Рішення

від 30.12.2021 по справі 140/3562/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3562/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕБЕЛЬ В ДОМ до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕБЕЛЬ В ДОМ (далі - ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ ) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ на умовах контракту від 19.05.2020 № 19052020 придбало у компанії WiFi24 sp.z.o.o. (м. Варшава, Республіка Польща) меблеві вироби, які імпортувало в Україну.

Митним брокером 01.10.2020 подано електронну митну декларацію (далі - МД) типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/092137, за якою задекларовано ввезення товариством партії товару (203 товарні позиції) загальною фактурною вартістю 77418,56 польських злотих, що складає 565937,37 грн. за курсом НБУ на дату декларування. Під час декларування загальну митну вартість товару вказано на рівні 570637,37 грн., до якої, крім фактурної вартості товару, додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну в сумі 4700,00 грн., інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс та не додавав до ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України): контракт, фактуру (інвойс), банківський платіжний документ, автотранспортну накладну, документи, що підтверджують транспортування (договір перевезення вантажів, довідку про вартість перевезення), експортну декларацію, а на вимогу митниці також додатково подано прайс-лист постачальника товару.

Рішенням від 02.10.2020 №UA204120/2020/000316/2 відповідач відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів по 47 товарних позиціях та їх митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, щодо решти товару (156 товарних позицій) заявлена декларантом митна вартість митним органом була визнана та не коригувалась.

Крім того, ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ на умовах контракту від 17.07.2020 № 17072020 придбало у компанії Vivaldi Meble Sp.z.o.o. Sp.K. (м. Кросно, Республіка Польща) меблеві вироби із 21 найменування на суму 5086 польських злотих.

Митним брокером 02.10.2020 подано МД типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/092484, за якою задекларовано ввезення товариством партії товару (3 товарні позиції) загальною фактурною вартістю 5086,00 польських злотих, що складає 37779,31 грн. за курсом НБУ на дату декларування. Під час декларування загальну митну вартість товару вказано на рівні 37779,31 грн., до якої, крім фактурної вартості товару, додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну в сумі 1800,00 грн., інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс та не додавав до ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано документи: контракт, фактуру (інвойс), банківський платіжний документ, автотранспортну накладну, документи, що підтверджують транспортування (договір перевезення вантажів, довідку про вартість перевезення), експортну декларацію, а на вимогу митниці також додатково подано прайс-листи постачальника товару.

Рішенням від 02.10.2020 №UA204120/2020/000317/2 відповідач відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у відношенні 2 товарних позицій та їх митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів від 02.10.2020 №UA204120/2020/000316/2, №UA204120/2020/000317/2, оскільки в обох спірних випадках декларуваннях декларант надав усі необхідні та наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно з МД №UA204120/2020/092137 від 01.10.2020 та №UA204120/2020/092484 від 02.10.2020, подані документи не містять ознак підробки, усі відомості, що підтверджують числове значення складових митної вартості та ціни, яка була сплачена за товар, у документах наявні, жодних застережень до застосування методу визначення митної вартості за ціною договору не існувало. Викладені у вказаних рішеннях доводи про наявність розбіжностей і неточностей у поданих документах не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, взявши за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів відомості Єдиної інформаційної автоматизованої системи (ЄАІС) Держмитслужби, відповідач у обох оскаржуваних рішеннях не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000316/2, №UA204120/2020/000317/2 від 02.10.2020.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 134).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 139-152) представник відповідача Дем`янюк С.Є. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. При цьому, вказав, що у поданих до митного оформлення документах містилися розбіжності та невідповідності щодо вартості та обставин поставки товарів, митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, та декларанту було запропоновано подати документи. У зв`язку із відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, та наявністю розбіжностей у поданих документах, митним органом правомірно були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами.

У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача Парфелюк Г.І. не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 156-158).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ уклало контракт від 19.05.2020 № 19052020 з компанією WiFi24 sp.z.o.o. (м. Варшава, Республіка Польща) на поставку товарів, орієнтовна сума контракту становить 5000000 польських злотих (а. с. 56-60).

01.10.2020, з метою митного оформлення товарів, придбаних у компанії WiFi24 sp.z.o.o. (м. Варшава, Республіка Польща), митним брокером до Поліської митниці Держмитслужби було подано МД типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/092137 (а. с. 35-55), за якою задекларовано ввезення товариством партії товару (203 товарні позиції) загальною фактурною вартістю 77418,56 польських злотих, що складає 565937,37 грн. за курсом НБУ на дату декларування. З матеріалів справи вбачається, що під час декларування загальну митну вартість товару вказано на рівні 570637,37 грн. (графа 12 МД), до якої, крім фактурної вартості товару, додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну в сумі 4700,00 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано документи: контракт, фактуру (інвойс), банківський платіжний документ, автотранспортну накладну, документи, що підтверджують транспортування (договір перевезення вантажів, довідку про вартість перевезення), експортну декларацію (а. с. 56-80).

В електронному повідомленні (а. с. 81) митницею було зазначено про наявність розбіжностей та неточностей, а саме: згідно із зовнішньоекономічним договором від 19.05.2020 № 19052020: в пункті 1.1 не вказано предмет договору; - пунктом 1.2 зазначається товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в Специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною , при цьому, жодна Специфікація до контракту для митного оформлення не надана; - пунктом 4.1 передбачено поставку товару на умовах FCA (Poland) протягом 30 днів з моменту підписання договору, тобто 19.05.2020, однак товар поставлений лише 30.09.2020; - пунктом 4.2.4 передбачено надання оригіналу пакувального листа, який також не надано. Митницею було запропоновано декларанту подати документи щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості.

Декларант (МПП СТАТУС-КВО ) звернувся до відповідача із заявою від 01.10.2020 № 6, у якій зазначив, що вказані митницею розбіжності не впливають на визначення митної вартості товарів та не можуть призвести до сумнівів у правильності її визначення, до вказаної заяви були долучені закупівельні фактури продавця та його лист щодо ціни товару для позивача (а. с. 82).

02.10.2020 Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000316/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів по 47 товарних позиціях (товари № № 33, 38, 70-72, 77-78, 119-120, 122, 126-129, 134, 137-139, 141-149, 151-161, 165-169, 171) та їх митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом. Вказане рішення (пункт 33) мотивоване, зокрема, тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/092137, містять розбіжності та неточності, додатково надані документи не містять інформації щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості. Не надано всі документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товару, митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митними органами (а. с. 23-34).

В подальшому, товари було випущено у вільний обіг за МД № UA204120/2020/093213 від 02.10.2020 (а. с. 83-102).

Судом також встановлено, що ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ уклало контракт від 17.07.2020 № 17072020 з компанією Vivaldi Meble Sp.z.o.o. Sp.K. (м. Кросно, Республіка Польща) на поставку товарів, орієнтовна сума контракту становить 5000000 польських злотих (а. с. 110-114).

02.10.2020, з метою митного оформлення товарів, придбаних у компанії Vivaldi Meble Sp.z.o.o. Sp.K. (м. Кросно, Республіка Польща), митним брокером до Поліської митниці Держмитслужби було подано МД типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/092484 (а. с. 106-109), за якою задекларовано ввезення товариством партії товару (3 товарні позиції) загальною фактурною вартістю 5086,00 польських злотих, що складає 37779,31 грн. за курсом НБУ на дату декларування. З матеріалів справи вбачається, що під час декларування загальну митну вартість товару вказано на рівні 39579,31 грн. (графа 12 МД), до якої, крім фактурної вартості товару, додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну в сумі 1800,00 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано документи: контракт, фактуру (інвойс), банківський платіжний документ, автотранспортну накладну, документи, що підтверджують транспортування (договір перевезення вантажів, довідку про вартість перевезення), експортну декларацію (а. с. 110-118).

В електронному повідомленні (а. с. 119) митницею зазначено про наявність розбіжностей та неточностей, а саме: 1) у комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 відсутні відомості щодо країни походження чи виробника на усі артикули, для підтвердження відомостей в графі 34 МД подано документ б/н від 22.09.2020, однак на ньому відсутні відмітки митниці; 2) у комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 відсутні відомості щодо термінів оплати, умов поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт чи інші документи, відсутні відтиски печаток та підписи осіб (сторін договору); 3) відповідно до графи 20 та пункту 2.2 контракту від 17.07.2020 № 17072020 умови поставки FSA Pl Chelm, для підтвердження транспортних послуг надано довідку транспортних витрат від 30.09.2020 б/н та рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 30.09.2020 № 3009г за договором від 21.09.2020 б/н, однак такий договір (контракт) не подано до митного оформлення; 4) в експортній декларації країни-відправлення від 26.09.2020 № 20PL301010E0970374 загальна вартість поставки становить 5356 польських злотих, а в комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 (графа 22 МД) 5086 польських злотих; 5) відповідно до пункту 1.3 та пункту 2.2 контракту від 17.07.2020 № 17072020 передбачена специфікація на товар, завірена підписами продавця та покупця, однак така не подана до митного оформлення; 6) відповідно до пункту 2.1 контракту від 17.07.2020 № 17072020 передбачене замовлення, однак таке не подане до митного оформлення. Митницею було запропоновано декларанту подати документи щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості.

02.10.2020 Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000317/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів по 2 товарних позиціях (товари № № 1, 2) та їх митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом. Вказане рішення (пункт 33) мотивоване, зокрема, тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/092484 містять розбіжності. Однак, декларантом не надано всі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товару, митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митними органами (а. с. 103-105).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД № UA204120/2020/093123 від 02.10.2020 (а. с. 120-123).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2020 №UA204120/2020/000316/2 суд зазначає, що у ньому (графа 33) взагалі не вказано конкретних розбіжностей та неточностей, виявлених посадовою особою митного органу у документах, поданих декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/092137.

Про розбіжності та неточності в поданих декларантом до митного оформлення документів за МД №UA204120/2020/092137 зазначено лише в електронному повідомленні митниці (а. с. 81), а саме: згідно із зовнішньоекономічним договором від 19.05.2020 № 19052020: в пункті 1.1 не вказано предмет договору; - пунктом 1.2 зазначається товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в Специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною , при цьому, жодна Специфікація до контракту для митного оформлення не надана; - пунктом 4.1 передбачено поставку товару на умовах FCA (Poland) протягом 30 днів з моменту підписання договору, тобто 19.05.2020, однак товар поставлений лише 30.09.2020; - пунктом 4.2.4 передбачено надання оригіналу пакувального листа, який також не надано.

Разом з тим, подана декларантом на підтвердження митної вартості товарів фактура (інвойс) від 25.09.2020 №FA/223/20 чітко ідентифікує предмет поставки, постачальника та покупця, містить покликання на контракт та специфікації товару (а. с. 62-74). Порушення строків поставки товару не звільняє від обов`язку виконання договірних зобов`язань, не призводить до недійсності договору. Пакувальний лист не можна вважати документом, який має бути поданий декларантом на підтвердження митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що ТзОВ МЕБЕЛЬ В ДОМ було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товарів за МД №UA204120/2020/092137 за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, та митний орган не довів наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2020 №UA204120/2020/000316/2.

Стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2020 №UA204120/2020/000317/2 суд зазначає, що у ньому (графа 33) зазначені конкретні розбіжності, які, на думку посадової особи митного органу, наявні у документах, поданих декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/092484, а саме: 1) у комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 відсутні відомості щодо країни походження чи виробника на усі артикули, для підтвердження відомостей в графі 34 МД подано документ б/н від 22.09.2020, однак на ньому відсутні відмітки митниці; 2) у комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 відсутні відомості щодо термінів оплати, умов поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт чи інші документи, відсутні відтиски печаток та підписи осіб (сторін договору); 3) відповідно до графи 20 та пункту 2.2 контракту від 17.07.2020 № 17072020 умови поставки FSA Pl Chelm, для підтвердження транспортних послуг надано довідку транспортних витрат від 30.09.2020 б/н та рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 30.09.2020 № 3009г за договором від 21.09.2020 б/н, однак такий договір (контракт) не подано до митного оформлення; 4) в експортній декларації країни-відправлення від 26.09.2020 № 20PL301010E0970374 загальна вартість поставки становить 5356 польських злотих, а в комерційному інвойсі від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 (графа 22 МД) 5086 польських злотих; 5) відповідно до пункту 1.3 та пункту 2.2 контракту від 17.07.2020 № 17072020 передбачена специфікація на товар, завірена підписами продавця та покупця, однак така не подана до митного оформлення; 6) відповідно до пункту 2.1 контракту від 17.07.2020 № 17072020 передбачене замовлення, однак таке не подане до митного оформлення. Митницею було запропоновано декларанту подати документи щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості (а. с. 103-105).

Проте, на думку суду, вказані недоліки у поданих документах не впливають на правильність визначення митної вартості товарів декларантом.

Так, відомості про походження товару не можуть впливати на ціну товару, а умови поставки та терміни оплати передбачені контрактом від 17.07.2020 № 17072020 (а. с. 110-113), при цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Крім того, суд бере до уваги доводи позивача про те, що різниця в експортній декларації країни відправлення (5356 польських злотих) та у комерційному інвойсі (5086 польських злотих) пояснюється тим, що до фактурної ціни товару постачальник додав вартість його транспортування з м. Кросно до м. Хелм, яка становить 270 польських злотих, вказана послуга транспортування відображена у пункті 22 фактури від 22.09.2020 № 146/Н04/09/2020 (а. с. 115). В поданих до митного оформлення документах наявне замовлення-договір від 21.09.2020 та довідка ФОП ОСОБА_1 про розмір транспортних послуг (а. с. 117-118).

Отже, доводи відповідача про наявність розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення за МД №UA204120/2020/092484, не відповідають фактичним обставинам справи. Суд вважає, що у спірному випадку вказані відповідачем сумніви, які до того ж не знайшли свого підтвердження, не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за МД №UA204120/2020/092137 та МД №UA204120/2020/092484, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Розбіжності, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд також погоджується із доводами позивача про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Суд також відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки позов було скеровано до суду поштовим зв`язком 05.04.2021 (а. с. 124), чим дотримано шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в загальному розмірі 4204,00 грн., сплачений платіжними дорученнями від 12.11.2020 № 123, від 24.12.2020 № 155 (а. с. 19, 132).

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, позивач звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5107,50 грн. (а. с. 159-160), у свою чергу представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 168-170).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.10.2020 № 114-2/20 (а. с. 161), акту надання послуг правничої допомоги (а. с. 164), рахунку на послуги правничої допомоги (а. с. 162), платіжного доручення (а. с. 163), позивач сплатив на рахунок Адвокатського бюро Сергій Степанюк і Партнери за надання адвокатом Парфелюком Г.І. кошти на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (види правової допомоги: складання адміністративного позову (позовної заяви) і подання до суду; супровід адміністративної справи в суді: - щоденний моніторинг руху справи; - аналіз прийнятих у справі процесуальних рішень; - підготовка, складання та надіслання до суду письмових документів з процесуальних питань (відповідь на відзив, заява про стягнення судових витрат); - інформування Клієнта про рух справи.

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення витрат, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 7204,00 грн., з них: судовий збір в сумі 4204,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02 жовтня 2020 року №UA204120/2020/000316/2, від 02 жовтня 2020 року №UA204120/2020/000317/2.

Стягнути з Поліської митниці Держмитслужби (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕБЕЛЬ В ДОМ (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, 2, ідентифікаційний код 43428964) судові витрати в загальному розмірі 7204 гривні 00 копійок (сім тисяч двісті чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складений 10 січня 2022 року