанову апеляційного суду ухвалено 07 грудня 2020 року, останнім днем на її касаційне оскарження, з урахуванням вихідних днів було

06 січня 2020 року, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду

29 грудня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Аналіз наведених положень ЦПК України дає підстави для висновку, що у разі подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення то строк на касаційне оскарження може бути поновлений лише за наявності двох умов, а саме: 1) якщо заявник не був повідомлений про розгляд справи або не залучений до участі у ній, за умови, що суд ухвалив рішення про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) строк на касаційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З матеріалів касаційного провадження убачається, що вперше з касаційною скаргою на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк до 22 листопада 2020 року для надання належних доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду або зазначення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 реалізував своє право на касаційне оскарження звернувшись до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, однак наведені ним причини пропуску строку судом визнані судом неповажними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а касаційну скаргу повернуто заявнику.

Повторно звернувшись до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, заявник пропустив річний строк передбачений частиною третьою статті 394 України.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Таким чином, невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 25 жовтня

2021 року, зумовило пропуск ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження більше ніж на рік, з дня ухвалення оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Посилання на виключні обставини передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких строк на касаційне оскарження, у разі його пропуску більше ніж на рік, касаційна скарга заявника не містить.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі SHISHKOV v. RUSSIA , № 26746/05, § 110).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN , № 11681/85, § 35).

З огляду на те, що із касаційною скаргою ОСОБА_6 звернувся більше ніж через рік після ухвалення оскаржуваних судових рішень, за відсутності виключних випадків передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі MPP GOLUB v. UKRAINE , № 6778/05).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваної постанови апеляційного суду, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статями 3, 10, 127, 390, 394 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний Ігор Михайлович, ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправною оцінки вартості нерухомого майна, виконаної при здійснені виконавчого провадження,відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

А. С. Олійник

В. В. Яремко