Постанова

від 09.02.2022 по справі 185/804/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2370/22 Справа № 185/804/21 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів -Лаченкової О.В.,Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Механічний Завод" про стягнення середнього заробітку та зобов`язання сплачувати середній заробіток мобілізованій особі,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що з 04.10.2019 року він працював головним інженером (конструктором) у ТОВ «Дніпровський Механічний Завод». Зазначає, що отримував заробітну приблизно 18 000,00 грн. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 року №274 позивач ОСОБА_1 21.09.2020 року був мобілізований до Збройних Сил України за контрактом. Вказує, що 21.09.2020 року перестав отримувати середній заробіток в повному обсязі, а лише 6 128,91 грн щомісячно. Вважає, що зазначене є порушенням чинного законодавства та його прав.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути звідповідача ТОВ"ДніпровськийМеханічний Завод"на своюкористь середнійзаробіток всумі 55333грн;зобов`язати відповідачана періоддії контрактуна проходженнявійськової служби,під часдії особливогоперіоду настрок дойого закінченняабо додня фактичногозвільнення зіЗбройних СилУкраїни сплачуватисередній заробітокз 01.02.2021року;стягнути звідповідача насвою користьвитрати направову допомогув розмірі5000,00грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

ТОВ «Дніпровський Механічний Завод» відповідно до ст.360 ЦПК України подало відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.10.2019 року працює на підприємстві ТОВ «Дніпровський механічний завод», відповідно до довідки №23 від 06.04.2020 року.

Встановлено, що згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 21.09.2020 року перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 року №274 по теперішній час.

Суд встановив, що відповідно до розрахунків за липень 2020 року позивачу ОСОБА_1 проведено нарахування за 23 робочі дні в сумі 18 633,54 грн, з яких: оклад 5 550,00 грн, премія щомісячна 1 818,54 грн, премія за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, сприяння впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технологій 11 265,00 грн.

Доходи, котрі включені до розрахунку середньої заробітної плати за 23 робочі дні у липні місяці 2020 року складають 7 368,54 грн, до складу яких входить щомісячна премія у сумі 1 818,54 грн та оклад у розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до розрахунку, за 20 робочих днів серпня місяця 2020 року позивачу нараховано 18 633,54 грн в тому числі: оклад 2 775,00 грн (10 робочих днів); відпускні 7 107,80 грн (10 робочих дня); премія щомісячна 1 820,74грн; премія за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, сприяння впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології 6 930,00 грн.

До розрахунку середньої заробітної плати включені оклад 2775,00 грн та щомісячна премія у розмірі 1820,74 грн.

Розрахунок середньоденного заробітку розраховано за період липень 2020 року по серпень 2020 року, враховано 33 робочих дні: 362,55 = 11964,28 (7368,54 + 4595,74) / 33.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при здійсненні нарахування позивачу середньої заробітної плати керувався Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що об`єктивно підтверджують матеріали справи та розрахункові відомості.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не вірно нараховано середній заробіток позивачу під час проходження військової служби за контрактом. Крім того, вважає, що премія за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології є частиною заробітної плати, котру необхідно включити до розрахунку середнього заробітку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу Законів про працю України мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100).

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна плата.

Згідно пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до підпункту г) пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних металів, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності).

Згідно абзацу другого підпункту л) пункту 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середня заробітній заробіток працівника (за час виконання державних і громадянських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю. (Абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1398 (1398-99-п) від 30.07.99, № 1266 (1266-2001-п) від 26.09.2001).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2021 року було зобов`язано відповідача ТОВ Дніпровський Механічний завод надати суду відомості щодо розміру та складових заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року включно, та розрахунок середньої заробітної плати позивача.

На виконання вимог вищевказаної ухвали відповідачем ТОВ Дніпровський Механічний завод надано рохрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 , відповідно до якого до середньої заробітної плати за липень місяць 2020 року включені оклад та щомісячна премія у сумі 7 368,54 грн, за серпень місяць - оклад та премія у розмірі 4 595,74 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку у сумі 53 333,00 грн, оскільки відповідачем правомірно були виключені із розрахунку середньої заробітної плати премія за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторський пропозицій, за впровадження нової техніки і технології та відпускні у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які цивільно-правові договори щодо використання раціоналізаторських винаходів, пропозицій та відсутні у нього патенти у сфері раціоналізаторських винаходів, на підставі яких має місце нарахування премії за вказані винаходи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки підставою для виплати вказаної премії були службові записки головного технолога підприємства та накази генерального директора ТОВ Дніпровський Механічний завод про преміювання №140-к,№158-к.

Тому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, враховуючи положення Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року, відповідно до якої не враховуються премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології при обчисленні середньої заробітної плати.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача, тому правильним також є висновок суду першої інстанції і про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача сплачувати позивачу середній заробіток на період дії контракту на проходження військової служби.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст.89ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від21вересня 2021року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.С.Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю.Петешенкова