ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13260/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.
за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,
представника позивача Хітька В.М.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Л» (далі - ТОВ «Три Л» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 26.03.2021 №1006 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Три Л» , за результатами якої складено акт від 19.05.2021 №4237/07-01/32396658, яким, зокрема, встановлено заниження товариством податку на прибуток в загальній сумі 1 534 111 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 1 534 111 грн., заниження податкових зобов`язань за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн. та встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.
За результатами розгляду заперечення позивача на даний акт перевірки податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035420701 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 773 483,70 грн., в тому числі за основним платежем - 703 167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 70 316,70 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035410701 збільшено товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 381 269,90 грн., в тому числі за основним платежем - 346 609,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 660,90 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035550701 застосовано до ТОВ «Три Л» штраф у розмірі 3400,00 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкової накладної на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 346 609,00 грн.
Позивач, не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Позивач вважає викладені в акті перевірки висновки та прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають законодавству України з наступних підстав.
ГУ ДПС у Волинській області в акті перевірки від 19.05.2021 №4237/07-01/32396658 відображено, що ТОВ «Три Л» відповідно до наданих до перевірки документів станом на 31.12.2019 не визначено теперішню вартість майбутніх платежів в сумі майбутньої виплати (номінал боргу/довгострокові зобов`язання ОСОБА_1 та Представництво «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» , із застосуванням діючої на дату балансу ринкової ставки відсотка (облікова ставка НБУ/рефінансування - 13,5% /денна ставка відсотка - 0,0370%) та виходячи зі строку, що залишився до погашення: PV - теперішня (поточна) вартість /30 105 328 гри. - 38 628 167 /FV - майбутня виплата (номінал боргу: (1 +0,000370/І - ефективна ставка відсотка) n - кількість періодів до дати погашення, різниця між теперішньою вартістю на поточну (станом на 31.12.2019 - 30 105 328 грн.) і попередню дату балансу - 38 628 167 грн.) в сумі 8 522 839 грн. не віднесено до доходів у 2019 році.
Також позиція перевіряючих полягала у тому, що позивач документально не підтвердив відображення у фінансових звітностях підприємства, податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2019, 2020 роки довгострокових зобов`язань за теперішньою/дисконтованою вартістю, внаслідок чого відбулося заниження інших доходів від фінансових операцій в загальній сумі 8 522 839 грн. щодо взаємовідносин відповідно до договорів про надання поворотних фінансових допомог ОСОБА_1 та Представництвом «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» .
Контролюючий орган вважає, що з врахуванням додаткових угод до кожного договору про надання поворотної фінансової допомоги, укладених із ОСОБА_1 та Представництвом «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» , термін дії договорів та користування допомогами станом на 31.12.2019 становив більше одного року, тобто є довгостроковими.
ТОВ «Три Л» з позицією контролюючого органу не погоджується, зазначаючи про відсутність обов`язку дисконтувати зобов`язання за безвідсотковими позиками.
Позивач зазначає, що наказом Міністерства фінансів України №20 від 30.01.2000 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання (ПСБО 11).
ГУ ДПС у Волинській області, посилаюсь на П(с)БО 11 Зобов`язання , наполягає на тому, що боргові зобов`язання за договором позики підлягають дисконтуванню з метою приведення номінальної суми заборгованості до справедливої вартості. Як наслідок, контролюючий орган вважає, що ТОВ «Три Л» занижено дохід внаслідок недисконтування заборгованості за справедливою вартістю.
Позивач вважає, що дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі, і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).
Відповідні договори поворотної фінансової допомоги, додаткові угоди, що надані на запит контролюючого органу є короткостроковими і на дату балансу не перевищують 12 місяців.
Щодо відображення за теперішньою вартісно довгострокових зобов`язань, на які відсотки не нараховуються, ПСБО 11 застережень не містить.
Позивач зазначає, що, застосування до фінансових зобов`язань правил, визначених для фінансових інвестицій, суперечить принципам податкового законодавства, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).
Крім того, позивач зазначає, що для цілей податкового обліку ТОВ «Три Л» застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку
Перевіряючі ГУ ДПС у Волинській області при розрахунку дисконту застосували формулу, яка застосовується за правилами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, однак нормативно не встановлена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, які застосовуються позивачем.
Чинним законодавством України не визначено та не затверджено методологію розрахунку (визначення) справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань.
Термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах.
За таких обставин позивач вважає, що фактична сума зобов`язань за позикою у вказаних умовах та обставинах дорівнює їх теперішній вартості та не потребує будь-яких коригувань з метою відображення у фінансовій звітності згідно П(С)БО 11.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035410701 позивач зазначає наступне.
