Рішення

від 17.01.2022 по справі 440/12981/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12981/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), яка подана позивачем на пошту 12 жовтня 2021 року, до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (надалі також відповідач), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення десятої (позачергової) сесії восьмого скликання № 4 від 26 травня 2021 року Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області надати згоду на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, за межами населених пунктів та передати земельну ділянку у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 4 від 26 травня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 5322880700:07:010:0002, площею 1,8000 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Біївці на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області у зв`язку з передачею даної земельної ділянки в постійне користування. Однак, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2021, земельна ділянка площею 1,8000 га, кадастровий номер 322880700:07:010:0002, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, не передана в постійне користування жодній особі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12981/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

20 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 21 грудня 2021 року за вх. №84165/21 /а.с. 76-78/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 4 від 26 травня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 5322880700:07:010:0002, площею 1,8000 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Біївці на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області у зв`язку з передачею даної земельної ділянки в постійне користування, оскільки восьмою сесією восьмого скликання Новооржицької селищної ради, як розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002, прийнято рішення від 22.04.2021 №26 Про передачу в постійне користування земельних ділянок , яким у постійне користування КП Лазірки-Добробут передано земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 площею 1,800 га, цільове для ведення особистого селянського господарства. Крім того, відповідач вважає, що наказ Головного управління Держеокадастру у Полтавській області №2966-УБД від 11.12.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" прийнято незаконно, оскільки земельна ділянка була передана у комунальну власність актом від 10.12.2020.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 11.12.2020 №2966-УБД надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,80 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства /а.с. 52/.

Вказаний наказ є чинним, доказів оскарження та скасування цього наказу до суду не надано.

14.11.2019 в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, Бієвецька сільська рада, площею 1,8000 га з цільовим призначенням: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорії земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5322880700:07:010:0002, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5317703752021, сформованим 17.02.2021, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 13-15/.

У 2020 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро "Рідний дім" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03), яка розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області (за межами населених пунктів), кадастровий номер: 5322880700:07:010:0002 /а.с. 43-72/.

03.02.2021 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Ліпською І.О. надано висновок №2215/82-21 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 /а.с. 70-71/.

28.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області із заявою (від 28.04.2021 вх. №27) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність код КВЦПЗ - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бієвицького старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, площею 1,800 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322880700:07:010:0002 /а.с. 88/. До цієї заяви позивачем було додано проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру.

Рішенням десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №4 від 26.05.2021 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 5322880700:07:010:0002, площею 1,8000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Біївці на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області у зв`язку з передачею даної земельної ділянки в постійне користування /а.с. 32, 87/.

Позивач не погодився з рішенням десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №4 від 26.05.2021 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 26.05.2021 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ", суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями частини 3 статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7, 9 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами 6, 17, 18 статті 186 ЗК України (у редакції чинній на час звернення позивача із заявою про затвердження проекту землеустрою та на час прийняття оскаржуваного рішення) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені статтею 186-1 ЗК України, згідно з приписами частини 1 якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 9, 10 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, Земельний кодекс України встановлює повноваження на прийняття органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність та визначає вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою, а саме, невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Слід також зазначити, що згідно з частинами 8, 9, 10 статті 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021) підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Як встановлено судом, 03.02.2021 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Ліпською І.О. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у пункті 10 якого зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03), яка розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області (за межами населених пунктів) погоджується /а.с. 70-71/.

У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03), яка розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області (за межами населених пунктів), відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

У пункті 9 висновку зазначено, що зауваження відсутні, пропозиції відсутні /а.с. 70-71/.

У рішенні десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №4 від 26.05.2021 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " не вказано про будь-яку невідповідність положень зазначеного вище проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Єдиною підставою для відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 5322880700:07:010:0002, площею 1,8000 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Біївці на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області у оспорюваному рішенні зазначено передачу цієї земельної ділянки в постійне користування /а.с. 32, 87/, на підтвердження чого відповідачем надано до суду копію рішення восьмої сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 22.04.2021 №26 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок", яким вирішено передати КП "Лазірки-Добробут" в постійне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані в межах Новооржицької об`єднаної територіальної громади, зокрема, площею 1,8000 га, кадастровий номер 5322880700:07:010:0002 /а.с. 79/.

Оцінюючи вказані вище доводи відповідача, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

За приписами статті 24 цього Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до частин 1- 4 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, Державний земельний кадастр, документами якого є поземельні книги, містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру, що внесені на підставі документації із землеустрою, та ці відомості в силу Закону є офіційними.

Частиною 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 (номер витягу НВ-5317703752021 від 17.02.2021) підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 площею 1,8000 га зареєстрована 14.11.2019, має цільове призначення: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі станом на 17.02.2021 відсутня /а.с. 13-15/.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» Кабінетом Міністрів України постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, зокрема, передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України, рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2020 №32-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Новооржицькій селищній раді Лубенського району Оржицького району) Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2746,4088 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі /а.с. 83/.

У пункті 2 цього наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2020 №32-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передбачено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державному реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /а.с. 83/.

Суд враховує, що порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність встановлений статтею 117 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

07.04.2021 на підставі рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки здійснено державну реєстрацію права власності Новооржицької селищної ради (форма власності - комунальна) на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 площею 1,8000 га, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №294595390, сформованою 13.01.2022 /а.с. 97-98/.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, право власності Новооржицької селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 площею 1,8000 га, виникло з дати державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку, тому суд відхиляє доводи відповідача про незаконність наказу Головного управління Держеокадастру у Полтавській області №2966-УБД від 11.12.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" з посиланням на те, що земельна ділянка передана у комунальну власність актом від 10.12.2020.

Крім того, суд враховує, що наказ Головного управління Держеокадастру у Полтавській області №2966-УБД від 11.12.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" не є предметом оскарження у даній справі, доказів оскарження та скасування цього наказу до суду не надано.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За приписами статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, право право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Станом на 13.01.2022 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 площею 1,8000 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №294595390, сформованою 13.01.2022 /а.с. 97-98/.

Рішення Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 22.04.2021 року №26 Про передачу в постійне користування земельних ділянок , яким у постійне користування КП Лазірки-Добробут передано земельні ділянки саме по собі не є правовстановлюючим документом та до реєстрації відповідного права користування у встановленому Законом порядку право користування на земельну ділянку у КП Лазірки-Добробут не виникло, оскільки в силу статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322880700:07:010:0002 знаходиться у постійному користуванні третіх осіб, зокрема, доказів виникнення у третіх осіб права постійного користування чи права оренди на спірну земельну ділянку.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому рішення десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 26 травня 2021 року №4 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати згоду на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, та передати земельну ділянку у власність, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Так, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не розглянув та не надав оцінки поданому позивачем проекту землеустрою, обмежившись у оскаржуваному рішенні виключно констатацією того, що спірну земельну ділянку передано у постійне користування.

Надання оцінки обставинам, які не були предметом розгляду уповноваженим на вчинення таких дій органом місцевого самоврядування, виходить за межі повноважень адміністративного суду і не узгоджується з критеріями перевірки дій, рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які закріплені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області надати згоду на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , код КВЦПЗ-01.03 - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, за межами населених пунктів та передати земельну ділянку у власність

Натоміть, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Новооржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року (вхідний номер 27 від 28 квітня 2021 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність, код КВЦПЗ - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бієвицького старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, площею 1,800 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322880700:07:010:0002, з урахуванням висновків суду.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (ідентифікаційний код 24833223, вул. Центральна, 4, с. Новооржицьке, Оржицький район, Полтавська область, 37714) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення десятої (позачергової) сесії восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 26 травня 2021 року №4 "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Новооржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року (вхідний номер 27 від 28 квітня 2021 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність, код КВЦПЗ - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бієвицького старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, площею 1,800 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322880700:07:010:0002, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич