Рішення

від 07.02.2022 по справі 910/16631/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2022Справа № 910/16631/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву за позовом Приватного підприємства Ортопедсервіс , м. Вінниця

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м. Київ

про стягнення 1 859 701,45 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гуща Я.В.;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Ортопедсервіс (далі - ПП Ортопедсервіс /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі - ККЕПОП/відповідач) про стягнення 1 859 701,45 грн, у тому числі: 1 810 254,23 грн - основного боргу, 24 104,00 грн - 3% річних та 25 343,22 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про закупівлю товару №01/10/20 від 01.10.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 15.11.2021.

10.11.2021 до суду від позивача надійшли: заява про зменшення позовних вимог, в якій ПП Ортопедсервіс просить суд стягнути з ККЕПОП 1 799 948,12 грн, у тому числі: 1 710 254,23 грн - основного боргу, 26 335,00 грн - 3% річних та 63 358,89 грн - інфляційних втрат, а також клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (акту звірки взаєморозрахунків), клопотання про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису за допомогою системи EasyCon, клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

15.11.2021 суд, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відклав підготовче засідання на 29.11.2021 у зв`язку із неявкою представників сторін.

23.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання, призначеного на 29.11.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису за допомогою системи EasyCon.

29.11.2021 до суду надійшло про клопотання позивача про проведення підготовчого засідання, призначеного на 29.11.2021, без участі його представника.

29.11.2021 суд відклав підготовче засідання на 20.12.2021.

20.12.2021 до суду надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання, призначеного на 20.12.2021, без участі його представника.

20.12.2021 у підготовче засідання представники сторін не з`явилися.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.02.2022.

04.02.2022 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій ПП Ортопедсервіс просить суд стягнути з ККЕПОП 1 457 294,72 грн, у тому числі: 1 367 600,83 грн - основного боргу, 26 335,00 грн - 3% річних та 63 358,89 грн - інфляційних втрат.

07.02.2022 у судове засідання з`явився представник ПП Ортопедсервіс та підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник ККЕПОП у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 між Приватним підприємством Ортопедсервіс (далі - постачальник) та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (далі - покупець) укладено договір про закупівлю товару №01/10/20, відповідно до якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця товар, повне найменування, асортимент, кількість і вартість якого будуть вказані у додатках, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору перелік товару, що передбачений до постачання, зазначено у специфікації, що є невід`ємною частиною договору. В специфікації зазначається: найменування товару та ціна за одиницю кожного найменування.

В п. 2.4. договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку на товар.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється партіями згідно письмових заявок покупця.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 договору).

На виконання умов цього договору між сторонами підписано специфікацію, в якій погодили найменування товару, що поставляється, та ціну за одиницю кожного найменування.

У період з 06.10.2020 по 29.04.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 207 200,36 грн, що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи.

ККЕПОП за поставлений товар розрахувалося частково в сумі 1 839 599,53 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ПП Ортопедсервіс в сумі 1 367 600,83 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, а також підписаними сторонами актами звірки розрахунків.

20.08.2021 ПП Ортопедсервіс надіслало відповідачу вимогу від 16.08.2021 про сплату заборгованості за поставлений товар, проте ККЕПОП заборгованість у повному обсязі не погасило.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ККЕПОП борг у розмірі 1 367 600,83 грн, 3% річних у розмірі 26 335,00 грн та інфляційні втрати в сумі 63 358,89 грн, нараховані за період з 29.04.2021 по 23.10.2021.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товару №01/10/20 від 01.10.2020, відповідно до якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 207 200,36 грн, що підтверджується видатковими накладними.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 1 839 599,53 грн, внаслідок чого у ККЕПОП утворилась заборгованість у сумі 1 367 600,83 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку на товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені на оплату рахунки-фактура у період з 06.10.2020 по 26.04.2021, які відповідачем у повному обсязі неоплачені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ККЕПОП порушено умови договору про закупівлю товару №01/10/20 від 01.10.2020 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1 367 600,83 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 26 335,00 грн та інфляційні втрати в сумі 63 358,89 грн, нараховані за період з 29.04.2021 по 23.10.2021.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при їх розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, проте їх розмір не перевищує сум, обчислених судом, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, оскільки позивачем не подано до суду заяви про повернення сплаченої суми позивачу у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, суд унеможливлений вирішити питання щодо повернення судового збору. При цьому, суд одночасно повідомляє ПП Ортопедсервіс , що останнє не позбавлене права звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Щодо заявлених ПП Ортопедсервіс вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем заявлено до стягнення 20 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Зокрема, на підтвердження понесення цих витрат, позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 16.08.2021, укладений між адвокатом Гущею Я.В. та ПП Ортопедсервіс ; рахунок на оплату №1 від 05.10.2021 на суму 20 000,00 грн, платіжне доручення №1004 від 06.10.2021 про сплату юридичних послуг у розмірі 20 000,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 20 000,00 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволено у повному обсязі, відповідно вимога про стягнення витрат на правову допомогу також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства Ортопедсервіс задовольнити.

Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, місто Київ, вулиця Фролівська, будинок 4; ідентифікаційний код 03187691) на користь Приватного підприємства Ортопедсервіс (21029, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 114-Ж; ідентифікаційний код 33685087) 1 367 600 (один мільйон триста шістдесят сім тисяч шістсот) грн 83 коп. - основного боргу, 26 335 (двадцять шість тисяч триста тридцять п`ять) грн 00 коп. - 3% річних, 63 358 (шістдесят три тисячі триста п`ятдесят вісім) грн 89 коп. - інфляційних втрат, 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 21 859 (двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 42 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 10.02.2022.

Суддя В.В. Бондарчук