В ході проведення документальної перевірки встановлено порушення пп. г). п. 198.5 ст.198 ПК України, а саме заниження податкових зобов`язань за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.
ТОВ «Три Л» (Замовник будівництва) укладено з Луцькою міською радою (Одержувач) договір №16 від 15.08.2019 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщення готелю «Лучеськ» на проспекті Відродження, 1 та реконструкція торговельно-розважального комплексу, складських та офісних приміщень, частини будівлі (приміщення з №1-1 по №1-8), приміщення кафе та дискотеки, магазину промислових товарів №1, магазину промислових товарів №2 на вул. Рівненській. 89, під торгово-розважальний комплекс в м. Луцьку» .
Луцька міська рада рішенням №63/54 від 25.09.2019, розглянувши звернення ТОВ «Три Л» , зменшила розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ТОВ «Три Л» по реконструкції вказаного об`єкта будівництва з нарахованої суми згідно договору пайової участі від 15.08.2019 №16 - 4 128 973 грн. до 2 049 316 грн., у зв`язку з влаштуванням тротуару вздовж вулиці Рівненської та проїзду до ринку, загальною вартістю 2 079 657 грн.
Актом приймання-передачі основних засобів від 09.12.2019 передано департаменту ЖКГ Луцької міської ради об`єкт влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненської, 89 та проїзду до ринку з дрібнорозмірних фігурних елементів (бетонна плитка товщиною 40 та 60 мм.) на щебеневій основі, загальна площа тротуару - 856,93 кв.м., загальна площа проїзду - 1472,62 кв.м первісною вартістю 1 733 047.44 грн. До акту приймання-передачі основних засобів додано акт виконаних форми КБ-2в - №3 за жовтень 2019 року від 01.10.2019 на суму 1 733 047.44 грн., крім того ПДВ - 346 609,49 грн. та схему влаштування тротуарів та проїздів.
По взаємовідносинах з ТОВ «Волинь-Моноліт» у 2019 році сформовано суму податкового кредиту у загальній сумі 2 726 119 грн., в тому числі по операціях з виконання робіт з благоустрою ТОВ «Три Л» - 1 007 635,87 грн., з яких 346 609,49 грн. по об`єкту, який у подальшому безкоштовно переданий Луцькій міські раді.
Позивачем згідно звіту про суми податкових пільг за 2019 рік від 10.02.2020 №9334124553 відображено суму ПДВ в розмірі 346 609 грн., несплаченого через застосування податкової пільги (код пільги - 14060425) на підставі пп. 197.1.16 п. 197.1 ст.197 ПК України, що передбачає звільнення від оподаткування операції безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Таким чином, позивач вважає, що товариством дотримані всі умови, визначені пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України, необхідні для звільнення операції від оподаткування та правомірно не включило до складу податкового зобов`язання ПДВ за жовтень 2019 у сумі 346 609 грн.
Також вважає безпідставним застосування у податковому повідомленні-рішенні від 24.06.2021 №0035550701 штрафної санкції в сумі 3400,00 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкової накладної на суму ПДВ 346 609,00 грн., оскільки товариство не зобов`язане реєструвати податкову накладну та нараховувати податкові зобов`язання у жовтні 2019 року на суму 346 609 грн., так як операція була звільнена від оподаткування.
На підставі вищенаведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року прийнято до провадження та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд якої призначено проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву від 03.12.2021 представник відповідача вважає позов безпідставним, виходячи з наступного.
У порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.12 НП(С)БО 10 Дебіторська заборгованість , п.9 НП(С)БО 11 ; Зобов`язання ТОВ «Три Л» не дотримано законодавчих норм при визначенні теперішньої (дисконтованої) вартості безвідсоткових зобов`язань, а саме: занижено показники, задекларовані у рядку 2240 Інші доходи ф. №2-м Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) , в загальній сумі 8 522 839 грн.
Представник відповідача зазначає, що не заслуговує на увагу твердження позивача щодо безпідставного посилання контролюючого органу на формулу визначення дисконту, оскільки позивач сам визначив її у наказах №1 від 30.12.2015 та №1 від 02.01.2020 із внесеними змінами №12 від 22.05.2020 про облікову політику на підприємстві. про що зазначено в акті перевірки.
По взаємовідносинах з ТОВ «Волинь-Моноліт» у 2019 році сформовано податковий кредит у загальній сумі 2 726 119 грн., в тому числі по операціях з виконання робіт з благоустрою ТОВ «Три Л» - 1 007 635,87 грн., з яких 346 609,49 грн. по об`єкту, який у подальшому безкоштовно переданий Луцькій міські раді.
Представник відповідача зазначає, що приміщення готелю «Лучеськ» на проспекті Відродження, 1 та торгово-розважальний комплекс в м. Луцьку на вул. Рівненській, 89 розташовані на земельній ділянці площею 0,2119 га., яка належить ТОВ «Три Л» на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯМ №306923 від 29.12.2011.
Земельна ділянка, на якій проводились роботи з благоустрою в частині влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненській, 89 та проїзду до ринку, ТОВ «Три Л» не належить.
Крім того, рішення Луцької міської ради про зменшення розміру пайової участі на суму виконаних робіт 2 079 657 грн. прийнято 25.09.2019, тобто, раніше акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), який складено та підписано 01.10.2019.
Враховуючи викладене, підприємство скористалось податковим кредитом з ПДВ по отриманих послугах з благоустрою на земельній ділянці, яка йому не належить та не відобразило податкові зобов`язання по зазначених послугах, оскільки, останні передані Луцькій міській раді безоплатно, відповідно до п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України.
На думку представника відповідача послуги по влаштуванню тротуару вздовж вулиці Рівненській, 89 та проїзду до ринку не належать до господарської діяльності ТОВ «Три Л» та в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України підприємством занижено податкові зобов`язання за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із доводами представника відповідача про необхідність дисконтувати зобов`язання за безвідсотковими позиками.
П(С)БО 11 не встановлює методології визначення теперішньої вартості, а також не містить жодних визначень, які б роз`яснювали, що таке дисконтована сума майбутніх платежів, та яким чином вона обраховується. Зокрема, П(С)БО 11 не містить жодних вимог щодо визнання якогось доходу у зв`язку з особливостями відображення довгострокової заборгованості, а також амортизації дисконту.
ТОВ «Три Л» у своїй обліковій політиці не застосовує міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, що унеможливлює поширення на товариство положень Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Вважає, що відповідач не має права посилатись на накази облікової політики, як на підставу застосування формули дисконтування та визначення заборгованості довгостроковою, оскільки такі накази не можуть слугувати підставою для платника податків дисконтувати заборгованість по договорам безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.
Також зазначає, що позивачем згідно звіту про суми податкових пільг за 2019 рік від 10.02.2020 №9334124553 відображено суму ПДВ в розмірі 346 609 грн., несплаченого через застосування податкової пільги на підставі пп. 197.1.16 п. 197.1 ст.197 ПК України, яка звільняє товариство від нарахування податкових зобов`язань.
Відповідна земельна ділянка по роботі з благоустрою в частині влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненська, 89 перебувала на балансі територіальної громади м. Луцька, однак в період з вересня по жовтень 2019 року позивач використовував її для благоустрою в частині влаштування тротуару.
Вважає висновки ГУ ДПС у Волинській області про порушення товариством вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн. Помилковими, які не підтверджені нормами податкового законодавства.
На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на відзив.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу від 26.03.2021 №1006 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Три Л» на підставі п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2020 та щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з 01.01.2011 по 31.12.2020.
За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складений акт від 19.05.2021 №4237/07-01/32396658 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Три Л» .
Як слідує із висновків акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було встановлено наступні порушення позивачем положень ПК України, а саме:
1) пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п.44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, п. 12 національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999, п. 9 національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 534 111 грн., в т.ч. за 2019 рік в сумі 1 534 111 грн.;
2) пп. г). п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.;
3) п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної за жовтень 2019 року на суму ПДВ 346 609 грн.
4) пп. 271.1.1 п. 271.1. ст. 271 ПК України, в результаті чого занижено земельний податок за 2018 рік на суму 414 839,96 грн.
Позивач не погодився з висновками акта перевірки та подав до ГУ ДПС у Волинській області заперечення від 31.05.2021 на даний акт перевірки, за результатами розгляду яких контролюючим органом в частині заниження податку на прибуток в загальній сумі 1 534 111 грн. за 2019 рік враховано пояснення стосовно обчислення амортизації при розрахунку суми дисконту у 2020 році та в подальшому відображено при винесенні податкового повідомлення-рішення №0035420701 від 24.06.2021 у розмірі 773 483,70 грн. з урахуванням штрафної санкції.
ГУ ДПС у Волинській області на підставі акта перевірки та з урахуванням заперечень на акт перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Так, податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035420701 збільшено ТОВ «Три Л» суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 773 483,70 грн., в тому числі за основним платежем - 703 167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 70 316,70 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035410701 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 381 269,90 грн., в тому числі за основним платежем - 346 609,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 660,90 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035550701 застосовано до ТОВ «Три Л» штраф у розмірі 3400,00 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 346 609,00 грн.
Позивач, не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 21.10.2021 №23762/6/99-00-06-01-01-06 залишила скаргу від 13.07.2021 без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Актом перевірки встановлено, що станом на 31.12.2019 та на 31.12.2020 згідно з даними оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 6852 Розрахунки з іншими кредиторами обліковується кредиторська заборгованість ТОВ «Три Л» по гр. ОСОБА_1 у сумі 4 695 800 грн. Дана заборгованість виникла в результаті отриманих поворотних фінансових допомог на підставі укладених договорів терміном дії на 1 рік, які підприємство отримало до початку періоду, що підлягав перевірці.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.06.2021 №22906219604 та від 17.06.2021 №463852097181 станом на 01.01.2019 та станом на 31.12.2020 ОСОБА_1 перебувала одним із засновників (учасників) ТОВ «Три Л» .
Протягом 2014-2015 років між позивачем та ОСОБА_1 були укладені та підписані договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, де ТОВ «Три Л» отримувало від ОСОБА_1 (засновника ТОВ «Три Л» , що підтверджується, зокрема, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.06.2021 №22906219604, станом на 01.01.2019, та від 17.06.2021 №463852097181, станом на 01.12.2020) поворотну фінансову допомогу №б/н від 05.05.2014, №б/н від 29.05.2014, №б/н від 06.06.2014, №б/н від 24.07.2014, №б/н від 14.08.2014, №б/н від 29.08.2014, №б/н від 12.09.2014, №б/н від 20.10.2014, №б/н від 05.05.2015, №б/н від 23.06.2015, №б/н від 07.07.2015, №б/н від 14.07.2015, №б/н від 22.07.2015, №б/н від 03.08.2015, №б/н від 04.08.2015.
Щорічно на підставі додаткових угод термін дії договорів продовжувався строком до одного року.
В ході проведення документальної перевірки також встановлено, що станом на 31.12.2019 та на 31.12.2020 роки згідно даних оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 6852 Розрахунки з іншими кредиторами обліковується кредиторська заборгованість по Представництву «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 26611296) в сумі 33 932 367 грн. Дана заборгованість виникла в результаті отриманої поворотної фінансової допомоги на підставі укладеного договору від 12.06.2018 №4-Р/18, згідно умов якого розмір фінансової допомоги становить 5 000 000 грн. та надається у користування позичальнику протягом 2 років та 11 місяців.
Додатковою угодою до договору №4-Р/18 від 15.06.2018 сторони збільшили суму поворотної фінансової допомоги до 25 000 000 грн.
Додатковою угодою до договору №4-Р/18 від 20.12.2019 сторони збільшили суму поворотної фінансової допомоги до 39 000 000 грн. та змінили строк користування допомогою позичальником на строк до 28.10.2020 включно.
Додатковою угодою №2 до договору №4-Р/18 від 28.10.2020 сторони змінили строк користування допомогою позичальником на строк до 28.10.2021.
Сума поворотної фінансової допомоги на безвідсотковій умові надавалась товариству із строком - до вимоги її повернення, але на строк не більше 10 календарних місяців відповідно до Додаткової угоди від 20.12.2019 до договору №4-Р/18, та 12 календарних місяців відповідно до Додаткової угоди №2 до договору №4-Р/18 від 28.10.2020.
Перевіряючі контролюючого органу дійшли висновку в акті перевірки, що договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладені з ОСОБА_1 та з Представництвом «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» , є довгостроковими, оскільки тривали більше одного року.
Як зазначено в акті перевірки від 19.05.2021 №4237/07-01/32396658, ТОВ «Три Л» відповідно до наданих до перевірки документів станом на 31.12.2019 не визначено теперішню вартість майбутніх платежів в сумі майбутньої виплати (номінал боргу/довгострокові зобов`язання ОСОБА_1 та Представництво «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» , із застосуванням діючої на дату балансу ринкової ставки відсотка (облікова ставка НБУ/рефінансування - 13,5% /денна ставка відсотка - 0,0370%) та виходячи зі строку, що залишився до погашення: PV - теперішня (поточна) вартість /30 105 328 гри. - 38 628 167 /FV - майбутня виплата (номінал боргу: (1 +0,000370/І - ефективна ставка відсотка) n - кількість періодів до дати погашення, різниця між теперішньою вартістю на поточну (станом на 31.12.2019 - 30 105 328 грн.) і попередню дату балансу - 38 628 167 грн.) в сумі 8 522 839 грн. не віднесено до доходів у 2019 році.
На думку контролюючого органу, ТОВ «Три Л» документально не підтвердив відображення у фінансових звітностях підприємства, податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2019, 2020 роки довгострокових зобов`язань за теперішньою/дисконтованою вартістю, внаслідок чого відбулося заниження інших доходів від фінансових операцій в загальній сумі 8 522 839 грн. щодо взаємовідносин відповідно до договорів про надання поворотних фінансових допомог ОСОБА_1 та Представництвом «РОНАЛОР ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЛТД» .
Також відповідач вважає, що правомірно застосував формулу визначення дисконту, оскільки позивач сам визначив її у наказах №1 від 30.12.2015 та №1 від 02.01.2020, із внесеними змінами №12 від 22.05.2020 про облікову політику на підприємстві.
З приводу наведених тверджень контролюючого органу слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Поворотна фінансова допомога за суттю є позикою, особливості якої регламентовано Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші / речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згаданою нормою визначено, що позика надається за винагороду, водночас, її диспозитивний характер надає перевагу положенням договору.
У вищенаведених договорах зазначено про безоплатність позики, яка надається.
Наказом Міністерства фінансів України № 20 від 30.01.2000 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання (ПСБО 11).
У даному випадку, як вбачається із змісту та сутності вищезазначених договорів, передбачена поворотна фінансова допомога відповідає наведеним вище умовам та кваліфікації за п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.
З урахуванням наведеного ГУ ДПС у Волинській області в акті перевірки констатує, що згідно наданих до перевірки документів первісний термін погашення фінансової допомоги був більше ніж дванадцять місяців, що однак, не відповідає фактичним обставинам та наданим поясненням позивачем під час перевірки.
За висновком контролюючого органу операція дисконтування при одноразовому платежі наприкінці строку зводиться до формули: *PV = FV/(1 -Н) n, де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; І - ставка дисконтування (середньозважена ставка по кредитах облікова ставка НБУ); n - строк (число періодів).
ГУ ДПС у Волинській області, посилаючись на П(с)БО 11 Зобов`язання , наполягає на тому, що боргові зобов`язання за договором позики підлягають дисконтуванню з метою приведення номінальної суми заборгованості до справедливої вартості. Як наслідок, контролюючий орган вважає, що ТОВ «Три Л» занижено дохід внаслідок недисконтування заборгованості за справедливою вартістю.
Справедлива вартість, на думку контролюючого органу, дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за обліковою ставкою НБУ або ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід .
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (пункт 5 П(С)БО 15).
Визнані доходи, згідно із пунктом 7 П(С)БО 15, класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Як визначено пунктом 21 П(С)БО 15, дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Водночас, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання .
Згідно п. 8 П(С)БО 11, зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.
Так, відповідно до пункту 4 П(С)БО 11, довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.
Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання (пункту 10 П(С)БО 11).
Теперішня вартість згідно із пунктом 4 П(С)БО 11 являє собою дисконтовану суму майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
До довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення. Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове (пункти 7, 8 П(С)БО 11).
Таким чином, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).
У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що доходи, це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п. 4 ПСБО поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.
Пункт 4 ПСБО 11 також містить визначення суми погашення та теперішньої вартості.
Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Згідно з п. 10 ПСБО 11 довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.
Таким чином, керуючись тим, що п. 10 ПСБО 11 передбачає обов`язок дисконтування лише для довгострокових зобов`язань, на які нараховуються відсотки, позивачем в межах національного законодавства не здійснювалось дисконтування безвідсоткової заборгованості.
Відповідні договори поворотної фінансової допомоги, додаткові угоди, що надані на запит контролюючого органу та долучені до матеріалів справи є короткостроковими і на дату балансу не перевищують 12 місяців. Тому твердження контролюючого органу, що договори є довгостроковими є необґрунтованим. При цьому, довгострокові зобов`язання, це зобов`язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, натомість відповідно до умов договорів та додаткових угод була передбачена можливість погашення суми короткострокової безвідсоткової заборгованості за першою вимогою позикодавця, але на строк не більше 12 календарних місяців. До того ж, чинним законодавством не передбачено обов`язку дисконтувати короткострокові зобов`язання у разі їх прострочення.
Для цілей податкового обліку ТОВ «Три Л» застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку, що підтверджено п.п. 3.1.1. акта перевірки.
Водночас, відповідач при розрахунку дисконту застосував формулу, яка використовується за правилами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, однак нормативно не встановлена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, які застосовує позивач. При цього, відповідач у висновках акта перевірки вказує на порушення позивачем саме національних стандартів бухгалтерського обліку.
Крім того, національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, тоді як така методологія визначена Міжнародними стандартами фінансової звітності. Однак, слід враховувати, що частиною третьою статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Тобто, позивач, як особа, бухгалтерський облік якої базується на національних стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку, а не на міжнародних стандартах фінансової звітності, з урахуванням того, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. В свою чергу, контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків (який керується виключно національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку) щодо методики.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 640/13685/19.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 року у справі № 160/5358/19 при розгляді подібних правовідносин прийшов до висновку, що Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 Фінансові інструменти не передбачає порядок визначення справедливої вартості та не розглядає й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань. При цьому, контролюючий орган при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, а передбачена Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дає наступні визначення термінів:
національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам;
міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.
Отже, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку правила не можуть суперечити міжнародним стандартам, не можуть визначати ширше коло обов`язків для суб`єктів їх використання.
При цьому, Національні та Міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах.
З урахуванням того, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, тому позивач не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. В свою чергу, контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків щодо методики.
Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 30.11.2021 у справі № 160/13265/19, від 24.11.2021 у справі № 826/5209/18, від 05.11.2021 у справі № 640/2937/20, від 10.09.2021 у справі № 160/6203/20, від 21.07.2021 у справі № 160/5358/19 від 28.04.2021 у справі № 640/13685/19 та у постанові від 22.04.2021 у справі № 160/11301/19.
З урахуванням цього, оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також відсутня будь-яка практика такого дисконтування, позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.
Таким чином, застосування контролюючим органом міжнародних стандартів за умови, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
Крім того, на короткострокові зобов`язання не поширюються вимоги Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року за №20, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 pоку за №85/4306, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ №379 від 16.09.2019, щодо дисконтування їх на дату балансу, і вони мають відображатися на дату балансу за сумою погашення.
Щодо твердження відповідача про те, що у внутрішніх наказах про облікову політику підприємство визнає застосування формули дисконтування заборгованості слід зазначити, що відповідні накази регулюють облікову політику підприємства та основні принципи бухгалтерського обліку та не можуть зобов`язувати платника податків дисконтувати заборгованість по договорам безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на підставі міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відтак, розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача, є неправомірним, що свідчить про недоведеність допущення ТОВ «Три Л» порушень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035420701 не відповідає вимогам податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035410701 слід зазначити наступне.
В ході проведення документальної перевірки встановлено порушення п.п. г). п. 198.5 ст. 198 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.
Відповідно до п.п. г). п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Три Л» (Замовник будівництва) укладено з Луцькою міською радою (Одержувач) договір від 15.08.2019 №16 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщення готелю «Лучеськ» на проспекті Відродження, 1 та реконструкція торговельно-розважального комплексу, складських та офісних приміщень, частини будівлі (приміщення з №1-1 по №1-8), приміщення кафе та дискотеки, магазину промислових товарів №1, магазину промислових товарів №2 на вул. Рівненській, 89, під торгово-розважальний комплекс в м. Луцьку» .
Згідно з умовами договору Замовник будівництва зобов`язується внести на рахунок Одержувача суму коштів пайової участі в розмірі 4 128 973 грн., розрахованої в розмірі 5% від кошторисної вартості (89 311 331 грн.) за вирахуванням витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд, та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж споруд та мереж та транспортних комунікацій (6 731 879 грн.).
На виконання умов зазначеного договору про пайову участь ТОВ «Три Л» 29.08.2019 згідно з даними банківської виписки AT КБ «Приватбанк» по банківському рахунку № НОМЕР_1 (26002060514044) перераховано Одержувачу 4 128 973 грн. пайової участі.
Луцька міська рада рішенням №63/54 від 25.09.2019, розглянувши звернення ТОВ «Три Л» зменшила розмір пайової участі позивача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по згаданому об`єкті будівництва, а саме з нарахованої суми згідно з Договором пайової участі від 15.08.2019 №16 - 4 128 973 грн. до 2 049 316 грн., у зв`язку з влаштуванням тротуару вздовж вулиці Рівненської та проїзду до ринку, загальною вартістю 2 079 657 грн.
Пунктом 2 даного рішення передбачено укладення додаткової угоди ТОВ «Три Л» з Луцькою міською радою, з врахуванням змін пайової участі та передання збудованих об`єктів інженерної інфраструктури у комунальну вартість територіальної громади міста на безоплатній основі, встановивши при цьому гарантійний термін 2 роки.
Пунктом 3 даного рішення також передбачено повернення департаментом фінансів та бюджету міської ради ТОВ «Три Л» коштів в сумі 2 079 657 грн.
На підставі рішення Луцької міської ради №63/54 від 25.09.2019 укладено додаткову угоду №1 від 02.10.2019 до договору №16 від 15.08.2019 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, відповідно до якої загальна сума коштів пайової участі становить 2 049 316 грн.
На виконання умов зазначеного додатку до договору про пайову участь 18.10.2019 згідно з даними банківської виписки AT КБ «Приватбанк» по банківському рахунку № НОМЕР_1 (26002060514044) повернуто ТОВ «Три Л» 2 079 657 грн. з призначенням платежу надмірно сплачені кошти пайової участі .
Актом приймання-передачі основних засобів від 09.12.2019 передано департаменту ЖКГ Луцької міської ради об`єкт влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненської, 89 та проїзду до ринку з дрібнорозмірних фігурних елементів (бетонна плитка товщиною 40 та 60 мм.) на щебеневій основі, загальна площа тротуару - 856,93 кв. м., загальна площа проїзду - 1472,62 кв. м. первісною вартістю 1 733 047,44 грн.
До акту приймання-передачі основних засобів додано акт виконаних форми КБ-2в -№3 за жовтень 2019 року від 01.10.2019 на суму 1 733 047,44 грн., в т.ч. ПДВ - 346 609,49 грн. та схему влаштування тротуарів та проїздів.
У бухгалтерському обліку операція з введення в експлуатацію об`єкта основних засобів відображена проведенням: дебет рахунку 103 Будинки та споруди - кредит рахунку 1522 Придбання (виготовлення) основних засобів .
У бухгалтерському обліку списано вартість об`єкта основних засобів проведенням: дебет рахунку 286 Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу - кредит рахунку 103 Будинки та споруди .
Витрати по влаштуванню тротуару та проїзду на суму 1 733 047 грн. бухгалтерським проведенням - дебет рахунку 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів - кредит рахунку 286 Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу відображено у рядку 2180 Інші операційні витрати звіту про фінансові результати за 2019 рік та враховані у декларації з податку на прибуток за 2019 рік.
Одночасно, 1 733 047 грн. відображено у рядку 1.1.2 Сума залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2019 рік та збільшено фінансовий результат до оподаткування.
Згідно з даними звіту про суми податкових пільг за 2019 рік від 10.02.2020 №9334124553 підприємством відображено суму ПДВ в розмірі 346 609 грн., несплаченого через застосування податкової пільги (код пільги - 14060425) на підставі п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України.
В акті перевірки зазначено, що роботи влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненської, 89 та проїзду до ринку з дрібнорозмірних фігурних елементів (бетонна плитка товщиною 40 та 60 мм.) на щебеневій основі, загальна площа тротуару - 856,93 кв. м., загальна площа проїзду - 1472,62 кв. м. , які було безкоштовно передано Луцькій міській раді виконувались ТОВ «Волинь-Моноліт» .
Так, між ТОВ «Волинь-Моноліт» (Підрядник) та ТОВ «Три Л» (Замовник) укладено угоду №24 від 01.04.2019, згідно з якою передбачено другий етап робіт, що включає в себе проведення робіт з благоустрою.
Додатком №2 від 02.04.2019 до Угоди №24 від 01.04.2019 затверджено договірну ціну другого етапу робіт (проведення робіт з благоустрою) у загальній сумі ПДВ - 6 720 148,66 грн., яка складається: вартість робіт - 2 727 988 грн. з ПДВ; вартість матеріалів - 3 731 909,51 грн. з ПДВ; 1,2% - витратний матеріал - 32 735,86 грн.; 5% - транспортні, заготівельно-складські витрати - 186 595,48 грн.; 1,5% - амортизація інструменту - 40 919,82 грн.
Згідно з п.2.2.2 угоди №24 Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі: перший транш - 30% вартості другого етапу робіт протягом 3 банківських днів з дня підписання договірної ціни другого етапу робіт; другий транш - 30% вартості другого етапу робіт в термін до 15.05.2019; третій транш - 10% вартості другого етапу робіт в термін до 15.06.2019.
Остаточний розрахунок здійснюється після закінчення та прийняття всього обсягу робіт, на підставі останнього акту приймання виконаних будівельних робіт протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами такого акту.
На виконання умов угоди №24 ТОВ «Волинь-Моноліт» виконані роботи з благоустрою, про що складено та передано Замовнику наступні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в): №2 за серпень 2019 року від 30.08.2019 на суму 1 541 203,57 грн., крім того, ПДВ - 308 240,72 грн.; №3 за жовтень 2019 року від 01.10.2019 на суму 1 733 047,44 грн., крім того, ПДВ - 346609,49 грн.; №4 за жовтень 2019 року від 22.10.2019 на суму 1 722 260,66 грн., крім того, ПДВ - 344 452,13 грн.; №5 за жовтень 2019 року від 30.10.2019 на суму 41 667,63 грн., крім того, ПДВ - 8 333,53 грн.
За виконані роботи ТОВ «Три Л» сплачено грошові кошти: 03.04.2019 - 2 016 044,60 грн.; 25.07.2019 - 1 000 000 грн.; 10.09.2019 -194 320 грн.; 16.10.2019 - 700 000 грн.; 17.10.2019 - 1 500 000 грн.; 24.10.2019 - 500 000 грн.; 13.11.2019 - 135 450,57 грн.
По взаємовідносинах з ТОВ «Волинь-Моноліт» у 2019 році позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 2 726 119 грн., в тому числі по операціях з виконання робіт з благоустрою - 1 007 635,87 грн., з яких 346 609,49 грн. по об`єкту, який у подальшому безкоштовно переданий Луцькій міські раді.
На думку податкового органу, ТОВ «Три Л» зобов`язане було нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на вартість об`єкту, який у подальшому безкоштовно був переданий Луцькій міській раді. Крім того, з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035550701, відповідач вважає, що позивач зобов`язаний був скласти та зареєструвати протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 346 609,49 грн.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується на підставі наступного.
Як зазначалося вище, згідно з даними звіту про суми податкових пільг за 2019 рік від 10.02.2020 №9334124553 підприємством відображено суму ПДВ в розмірі 346 609 грн., несплаченого через застосування податкової пільги (код пільги - 14060425) на підставі п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України. Вказаний звіт був прийнятий податковим органом без зауважень, про що свідчить квитанція №2 від 10.02.2020.
Підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.
Відтак, застосування норм п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України можливе за умови одночасного виконання наступних вимог:
- передача повинна здійснюватись на безоплатній основі;
- операція повинна здійснюватись між двома платниками податку на додану вартість або між двома юридичними особами;
- передача повинна відбуватись виключно у державну чи комунальну власність;
- операція повинна здійснюватись на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджено актом перевірки, передача об`єкта благоустрою здійснена безоплатно; передача здійснена між двома юридичними особами; передача майна відбулась у комунальну власність територіальної громади м. Луцька; передача робіт з благоустрою в частині влаштування тротуару вздовж вул. Рівненської, 89 здійснена на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином, позивачем дотримані всі умови, визначені пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України, необхідні для звільнення операції від оподаткування, у зв`язку з чим ТОВ «Три Л» правомірно не включило до складу податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2019 року у сумі 346 609 грн.
Щодо твердження контролюючого органу, що земельна ділянка на якій проводились роботи з благоустрою в частині влаштування тротуару вздовж вулиці Рівненської, 89 та проїзду до ринку не належить позивачу слід зазначити, що відповідна земельна ділянка по роботі з благоустрою в частині влаштування тротуару вздовж цієї вулиці перебувала на балансі територіальної громади м. Луцька, однак в період з вересня по жовтень 2019 року позивач використовував її для благоустрою в частині влаштування тротуару на виконання договору від 15.08.2019 №16 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька. Зменшення частки пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька не звільняло ТОВ «Три Л» від обов`язку виконання договірних відносин з ТОВ «Волинь-Моноліт» , внаслідок чого позивач поніс витрати у вигляді оплати за виконані роботи цим контрагентом.
Здійснення господарських операцій між ТОВ «Три Л» та ТОВ «Волинь-Моноліт» підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Виконання договірних відносин між наведеними контрагентами не заперечується відповідачем.
Отже, позивач правомірно скористався податковим кредитом з ПДВ по отриманих послугах з благоустрою на земельній ділянці по вул. Рівненській, 89 та не відобразив на підставі п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України податкові зобов`язання з ПДВ по зазначеним послугам, оскільки останні за актом приймання-передачі основних засобів від 09.12.2019 передані Луцькій міській раді безоплатно у відповідності до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ТОВ «Три Л» правомірно не включило до складу податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2019 року суму 346 609 грн., оскільки позивачем дотримано усіх умов для звільнення такої операції від оподаткування.
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035410701, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 381 269,90 грн., в тому числі за основним платежем - 346 609,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 660,90 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Оскільки вищенаведена операція з приймання-передачі основних засобів є безоплатною, на яку не нараховуються податкові зобов`язання, тому позивач також не зобов`язаний складати та реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 24.06.2021 №0035550701, яким застосовано до ТОВ «Три Л» штраф у розмірі 3400,00 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 346 609,00 грн., є також протиправним та підлягає скасуванню.
За наведених вище обставин справи та положень чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі сумі 17372,30 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення №8941060 від 03.11.2021.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 24 червня 2021 року №0035420701, №0035410701, №0035550701.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 89, ідентифікаційний код юридичної особи 32396658) судовий збір в сумі 17372,30 грн. (сімнадцять тисяч триста сімдесят дві гривні 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 січня 2022 року.
Суддя В.Д. Ковальчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103138326 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні