Рішення

від 08.07.2021 по справі 910/18141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2021Справа № 910/18141/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА" (32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Смотрич, ВУЛИЦЯ САБУРОВА, будинок 6; ідентифікаційний код 41092826)

про розірвання договору та стягнення 43 470,00 грн,

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач, Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА" (далі - відповідач Товариство) про розірвання договору поставки № 175 від 21.09.2020 та стягнення 43 470,00 грн попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором поставки № 175 від 21.09.2020.

Ухвалою від 23.11.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 23.11.2020 про відкриття провадження у справі № 910/18141/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Смотрич, ВУЛИЦЯ САБУРОВА, будинок 6.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 01.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105477171717.

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Магістра , як Постачальником, було укладено договір поставки № 175 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Покупцю нафту і дистиляти за кодом ДК 021:2015 - 09130000-9, а саме дизельне пальне та бензин А-95 за скретч-картами (талонами) (далі - Товар) в асортименті, кількості, на умовах та за цінами, що зазначені у Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Відповідно до Специфікації Товаром є:

1) дизельне пальне ЄВРО (ДСТУ 7688:2015) за скретч-картами у кількості 700 л, ціна за одиницю 15,75 грн (без ПДВ), тобто 11 025,00 грн;

2) бензин А-95 (ДСТУ 7687:2015) за скретч-картами у кількості 1600 л, ціна за одиницю 15,75 грн (без ПДВ), тобто 25 200, грн.

Загальна сума (у тому числі ПДВ) - 43 470,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Ціна Договору становить 43 470,00 грн, у тому числі ПДВ - 7 245,00 грн.

Ціна Товару є фіксованою та визначена в Специфікації (додаток до Договору) (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору Покупець здійснює оплату Товару в розмірі 100% ціни Договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.

Згідно з пунктом 4.1. Договору поставка Товару здійснюється Постачальником не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати здійснення оплати Товару згідно розділу 3 Договору, шляхом передачі Покупцю за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, к. 406 скретч-карт (талонів) необхідної кількості за об`ємом, що дорівнює кількості Товару, наведеній у Специфікації. Приймання Товару оформлюється складанням видаткової накладної.

Відповідно до пункту 4.2. Договору з дня підписання видаткової накладної, належні Покупцю дизельне пальне та бензин А-95 знаходяться на зберіганні у Постачальника, а їх видача Покупцю здійснюється Постачальником на автозаправних станціях мережі АЗС БРСМ (далі - АЗС) шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні скретч-карт (талонів), строк використання яких зазначено у Специфікації (додаток до Договору).

Згідно з пунктом 4.3. Договору скретч-карта (талон) є підставою для видачі (заправки) АЗС вказаного у скретч-карті найменування, марки і об`єму пального, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картах (талонах) вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю Товар іншої марки, найменування чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті (талоні).

Відповідно до пункту 4.4. Договору Перехід права власності та ризиків загибелі Товару від Постачальника до Покупця відбувається під час видачі (заправки) Товару пред`явнику скретч-карти (талону) Покупця в фактично виданому обсязі.

Згідно з пунктом 4.5. Договору Якість Товару повинна відповідати дійсним на дату видачі (заправки) Товару ДСТУ.

Відповідно до пункту 5.1. Договору Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплатити ціну Товару (пункт 5.1.1. Договору) та прийняти Товар у порядку, встановленому Договором (пункт 5.1.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору Постачальник зобов`язаний поставити Товар у строк, встановлений Договором (пункт 5.3.1. Договору) та забезпечити видачу Товару Покупцю у порядку, встановленого Договором (пункт 5.3.2. Договору).?

Згідно з пунктом 8.1. Договору Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Отже, на виконання умов Договору (пункт 3.1.) Фондом було здійснено оплату Товару у розмірі 43 470,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.09.2020 № 2258.

Проте відповідачем, у строки визначені пунктом 4.1. Договору, поставка Товару здійснена не була.

Фонд звернувся до відповідача з листом-претензією № 27-12838/20 від 12.10.2020 щодо поставки оплаченого Товару. Вказаний лист був отриманий Товариством 22.10.2020, проте вимога залишена без виконання.

Вказані обставини стали підставою звернення із даним позовом до суду в межах якого Фонд просить суд розірвати договір та стягнути суму перерахованих грошових коштів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України до відносини сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відтак, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 3-127гс11.

Судом встановлено, що 12.10.2020 Фонд направив відповідачу вимогу листом-претензією № 27-12838/20 про поставку Товару, чого здійснено відповідачем не було. У той же час проведена позивачем попередня оплата Товару Фонду повернута не була.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 43 470,00 грн перерахованої Товариству попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Фонду до Товариства про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги про розірвання Договору поставки №175 від 21.09.2020 суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З аналізу норм статей 638, 655-657, 662 ЦК України вбачається, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Отже, порушення продавцем обов`язку щодо поставки оплаченого Товару є істотним порушенням договору.

Таким чином, порушення Товариством обов`язку продавця щодо поставки оплаченого Товару є істотним порушенням договору і достатньою підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору поставки № 175 від 21.09.2020.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право на розірвання спірного договору з підстав, зазначених статті 651 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З системного аналізу викладеного слідує, що позовні вимоги Фонду підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА" про розірвання договору та стягнення 43 470,00 грн - задовольнити повністю .

2. Розірвати договір поставки № 175 від 21.09.2020, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА" (32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Смотрич, ВУЛИЦЯ САБУРОВА, будинок 6; ідентифікаційний код 41092826).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА" (32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Смотрич, ВУЛИЦЯ САБУРОВА, будинок 6; ідентифікаційний код 41092826) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 17; ідентифікаційний код 21708016) 43 470,00 грн (сорок три тисячі чотириста сімдесят гривень 00 копійок) попередньої оплати та 4 204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) судового збору.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31.01.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