Рішення

від 07.02.2022 по справі 915/1749/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 915/1749/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом : Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"

(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, буд.5-А; ідент.код 31319242;

ел.адреса: nikteplo@optima.com.ua ) ,

до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради

"Центр захисту тварин"

(54000, м.Миколаїв, вул.Комінтерна, буд.36; ідент.код 24796498;

ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

про: стягнення 557481,51 грн.

Згідно заяви №413/32 від 03.02.2022 про зменшення позовних вимог: стягнення 547481,51 грн,-

в с т а н о в и в:

Обласне комунальне підприємство Миколаївоблтеплоенерго звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради Центр захисту тварин 557481,51 грн заборгованості, з яких: 550000,0 грн основного боргу за договором б/н від 18.03.2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги; та нараховані на суму основного боргу 4950,0 грн збитків від інфляції і 2531,51 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором в частині повноти та своєчасності повернення фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Копія ухвали суду від 06.12.2021 була надіслана на адресу відповідача, яка вказана позивачем та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин": 54000, м.Миколаїв, вул.Комінтерна, буд.36; та 19.01.2022 була повернута поштовим відділенням до суду з відміткою про причини повернення: за закінченням терміну зберігання .

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч.7 ст.120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Згідно зі ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до приписів п.5) ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п.п.11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п.99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам, поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ст.11, п.5) ч.6 ст.242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу Комунальному підприємству Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" копії ухвали суду від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі №915/1749/21 - є 19.01.2022.

До того ж, судом приймається до уваги, що позивачем 02.02.2022 додатково вручено відповідачу копію позовної заяви з додатками за супровідним листом №386/32, що підтверджується відбитком вхідного штемпеля відповідача на такому листі.

03.02.2022 від позивача до суду надійшла заява №413/32 від 03.02.2022 про зменшення позовних вимог, в якій останній вказує, що відповідач 24.01.2022 здійснив часткову оплату по спірному договору в сумі 10000,0 грн, а тому позивач просить стягнути з відповідача 540000,0 грн основного боргу за договором б/н від 18.03.2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 4950,0 грн збитків від інфляції та 2531,51 грн - 3% річних.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені в заяві позивача про зменшення позовних вимог №413/32 від 03.02.2022.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов до суду 04.02.2022, не спростовує наявність заборгованості перед позивачем за спірним договором та вказує, що в зв`язку зі скрутним матеріальним становищем КП ММР Центр захисту тварин та відсутністю необхідної кількості власних коштів підприємства на повернення позивачу, здійснюється часткове погашення заборгованості. Згідно платіжного доручення №1743 від 24.01.2022 КП ММР Центр захисту тварин здійснено часткове повернення коштів за Договором у сумі 10000,0 грн. КП ММР Центр захисту тварин здійснює повернення отриманих коштів в межах наявних фінансових можливостей.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

18.03.2020 між Обласним комунальним підприємством "Миколаївоблтеплоенерго", як позикодавцем, та Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин", як позичальником, укладено договір б/н про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі - Договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 550000,0 грн.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу на строк до 19 червня 2020 року.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що позичальник повертає поворотну фінансову допомогу в розмірі, передбаченому п.2.1 цього договору позикодавцю на його поточний рахунок не пізніше строку зазначеного в п.2.5 договору.

19.03.2020 з банківського рахунку позикодавця було перераховано на рахунок позичальника 550000,0 грн із зазначенням в призначенні платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору № б/н від 18.03.2020 ; що підтверджується платіжним дорученням №14614 від 19.03.2020.

18.06.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, за якою сторони продовжили строк повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та продовжили термін дії Договору до 31.12.2020.

30.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, за якою сторони вдруге продовжили строк повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та продовжили термін дії Договору до 01.10.2021.

Позивач вказує, що в зв`язку з порушенням позичальником умов Договору, позикодавець звернувся до нього з претензією за вих.№3699/32 від 09.11.2021 про повернення безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 550000,0 грн протягом трьох днів з моменту отримання претензії, відповідно до умов Договору.

Проте, за твердженням позивача, станом на 23.11.2021, позичальник не виконав вимоги Договору та не повернув поворотну фінансову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2022 відповідачем повернуто позивачу лише 10000,0 грн поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 18.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням №1743 від 24.01.2022.

Позивач стверджує, що враховуючи умови Договору, починаючи з 01.10.2021 зобов`язання відповідача в частині повернення суми фінансової допомоги у розмірі 550000,0 грн є простроченим та станом на 24.01.2022 складає 540000,0 грн.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.ст.11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що враховуючи умови Договору з урахуванням додаткових угод до нього, зобов`язання відповідача в частині повернення суми фінансової допомоги є простроченим починаючи з 01.10.2021 в розмірі 550000,0 грн, а з 24.01.2022 в розмірі 540000,0 грн.

У відповідності до п.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо повернення позивачеві залишку суми фінансової допомоги в розмірі 540000,0 грн згідно умов та в строки визначенні Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість з неповернутої за договором б/н від 18.03.2020 фінансової допомоги у розмірі 540000,0 грн.

До того ж, позивачем на суму основного боргу 550000,0 грн нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2531,51 грн - 3% річних за період з 01.10.2021 по 25.11.2021 та 4950,0 грн збитків від інфляції за жовтень 2021 року.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до положень ч.9 ст.129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Рішення складено та підписано 07.02.2022 у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Центр захисту тварин" (54000, м.Миколаїв, вул.Комінтерна, буд.36; ідент.код 24796498) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, буд.5-А; ідент.код 31319242) 540000,0 грн основного боргу, 4950,0 грн збитків від інфляції, 2531,51 грн - 3% річних та 8362,22 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року.

Суддя М.В.Мавродієва