Рішення

від 14.01.2022 по справі 440/14886/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14886/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Козельщинської селищної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /далі - відповідач-1, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області/ та Козельщинської селищної ради /далі - відповідач-2/про:

- визнання протиправним та скасування наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою №3743-СГ від 26 травня 2021 року щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, що входить до складу Козальщинськогї селищної об`єднаної територіальної громади, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,75 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав віднесення земельної ділянки до земель колективної власності;

- зобов`язання Козельщинської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,75 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства відповідно до заяви від 14 травня 2021 року /а.с. 1-13/.

Позов обґрунтований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає оскаржуваний наказ таким, що винесений з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів і т.д. Відповідачем-1 не доведено, що земельна ділянка, яка зазначена позивачем, дійсно входить в межі земель, встановлених Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ №00961 від 28 грудня 1995 року. Крім того, вказаний Державний акт скасовано рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року по справі №917/1052/17, а тому посилання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на такий державний акт є безпідставним. Оскільки з 27 травня 2021 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення перейшли від органів Держгеокадастру до відповідних територіальних громад з метою належного відновлення порушеного права наявні підстави для зобов`язання Козельщинської селищної ради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 38-40/ зазначив, що згідно інформації Відділу у Козельщинському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області запитувана позивачем земельна ділянка відноситься до земель, що підлягали паюванню, в проекті розташування земельних часток (паїв) ДП Агрофірма Хорішки , ЗАТ Оптім-Оіл і ТОВ СП Агро-БТК запроектована земельна ділянка № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 . Згідно даних Публічної кадастрової карти України станом на 25 листопада 2021 року на визначеному схемою бажаному місці розташуванні земельної ділянки наявна вже сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1591 площею 3,8082 га для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Відтак, наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 68-69/ зазначив, що позивач звернувся із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 14 травня 2021 року, а оскаржуваний наказ видано останнім 26 травня 2021 року. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Козельщинська селищна рада не була суб`єктом таких правовідносин. Спірна земельна ділянка перейшла у комунальну власність тільки 20 серпня 2021 року з моменту державної реєстрації права комунальної власності на таку ділянку. Відповідно до схеми розташування бажаної земельної ділянки позивач просив надати дозвіл на земельну ділянку в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5322085000:00:001:1188 та 5322085000:00:001:1591. Відповідно до Інформації про право власності та речові права земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1188 є приватною власністю ОСОБА_3 , а земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1591 передана в оренду ТОВ Агрофірма Добробут . Таким чином, надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою на бажану земельну ділянку неможливо.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 14 травня 2021 року (вх.№К-3657/0/25-18 від 18 травня 2021 року) /а.с. 42-43/, в якій просив надати йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,75 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, що входить до складу Козельщинської селищної ОТГ, за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів, номер земельної ділянки 1. До вказаної заяви додав: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322085000:00:001:1138), копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера /а.с. 18, 43/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" /а.с.41/, прийнятим відповідно до статей 15-1, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,75 га із цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка відноситься до земель колективної власності.

В обґрунтування вказаного наказу зазначено, що за інформацією Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області згідно з доданими до заяви графічними матеріалами зазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності спілки селян Перемога відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961 від 28 грудня 1995 року. Відповідно до пункту четвертого статті 122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Не погодившись із винесенням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вимоги до клопотання та документів, які додаються до клопотання, закріплені у частині шостій статті 118 ЗК України, а підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою цієї статті. При цьому перелік таких підстав для відмови є вичерпним.

Судовим розглядом встановлено, що в наказі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначено, що земельна ділянка відноситься до земель колективної власності згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961 від 28 грудня 1995 року.

На підтвердження того, що запитувана позивачем земельна ділянка належить на праві колективної власності згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961 від 28 грудня 1995 року відповідачем-1 надано Інформацію щодо земельних ділянок, на які подані клопотання щодо одержання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення у межах норм безоплатної приватизації вих№236/108-21 від 18 травня 2021 року, згідно якої земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, відноситься до земель, що підлягали паюванню, в проекті розташування земельних часток (паїв) ДП Агрофірма Хорішки , ЗАТ Оптім-Оіл і ТОВ СП Агро-БТК запроектована земельна ділянка № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , а також лист відділу № 2 Управління у Кременчуцькому районі, відповідно до якого згідно даних Публічної кадастрової карти України станом на 25 листопада 2021 року на визначеному схемою місці розташуванні бажаної земельної ділянки наявна вже сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1591 площею 3,8082 га для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року у справі №917/1052/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 69384799) скасовано державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961, виданий спілці селян "Перемога" на земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції, розташовану в межах згідно з планом на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, виданого на підставі рішення Хорішківської сільської ради від 06 червня 1995 року №4, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності за №12, та скасовано запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961, виданого спілці селян "Перемога" на земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції, розташовану в межах згідно з планом на території Хорішківської сільської ради Козелыцинського району Полтавської області, виданого на підставі рішення Хорішківської сільської ради від 06 червня 1995 року №4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за №12.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2017 року у справі №917/1052/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 69506112) повернуто апеляційну скаргу Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області.

Таким чином, відповідач-1 безпідставно посилається в оскаржуваному наказі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" на Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ №000961 від 06 червня 1995 року та не довів суду належними доказами факт перебування спірної земельної ділянки у колективній власності.

З огляду на викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна вимога позивача - задоволенню.

Відповідно до пункту 7 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом 21 вказаного розділу установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" № 2498-VIII від 10 липня 2018 року набрав чинності з 01 січня 2019 року, а тому землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, з 01 січня 2019 року.

Отже, підстави для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, виникли з 01 січня 2019 року.

Як зазначив відповідач-2, позивач хотів виготовити проект землеустрою на земельну ділянку в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5322085000:00:001:1188 та 5322085000:00:001:1591. Відповідно до Інформації про право власності та речові права земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1188 є приватною власністю ОСОБА_3 , а земельна ділянка з кадастровим номером 5322085000:00:001:1591 передана в оренду ТОВ Агрофірма Добробут . Таким чином, надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою на бажану земельну ділянку неможливо.

Такі доводи відповідача-2 суд до уваги не приймає, оскільки із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивач до Козельщинської селищної ради не звертався та цією радою у встановленому законом порядку відповідне рішення не приймалося, а оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" такі мотиви для відмови не містить.

З огляду на те, що з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив право щодо розпорядження такими земельними ділянками, а позивач у встановленому чинним законодавством порядку до Козельщинської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не звертався та Козельщинською селищною радою рішення в порядку статті 118 Земельного кодексу України не приймалося, суд не знаходить підстав ані для зобов`язання Козельщинської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою, ані для виходу за межі позовних вимог відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення рішення про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву від 14 травня 2021 року (вх.№К-3657/0/25-18 від 18 травня 2021 року) та прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, позовна вимога про зобов`язання Козельщинської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,75 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства відповідно до заяви від 14 травня 2021 року задоволенню не підлягає.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, яка надана ОСОБА_4 на підставі довіреності від 12 травня 2021 року /а.с. 27-28/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 5908,00 грн, з яких витрати зі сплати судового збору складають 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №34597669 від 20 вересня 2021 року /а.с.31/, а витрати на професійну правничу допомогу складають 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією №01 від 17 вересня 2021 року /а.с.30/.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №01 від 14 вересня 2021 року /а.с.24-25/, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2626 від 26 березня 2019 року /а.с 29/, акта прийому-передачі виконаних робіт від 17 вересня 2021 року за договором №01 від 14 вересня 2021 року /а.с. 26/.

Так, 14 вересня 2021 року між гр. позивачем (клієнт) та АО Гарант (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №01, згідно із пунктами 1.1. та 4.1 якого предметом вказаного договору є зобов`язання адвоката надавати юридичну допомогу щодо оскарження відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (пункт 1.1); юридичну допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 5000,00 грн без ПДВ (пункт 4.1) /а.с.24-25/.

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 17 вересня 2021 року за договором №01 від 14 вересня 2021 року /а.с. 26/ АО ГАРАНТ згідно договору №01 від 14 вересня 2021 року надано позивачу правову допомогу, а саме: попередня консультація щодо земельних правовідносин, подальша консультація щодо характеру виниклих спірних правовідносин (0,5 год) - 500,00 грн, попереднє дослідження наказу, аналіз підстав відмови у задоволенні заяви, опрацювання нормативної бази, аналіз національної судової практики, рішень ЄСПЛ (1,5 год) - 1500,00 грн, підготовка процесуальних документів (3 год - 3000,00 грн).

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що вартість судових витрат на професійну правничу допомогу суттєво завищена та неспівмірна із складністю справи, часом та обсягом наданих послуг, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги доводи відповідача-1 та зміст виконаних робіт (наданих послуг) згідно з актом від 17 вересня 2021 року, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача, заяви та оскаржуваного наказу, судового рішення) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Матеріали справи не містять доказів консультування позивача щодо необхідності отримання додаткових доказів, доказів опрацювання та застосування судової практики. Фактично вся надана позивачу правова допомога полягала у написанні одного процесуального документу - позову. Також спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю та з питання вирішення подібних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику. Також враховано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває декілька десятків справ по аналогічній категорії з представництвом адвоката Борзовець О.В., а відтак адвокат Борзовець О.В. спеціалізується на представництві інтересів фізичних осіб у спорах з суб`єктами владних повноважень щодо реалізації права на отримання земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації та є обізнаним з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що ставить під сумнів витрачену адвокатом кількість годин на представництво інтересів позивача у цій справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягають судові витрати у загальній сумі 1454,00грн, у т.ч. зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 39767930) та Козельщинської селищної ради (вул. Островського, буд. 75/15, смт. Козельщина, Полтавська область, 39100, ідентифікаційний код 21063513) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3743-СГ від 26 травня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальній сумі 1454,00 грн (одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок), у т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк