Рішення

від 04.02.2022 по справі 663/2650/20

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/2650/20

Провадження № 2/663/12/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

секретарів судового засідання Когутовської Ю. М.,

Радіонової О. Ю.,

представників позивача ОСОБА_1,

адвоката Охлопкова І. О.,

представника відповідача - адвоката Старчеуса С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 в особі адвоката Охлопкова Івана Олександровича до ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою в обґрунтування вимог якої представник зазначив, що позивач на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку має разом із ОСОБА_3 у спільній сумісній власності земельну ділянку кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 для індивідуального житлового будівництва площею 0,0793 га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Крім цього, на підставі договору дарування земельної ділянки позивач являється власником земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 для індивідуального житлового будівництва площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_2, яка межує з першою земельною ділянкою.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:055:0067 була утворена шляхом виділення 2/5 частини площею 0,0600 га із земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0001 для індивідуального житлового будівництва площею 0,1500 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

20 листопада 2018 року ОСОБА_4 продала належну їй 3/5 частини земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0001, яка сформована у земельну ділянку площею 0,0900 га за кадастровим номером 6524755500:01:055:0941, ОСОБА_5.

Належні ОСОБА_2 земельні ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 та 6524755500:01:055:0067 мають спільну межу з належною ОСОБА_5 земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:001:0941, яка відповідала розташованому між земельними ділянками паркану.

З часу придбання ОСОБА_5 вищевказаної земельної ділянки, відповідач та її син ОСОБА_6 почали висловлювати усні претензії щодо місця розташування спільної межі між земельними ділянками, які начебто не відповідають правовстановлюючим документам.

У вересні 2019 року ОСОБА_6 у телефонному режимі повідомив, що має намір самовільно знести паркан та встановити новий, на що ОСОБА_2 пояснив йому, що такі дії є самоуправством та за такі дії законом передбачена відповідальність.

Так як основним місцем проживання ОСОБА_2 є м. Чернігів, а у смт. Лазурне Скадовського району він проживає лише у літній час, то з осені 2019 року до літа 2020 року він доручив мешканцю смт. Лазурне ОСОБА_7 доглядали за домоволодінням по АДРЕСА_1, з правом там проживати, унаслідок чого останній став свідком неправомірних дій відповідача.

За час відсутності ОСОБА_2 у смт. Лазурне взимку 2020 року відповідачем було самовільно вирубано фруктове дерево та 6 кущів винограду, зруйновано паркан, який розташований на межі земельних ділянок, зруйновано дві господарські споруди, які розташовані на належних ОСОБА_2 земельних ділянках.

Крім цього, ОСОБА_5 було встановлено новий паркан на території належних ОСОБА_2 земельних ділянок впритул до житлового будинку, чим фактично захоплено частину належних позивачу земельних ділянок.

Також, відповідач самовільно зайняла іншу частину земельних ділянок, вирила яму під фундамент нового паркану, яку засипала битою цеглою і встановила металеві стовпчики, які залишаються на території належних ОСОБА_2 земельних ділянок.

Коли ОСОБА_2 приїхав у червні 2020 року до смт. Лазурне, то одразу звернувся до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого були внесені відомості до ЄРДР за №12020230230000716 та розпочато досудове розслідування за статтею 356 КК України (самоправство).

З метою відновлення своїх прав ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 звернулися до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_8 для відновлення порушених відповідачем меж його земельних ділянок та встановлення знищених відповідачем межових знаків. Проте відповідач з надуманих причин чинить перешкоди у відновленні меж та продовжує самовільно користуватися належними позивачу земельними ділянками.

Посилаючись на вказані обставини та норми чинного законодавства в позовній заяві висловлено прохання:

--- усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0002, зобов'язавши ОСОБА_5 відновити межі зайнятої нею частини земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №086119 від 09 лютого 2006 року шляхом знесення металевого паркану, встановленого на земельній ділянці, кадастровий номер 6524755500:01:055:0002, яка належить ОСОБА_2, та встановлення паркану на спільний межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:055:0002, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та кадастровий номер 6524755500:01:001:0941, яка належить ОСОБА_5;

--- усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, зобов'язавши ОСОБА_5 відновити межі зайнятої нею частини земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №502237 від 28 березня 2007 року шляхом знесення металевих стовпів недобудованого паркану, встановленого на земельній ділянці, кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, яка належить ОСОБА_2 та встановлення паркану на спільний межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, яка належить ОСОБА_2, та кадастровий номер 6524755500:01:001:0941, яка належить ОСОБА_5

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 90-91).

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року витребувано докази (т. 1 а.с. 113-114).

Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі (т. 1 а.с. 148-149).

Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року відновлено провадження по справі (т. 1 а.с. 207).

16 березня 2021 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 214-215), в якій з урахуванням висновку судової земельно-технічної експертизи, висловлено прохання:

--- усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні частиною земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, зобов'язавши ОСОБА_5 за її рахунок перенести частину існуючої огорожі довжиною 2,0 м, яка розташована з боку стіни правого бокового фасаду житлового будинку НОМЕР_1, на відстань 1,43 м у сторону земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:001:0941, згідно зі схемою переносу існуючої огорожі, встановленої на земельній ділянці кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 на лінію межі земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та 6524755500:01:055:0067 висновку судової земельно-технічної експертизи №7, складеного судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А. 16 лютого 2021 року, та встановити огородження у відповідності до технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, площею 600 кв.м по АДРЕСА_2;

--- усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, зобов'язавши ОСОБА_5 за її рахунок провести реконструкцію господарської будівлі, яка розташована на межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, та господарської будівлі, яка розташована на межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та кадастровий номер 6524755500:01:055:0002, шляхом розміщення їх на земельній ділянці ОСОБА_5 у відповідності до вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування та забудови територій, а саме: на відстані не менше 1,0 м від лінії суміжної межі із забезпеченням необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

17 березня 2021 року до суду надійшов уточнений розрахунок судових витрат понесених позивачем (т. 1 а.с. 216).

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 227-228).

12 квітня 2021 року до суду надійшов уточнений розрахунок судових витрат понесених позивачем (т. 1 а.с. 242).

Ухвалами суду від 13 травня 2021 року:

--- витребувано докази (т. 2 а.с. 6-7).

--- призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі (т. 2 а.с. 8-9).

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року відновлено провадження по справі для розгляду клопотання експерта (т. 2 а.с. 16).

Ухвалою суду від 18 серпня 2021 року відновлено провадження по справі (т. 2 а.с. 51).

Ухвалою суду від 01 вересня 2021 року витребувано докази (т. 2 а.с. 57-58).

Під час судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням їх уточнень.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається наступне.

ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №086119 від 09 лютого 2006 року має разом з ОСОБА_3 у спільній сумісній власності земельну ділянку кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 для індивідуального житлового будівництва площею 0,0793 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 12).

Також, ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 12 листопада 2006 року №6043 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 для індивідуального житлового будівництва площею 0,0600 га, яка розташована у АДРЕСА_2, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №502237 від 28 березня 2007 року, та межує з першою земельною ділянкою (т. 1 а.с. 28, 35).

Земельна ділянка кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 була утворена шляхом виділення 2/5 частини площею 0,0600 га з земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0001 для індивідуального житлового будівництва площею 0,1500 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №892708 від 04 серпня 2006 року (а.с. 36), що не заперечувалося сторонами.

За умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2018 року ОСОБА_4 продала належну їй земельної ділянку площею 0,0900 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, з кадастровим номером 6524755500:01:055:0941, ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 109).

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що належні ОСОБА_2 земельні ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 та 6524755500:01:055:0067 мають спільну межу з належною ОСОБА_5 земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:001:0941.

Як зазначається в позовній заяві, за час відсутності позивача в смт. Лазурне відповідачем було самовільно вирубано фруктове дерево та 6 кущів винограду, зруйновано паркан, який був розташований на межі земельних ділянок, зруйновано дві господарські споруди, які розташовані на належних йому земельних ділянках. Крім цього, відповідачкою було встановлено новий паркан на території належних позивачу земельних ділянках впритул до житлового будинку, чим фактично захоплено частину належних позивачу земельних ділянок.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що наскільки їй відомо ОСОБА_2 під час придбання у ОСОБА_4 земельної ділянки, обманним шляхом здійснив дії щодо збільшення земельної ділянки в сторону належної ОСОБА_5 земельної ділянки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що знає про конфлікт ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки останній зайняв частину належної ОСОБА_5 земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено непорушність права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 91 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, в тому числі, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Частиною другою статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно з частинами 3, 5, 6 статті 106 ЗК України, власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду. Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Отже, щоб набути право власності на земельну ділянку необхідно здійснити комплекс робіт: провести кадастрову зйомку землі з геодезичним встановленням меж земельної ділянки, яка включає, зокрема, і, перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки, погодження цих меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання всіх підготовчих робіт з виготовлення документації на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Частиною другою, пунктом б частини третьої статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (частина 3).

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Положеннями статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звКјязок доказів у їх сукупності.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи №7, складеного судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А. 16 лютого 2021 року:

--- розташування парканів між земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 та земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0028, не відповідає розташуванню меж, зазначених у витягах з ДЗК про земельну ділянку №НВ-6507939592020 від 04 травня 2020 року та №НВ-6507939662020 від 04 травня 2020 року;

--- для усунення виявлених невідповідностей необхідно перенести частину існуючої огорожі довжиною 2,0 м, яка розташована з боку стіни правого бокового фасаду житлового будинку НОМЕР_1, на відстань 1,43 м у сторону земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та встановити огородження у відповідності до технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, площею 600 кв.м по АДРЕСА_2.

--- розташування господарських будівель, власником яких є ОСОБА_5, не відповідає вимогам п. 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування та забудови територій, що перешкоджає власникам суміжних земельних ділянок в їх експлуатації;

--- усунути виявлені невідповідності можливо шляхом реконструкції господарської будівлі, яка розташована на межі земельних ділянок з розміщення їх на земельній ділянці ОСОБА_5 у відповідності до вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування та забудови територій, а саме: на відстані не менше 1,0 м від лінії суміжної межі з забезпеченням необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок (т. 1 а.с. 161-205).

Також, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №219/21, складеного судовим експертом Гришиною В. М. 03 серпня 2021 року (т. 2 а.с. 44-50в):

--- фактична конфігурація земельної ділянки відповідача площею 0,899 га по АДРЕСА_2 не відповідає конфігурації земельної ділянки у державному акті ЯБ №892708 власниця ОСОБА_4, площею 0,1500 га (див. додаток №1 ділянки 2 і 3), після дарування земельної ділянки площею 0,600 га ОСОБА_2 тому, що земельна ділянка від точки 11-ділянки 5 до точки -1 ділянки 2, від точок 1, 12, 11 ділянки 2 (5 ділянки 3) до точки 6 ділянки 3, від точки 6 ділянки 3до точки 7 ділянки 3, до точок 12, 11 ділянки 5 у складі фактичної земельної ділянки відповідача по справі відсутня, фактичні межі розташовані не на планових місцях згідно державного акту ЯБ №892708 (див. додаток №1);

--- фактичні лінійні розміри земельної ділянки відповідача по АДРЕСА_2 не відповідають розмірам земельної ділянки у державному акті ЯБ №892708 (сторінка 36, 126 справи) власниця ОСОБА_4, площею 0,1500 га, після дарування земельної ділянки площею 0,600 га ОСОБА_2 (див таблицю №3 висновку);

--- фактична площа земельної ділянки відповідача склала 0,1500 га, що відповідає площам згідно правовстановлюючих документів, так площа земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:001:0941 склала 0,0900 га (сторінка 109 справи), площа земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:055:0028 склала 0,0600 га (сторінка 103 справи), разом 0,1500 га (див. додаток №1 ділянка 5).

Суд виходить з того, що дані зазначені у висновку судової земельно-технічної експертизи №7, виконаному судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А. 16 лютого 2021 року, більшим чином відображають конфігурації належних сторонам земельних ділянок, їх місце розташування та лінійні розміри. Цим висновком зокрема встановлено наступне:

--- огородження між земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 (ОСОБА_2) межує із земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 (ОСОБА_2), ширина якої в даному місці складає 1,01 м.;

--- отже, огородження між земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 (ОСОБА_5) та земельною ділянкою кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 (ОСОБА_2), у відповідності до наданих даних, повинно бути розташоване на відстані 0,42м + 1,01м = 1,43м від існуючої огорожі (відстань між центральними вісями металевих листів);

--- розташування парканів між земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0067 та земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:001:0947 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0028 не відповідає розташуванню меж, зазначених у витягах з ДЗК про земельну ділянку №НВ-6507939592020 від 04.05.2020 та №НВ-6507939662020 від 04.05.2020;

--- на час огляду земельних ділянок частина огорожі довжиною 2,0м розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6524755500:01:055:0002.

За встановлених обставин, суд вважає доведеним зайняття відповідачкою частини належної позивачу земельної ділянки, у звКјязку із чим порушене його право підлягає захисту у спосіб наведений в уточненій позовній заяві, що узгоджується із запропонованим у висновку судової земельно-технічної експертизи №7 від 16 лютого 2021 року, способом усунення виявлених невідповідностей.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як такі, що не підтверджуються будь-якими іншими доказами.

Безпідставними також суд вважає доводи представника відповідача щодо процесуальних порушень в частині уточнення позивачем вимог позовної заяви, оскільки такі дії вчинені представником позивача з дотриманням вимог статті 49 ЦПК України.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, врахувавши встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

При вирішенні питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат пов'язаних з розглядом судової справи, як зазначено в частині третій статті 133 ЦПК України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першої статті 138 ЦПК України (Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду) визначено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені наступні витрати: на залучення спеціаліста та виготовлення плану земельної ділянки - 3500,00 грн.; на залучення експерта - 16180,56 грн.; витрати повКјязані з переїздом до іншого населеного пункту позивача та його представника для явки до суду - 2873,41 грн.; витрати повКјязані з переїздом до іншого населеного пункту позивача та його представника для участі в обстеженні експертом земельних ділянок, а також будівель і споруд - 1550,02 грн. (т. 1 а.с. 244-245, 217-225).

Суд вважає доведеними витрати позивача на залучення спеціаліста та виготовлення плану земельної ділянки на суму 3500,00 грн., а також на проведення експертизи в сумі 16180,56 грн., які підтверджені належними доказами (т. 1 а.с. 221), та які з урахуванням вимог статті 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідачки.

Також, суд вважає доведеними витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту позивача та його представника для явки до суду, в загальній сумі 1345,75 грн. (125,00 + 194,94 + 63,00 + 16,60 +100,00 +60,00 +60,00 +125,00 +197,77 + 20,50 +125,00 +194,94 + 63,00 = 1345,75).

При цьому не підлягають відшкодуванню витрати повКјязані з переїздом до іншого населеного пункту позивача та його представника для участі в обстеженні експертом земельних ділянок на суму 2364,52 грн. (т. 1 а.с. 222, 224), як такі, що не передбачені положеннями статей 133 та 138 ЦПК України, до того ж надані чеки на придбання пального не є належними та допустимими доказами понесених витрат, повКјязаних із явкою до суду чи для участі в проведенні експертизи, оскільки не є проїзними документами у розумінні законодавства, що можуть слугувати належними підставами для відшкодування відповідних витрат (зокрема, не є транспортними квитками, рахунками щодо проїзду автомобільним транспортом загального користування), не дають можливості встановити, що саме це пальне використовувалося позивачем та його представником.

Таким чином, із ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати на загальну суму 21 026,31 грн.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому на день подання позову, що становить 840,80 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) перешкоди у користуванні частиною земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 і кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, зобов'язавши ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за її рахунок перенести частину існуючої огорожі довжиною 2,0 м, яка розташована з боку стіни правого бокового фасаду житлового будинку АДРЕСА_1, на відстань 1,43 м у сторону земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:001:0941, згідно зі схемою переносу існуючої огорожі, встановленої на земельній ділянці кадастровий номер 6524755500:01:055:0002 на лінію межі із земельними ділянками кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та 6524755500:01:055:0067 висновку судової земельно-технічної експертизи №7, складеного судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л. А. 16 лютого 2021 року, та встановити огородження у відповідності до технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, площею 600 кв.м по АДРЕСА_2.

Усунути ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, зобов'язавши ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за її рахунок провести реконструкцію господарської будівлі, яка розташована на межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та кадастровий номер 6524755500:01:055:0067, та господарської будівлі, яка розташована на межі земельних ділянок кадастровий номер 6524755500:01:001:0941 та кадастровий номер 6524755500:01:055:0002, шляхом розміщення їх на земельній ділянці ОСОБА_5 у відповідності до вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування та забудови територій, а саме: на відстані не менше 1,0 м від лінії суміжної межі з забезпеченням необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в загальному розмірі 21 026,31 грн. (двадцять одна тисяча двадцять шість гривень 31 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 11 лютого 2022 року.

Суддя Пухальський С. В.