Рішення

від 10.02.2022 по справі 904/342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022м. ДніпроСправа № 904/342/19

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу «Дніпровське територіальне управління» Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Дніпро

до Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа №13» , м.Дніпро

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 239 591,51 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Драна Ю.В.

Представники:

від Позивача: Семенова О.П., довіреність №3632 від 15.12.2021, адвокат

від Відповідача: Данканич Є.І., ордер серія ДП №2251/029 від 25.10.2021, адвокат

від Третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Паращенко Ю.О. довіренність №06-24-08/49 від 03.02.2022;

від Третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" про стягнення суми 32 449,91 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 01.04.2018 по 01.07.2018, 3 244,99 грн. 10% штрафу, 1843,47 грн. пені, 65 807,39 грн. заборгованості за договором оренди за період з 01.07.2018 по 01.01.2019 відповідно до п.3.12 Договору, 131 614,79 грн. неустойки в подвійному розмірі орендної плати відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та п.10.13 договору оренди, 2 501,60 грн. інфляційних, 2 129,36 грн. 3% річних, 3 593,87 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" про стягнення неустойки у розмірі 131 614,79 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 рішення Господарського cуду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.07.2021 Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 в частині стягнення 131 614,79 грн. неустойки скасовано. Справу № 904/342/19 в частині стягнення 131 614,79 грн. неустойки направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині позовних вимог постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 залишено без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 справу № 904/342/19 передано на розгляд судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.08.2021 о 10:00 год.

16.08.2021 Відповідач на електронну адресу суду направив відзив на ухвалу, в якій просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог по сплаті неустойки в подвійному розмірі 131 614,79 грн.

25.08.2021 Позивач подав письмові пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги та зазначив, що основне зобов`язання Відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст.795 Цивільного кодексу України пов`язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акту) про повернення орендарем предмета договору оренди.

26.08.2021 Відповідач подав відзив на ухвалу, аналогічного змісту, яка направлена 16.08.2021 на електронну адресу суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 131 614,79 грн.

08.09.2021 Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог і просив суд прийняти до розгляду обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 105 291,83 грн.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 13.09.2021 продовжено розгляд справи. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів. Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 26.10.2021 о 10:00год.

Позивач в підготовчому засіданні 26.10.2021 заявив клопотання і просив суд зупинити провадження у справі до закінчення касаційного перегляду Касаційним господарським судом Верховного Суду справи №908/1689/19.

Відповідач в підготовчому засіданні подав письмові пояснення і зазначив, що Позивач безпідставно нараховує неустойку у розмірі 105 291,83 грн. не виходячи із розміру орендної плати за останній місяць оренди (червень 2018), а виходячи із розміру орендної плати, яку б Відповідач мав би сплачувати за період нарахування неустойки, у випадку, якщо б договір оренди не був припинений (шляхом множення орендної плати за базовий місяць розрахунку у розмірі 7 508 грн. 18 коп. (без ПДВ) на відповідний індекс інфляції за відповідний місяць прострочення), що не узгоджується із вимогами ч. 2 ст. 785 ЦК України. Позивач у своєму розрахунку не наводить жодного індексу інфляції, який останнім застосовано для нарахування неустойки, що унеможливлює перевірку розрахунку неустойки, наданого Позивачем. Відповідач вважає, що Позивачу має бути відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 105 291,83 грн. через недоведеність позовних вимог.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 26.10.2021 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу «Дніпровське територіальне управління» Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зупинення провадження у справі відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява не містить повний, детальний, помісячний обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 105 291,83 грн.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 26.10.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: повний, детальний, помісячний обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 105 291,83 грн.

03.11.2021 Позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 04.11.2021 продовжено розгляд справи з 02.12.2021. Призначено підготовче засідання на 02.12.2021 об 11:00год.

Позивач в підготовчому засіданні 02.12.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Третя особа-1, 2 в підготовче засідання не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням 49300 17952058, 49300 179520040.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази про вручення Відповідачеві поштового повідомлення, суд вважає за можливе відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 02.12.2021 відкладено підготовче засідання на 21.12.2021 о 15 год. 00 хв.

Позивач в підготовчому засіданні 21.12.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в підготовчому засіданні проти позовних вимог заперечував та в позові просив відмовити.

Третя особа-1, 2 в підготовче засідання не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2022 о 12:00год.

Позивач в судовому засіданні 25.01.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засідання проти позовних вимог заперечував.

Третя особа-1, 2 в судове засідання не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

Ухвалою господарського cуду Дніпропетровської області від 25.01.2022 відкладено судове засідання на 10.02.2022 о 12 год. 00 хв.

07.02.2022 Відповідач подав пояснення та зазначив, що згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №904/342/19 з Відповідача на користь Позивача вже стягнуто заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 у розмірі 65 807,39 грн. за період з 01.07.2018 по 01.01.2019 і Відповідач фактично сплатив ці кошти Позивачу згідно з платіжним дорученням №4 від 26.02.2020.

В той же час, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що договір оренди № 12/02-3481-ОД від 07.07.2009 є припиненим з 01.07.2018.

Отже, судами з Відповідача стягнуто орендну плату за договором оренди за період, що настав після його припинення (після спливу строку дії договору).

На думку Відповідача, стягнення із Відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 у розмірі 65 807,39 грн. за період з 01.07.2018 по 01.01.2019 відбулося неправомірно за відсутності на те правових підстав.

Відповідач вважає, що стягнення орендної плати за період після припинення договору оренди, не відповідає правовій позиції Верховного Суду та правовому регулюванню, встановленому ч. 2 ст. 785 ЦК України, при вирішенні даного спору в частині стягнення з Відповідача заявленої до стягнення неустойки, грошові кошти в сумі 65 807,39 грн., стягнуті з Відповідача як орендна плата, підлягають зарахуванню в рахунок сплати передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки, у зв`язку із чим, заявлена до стягнення відповідно до вказаної норми закону сума, підлягає зменшенню на 65 807,39 грн.

Позивач в судовому засіданні 10.02.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засідання проти позовних вимог заперечував.

Третя особа-1, в судовому засіданні підтримала пояснення Відповідача, просила суд вирішити справу у відповідності до вимог діючого законодавства.

Третя особа 2 в судове засідання не з`явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла. Про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням Укрпошта 49300 1901209 5 (а.с. 11 т.6).

У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та МКЗК "Дніпропетровська дитяча музична школа №13" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3481-ОД (далі - Договір оренди, а.с.23-26 т.1).

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв.м, що розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверсі, що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 09.06.2009 і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 1 535 960,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення навчального закладу, що фінансується з міського бюджету.

У разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити до державного бюджету та балансоутримувачу заборгованість за орендною платою в повному обсязі та санкції (п. 3.12 Договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що орендар зобов`язаний повно та своєчасно сплачувати орендні платежі.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.07.2009 до 06.07.2010 включно (п. 10.1 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди неодноразово продовжувався, шляхом укладення Додаткових угод до Договору, а саме: додатковою угодою від 12.07.2010 - до 06.07.2012 включно; додатковою угодою від 17.09.2012 - до 06.07.2013 включно; додатковою угодою від 06.06.2013 - по 06.07.2014 включно; додатковою угодою від 07.07.2014 - по 31.03.2015 включно; додатковою угодою від 31.03.2015 - по 31.07.2015; додатковою угодою від 21.10.2015 - з 01.08.2015 до моменту створення (реєстрації) АТ "Українська залізниця", але не більш ніж до 31.12.2015 (а.с.29-35 т.1).

Статтею 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

Пунктом 2 Постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 вищезазначеного Закону, переоформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

18.08.2015 року Міністерством інфраструктури України, затверджено передавальний акт по ДП «Придніпровська залізниця» , зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» , а також, зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» .

Згідно зі ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України, ст. 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Статут).

Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до пункту 20 Статуту, товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

З урахуванням наведених вище норм права та положень статуту ПАТ «Українська залізниця» , слід дійти висновку, що остання набула право власності на майно, в тому числі, об`єкт нерухомості, що є предметом оренди за договором № 12/02-3481-ОД.

Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Аналогічні положення закріплені частиною 2 статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , яка передбачає, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

Таким чином, в зв`язку з переходом права власності на майно, яке є об`єктом оренди, в силу вимог закону, відбулася заміна сторони у зобов`язанні, внаслідок чого до Позивача перейшли права та обов`язки Орендодавця по договору оренди № 12/02-3481-ОД.

Між АТ "Українська залізниця" (Орендодавець) і МКЗК "Дніпровська дитяча музична школа №13" (Орендар) укладено додатковий договір від 18.03.2016 (а.с.38-39 т.1) до Договору оренди (далі - додатковий договір), за умовами додаткового договору орендодавцем майна, яке є предметом договору оренди, визначено АТ "Українська залізниця".

Пункт 3.1 Договору оренди викладено у такій редакції: орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 7 508,18 грн. (без ПДВ).

Згідно п. 3.6 Договору оренди викладено в редакції: орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Одержувач коштів структурний підрозділ "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Термін дії договору оренди продовжено до 31.03.2016 включно (пункт 6 Додаткового договору).

Пунктом 9 Додаткового договору визначено, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015.

На виконання умов додаткового договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверсі, що підтверджується актом приймання-передачі від 18.03.2016 (а.с.40).

Додатковим договором від 15.12.2017 (а.с.41 т.1) до Договору оренди сторони внесли зміни до преамбули договору та реквізитів орендодавця, передбачили сплату орендної плати протягом 01.04.2016 - 31.12.2016 без застосування індексу інфляції, визначили строк дії договору по 31.12.2017 включно.

Додатковим договором від 07.05.2018 до Договору оренди встановлено строк дії договору з 01.04.2018 по 30.06.2018.

Таким чином договір є припиненим з 01.07.2018 року.

В матеріалах справи знаходяться копії листів позивача на адресу відповідача від 03.05.2018 № ТУБМЕС-1/07/2265, від 12.12.2018 №ТУБМЕС-1/07/6963 в яких орендодавець повідомляв про припинення з 30.06.2018 терміну дії договору та вимагав звільнення орендованого приміщення з поверненням майна за актом прийому-передачі. Вказані листи були отримані орендарем нарочно 04.05.2018 та 13.12.2018 відповідно (а.с.72, 74 т.1).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/342/19 від 22.05.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" суму 98 257,30 грн. заборгованості, 1,00 грн. штрафу, 1,00 грн. пені, 2 501,60 грн. інфляційних, 2 129,36 грн. 3% річних, 1 619,65 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення суми 1 842,47 грн. пені, 3 243,99 грн. штрафу, 131 614,79 грн. неустойки, 1 974, 22 грн. витрат по сплаті судового збору відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019 у справі № 904/342/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 842,47 грн. пені, 3 243,99 грн. штрафу, 131 614,79 грн. неустойки - залишено без змін.

16.09.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019 видано наказ.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.12.2019 Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №904/342/19 скасувано в частині відмови у стягненні 131 614,79 грн. неустойки.

Справу №904/342/19 в частині стягнення 131 614,79 грн неустойки направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. У решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 у справі №904/342/19 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/342/19 від 17.06.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" про стягнення неустойки у розмірі 131 614,79 грн. Судові витрати, понесені позивачем за подання позовної заяви у частині вимог про стягнення неустойки у розмірі 131 614,79 грн., а також за подання касаційної скарги, покладено на позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 в частині стягнення 131 614,79 грн неустойки скасовано. Справу № 904/342/19 в частині стягнення 131 614,79 грн неустойки направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині позовних вимог постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/342/19 залишено без змін.

Скеровуючи справу на новий розгляд в частині вимог про стягнення неустойки, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, а також не досліджено розрахунок щодо правильного нарахування суми неустойки та періоду, який надано Позивачем.

Здійснивши оцінку обґрунтованості вимог Позивача в частині стягнення неустойки в розмірі 105 291,83 грн. (вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та розрахунку за період з липня 2018 по грудень 2018 включно (а.с. 224 т. 5), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини за договором оренди нерухомого майна, яке належить до державної та комунальної власності, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України, передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналіз частини 1 статті 283 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріали справи свідчать, що укладений сторонами Договір оренди припинився 30.06.2018 із закінченням строку його дії.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору оренди відповідач зобов`язання з повернення об`єкта оренди не виконав та продовжив користування орендованим майном. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 3.12 Договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вказані умови договору та положення закону, Позивач заявив до стягнення з Відповідача суму неустойки в розмірі 131 614,79 грн. за період липень-грудень 2018 року, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Як вказувалось вище, 08.09.2021 Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог і просив суд прийняти до розгляду обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 105 291,83 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що неповернення об`єкту оренди після припинення дії Договору, відбулося з вини самого орендаря (відповідача), який добровільно не повернув об`єкт оренди позивачу, та продовжує користуватися орендованим майном.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас, неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, суд зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі від 22.05.2019 з Відповідача на користь Позивача стягнуто заборгованість з орендної плати у розмірі 65 807,39 грн. за період з 01.07.2018 по 01.01.2019, тобто, за період після припинення договору оренди. Вказані обставини не заперечуються Позивачем.

Зазначене рішення ухвалено до формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування норм права у правовідносинах з одночасного стягнення орендних платежів та передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки, після припинення договору оренди.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що стягнення орендної плати за період після припинення договору оренди, не відповідає наведеній позиції та правовому регулюванню, встановленому ч. 2 ст. 785 ЦК України, вирішуючи спір в частині стягнення з Відповідача заявленої до стягнення неустойки, суд вважає, що грошові кошти в сумі 65 807,39 грн., стягнуті з Відповідача як орендна плата, підлягають зарахуванню в рахунок сплати передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки, у зв`язку із чим, заявлена до стягнення відповідно до вказаної норми закону сума, підлягає зменшенню на 65 807,39 грн.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення неустойки підлягають задоволенню частково в розмірі 39 484,44 грн. (105 291,83 грн. - 65 807,39 грн.) В решті позовних вимог щодо стягнення неустойки - відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов в частині стягнення неустойки задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа №13» (49022, м.Дніпро, вул.Сортувальна, 4, код ЄДРПОУ 02215957) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03035 м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код 41149437) в особі виробничого структурного підрозділу «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (49124 м. Дніпро, вул. Магаданська, буд. 43, ідентифікаційний код 41149437) неустойки в сумі 39 484,44 грн. та 987,11 грн. судового збору.

В решті вимог щодо стягнення неустойки - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

10.02.2022