Рішення

від 17.01.2022 по справі 400/8154/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 р. № 400/8154/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Доманівської селищної ради, вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401,

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Доманівської селищної ради про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 12.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років;

- зобов`язання на сесії ради розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за дозволом відповідача виготовив проект землеустрою та подав його на затвердження, однак рішення сесії ради про відмову або про затвердження проекту не отримав. Результатом розгляду заяви позивача мало бути рішення ради.

Ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками надсилалися на електронну адресу відповідача, зазначену на офіційному сайті ради. Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Рішення відповідача від 25.06.2021 р. № 29 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років (а. с. 11-12).

За замовленням позивача ТОВ "Земельний кадастровий центр" виготовлено відповідний проект (а. с. 17-25).

12.07.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років (а. с. 13).

На засіданні постійної комісії селищної ради 06.08.2021 р. розглянуто питання про затвердження проекту землеустрою позивача та рекомендовано сесії не затверджувати проект (а. с. 26-28).

06.08.2021 р. на сесії Доманівської селищної ради розглянуто заяву позивача. За результатами голосування 5 депутатів проголосувати "за", 5 - "проти", 6 - "утримались". Рішення не прийняте (а. с. 31-32).

Листом від 16.08.2021 р. Відділ економіки, розвитку сільських територій та земельних відносин Доманівської селищної ради повідомив позивача про те, що його заяву розглянуто на сесії ради, але проект рішення не підтримано депутатським корпусом (а. с. 34).

Рішення сесії Доманівської селищної ради за результатами розгляду заяви позивача не прийнято.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Водночас, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби (ч. 2 ст. 134 ЗК України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" (далі - Закон № 858) документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом (ст. 30 Закону № 858).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч. 8 ст. 186 ЗК України).

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (ч. 10 ст. 186 ЗК України).

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою ЗК України не містить. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.11.2020 р. по справі № 640/5615/19 та від 26.10.2021 р. по справі № 160/5982/19.

У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносить до виключної компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача за наслідками розгляду заяви позивача від 12.07.2021 р. свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Встановлені судом обставини є підставою для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Водночас, позовна вимога про зобов`язання на сесії ради розглянути та затвердити проект землеустрою не належить задоволенню, оскільки суд не може підміняти орган, уповноважений приймати відповідне рішення. Відповідач не відмовляв позивачу в затвердженні проекту землеустрою та не визначав підстав для такої відмови.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у ст. 186 ЗК України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою або рішення про відмову в його затвердженні.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до п. 4 ч. 2 якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Пункт 10 ч. 2 ст. 245 КАС України надає суду право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що захист прав позивача буде забезпечено шляхом зобов`язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення про затвердження чи відмову в затвердженні проекту землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн (а. с. 1), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки в цілому позовні вимоги задоволено, лише з корегуванням способу захисту порушеного права.

Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 26.07.2021 р. № 7/21, ордер на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 35-40).

За умовами договору гонорар адвоката виплачується у фіксованому розмірі, становить 15000,00 грн та підлягає сплаті протягом 3 банківських днів після ухвалення рішення (п. 4.1, 4.2).

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів щодо їх вартості, що сплачена, або підлягає сплаті.

Однак, позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та акт приймання-передачі таких послуг. Отже, суд виходить з того, що позивачем не доведено фактичне понесення ним витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1 Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Доманівської селищної ради (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 04376386) про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою від 12.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років; зобов`язання на сесії ради розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років - задовольнити частково.

2 Визнати протиправною бездіяльність Доманівської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років.

3 Зобов`язати Доманівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2021 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться в комунальній власності (не надані у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 6,8 га з кадастровим номером 4822784900:07:000:0190 терміном на 49 років, та прийняти рішення сесії ради про затвердження проекту землеустрою або відмову в його затвердженні з наведенням підстав такої відмови.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Доманівської селищної ради (вул. Центральна, 48, смт. Доманівка, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 04376386) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17.01.2022 р.

Суддя Н.В. Лісовська