12/274-20/157-40/391
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2007 № 12/274-20/157-40/391
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
від позивача – не з'явився
від відповідача 1 – Крайняк Ю.О. – по довіреності
від відповідача 2 – Картушин Д.М. – по довіреності
від третьої особи – не з'явився
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.08.2007
у справі № 12/274-20/157-40/391 (Шевченко Е.О.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Студія "Європа Плюс Україна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ"
Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти інауки України
третя особа відповідача
третя особа позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Золоті Ворота"
про спонукання до виконання дій, визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.08.2007р. позовні вимогиЗАТ "Студія Європа Плюс Україна" задоволені повністю, зобов'язано Держдепартамент внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 39582 на знак для товарів і послуг здійснивши публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" визнано недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг № 39582 від 15.04.04р., видане Держдепартаментом ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ"; заборонено ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у найменуванні юридичної особи ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", іншому найменуванні юридичної особи, комерційному (фірмовому) найменуванні, у печатці, штампах, фірмових бланках, у якості радіопозивних, а також будь-якій іншій діяльності та на будь-яких інших носіях, які відносяться до класів 9, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 МКТП; зобов'язано ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" вилучити позначення "EUROPA PLUS" з печатки та емблеми товариства та внести у встановленому чинним законодавством України порядку відповідні зміни до статуту та печатки товариства; зобов'язано ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" вилучити з його найменування словосполучення "Європа Плюс" та внести у встановленому законом порядку відповідні зміни до статуту товариства.
У задоволенні зустрічних вимог ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" відмовлено.
З ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ стягнуто на користь ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" 85 грн. 00 коп. – державного мита, 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. 00 коп. – витрат на оплату судової експертизи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" звернулось з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте по не повно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 року порушене апеляційне провадження у справі № 12/274-20/257-40/391, розгляд справи був призначений на 03.10.2007р.
У судове засідання 03.10.2007р. з'явились представник апелянта – ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" та Держдепартаменту.
З огляду на те, що інші учасники судового процесу належним чином повідомлялись про час і місце розгляду даної справи, проте вони не скористались своїм правом взяти участь у розгляді апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" в засіданні 03.10.2007р..
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав апеляційну скаргу повністю, представника Держдепартаменту, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 39582 та скасування міжнародної реєстрації знаку № 557388, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.1990р. знак для товарів і послуг "EUROPA PLUS" був зареєстрований для товарів і послуг 09, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 класів МКТП на ім'я EUROPA PLUS FRANCE, Societe Anonyme в порядку міжнародної реєстрації (міжнародна реєстрація № 557388 від 29.06.1990) відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., учасницею якої є Україна.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., з дати міжнародної реєстрації у кожній договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.
18.01.1995 р. дія міжнародної реєстрації № 557388 поширена на територію України, що підтверджується повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності про територіальне поширення дії цієї реєстрації № ЕХ 323/1995, публікацією в бюлетені Міжнародного бюро ВОІВ "Les Marques Internationales" (Lmi) 1995/01, а також наданими Держдепартаментом офіційними відомостями щодо дії міжнародної реєстрації № 557388 на знак для товарів і послуг на території України.
15.04.2004р. Держдепартаментом Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "Європа Плюс Київ" видане свідоцтво № 39582 на словесний знак для товарів і послуг "ТРК "Європа Плюс" ТРК "Европа Плюс"" (дата подання заяви 20.05.2003р.).
ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" просить задовольнити вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 39582 від 15.04.2004р., виданого ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" з підстав схожості зареєстрованого за цим свідоцтвом знаку із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 553788 відповідно до положень п.3 ст. 6, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006р. у даній справі, вирішуючи спір в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 39582 з підстав схожості його з протиставленим знаком за міжнародною реєстрацією за № 557388, суд попередньо повинен вирішити спір про чинність поширення цієї міжнародної реєстрації на територію України.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" в частині вимог визнати недійсними права інтелектуальної власності Студії "Європа Плюс Україна" на знак для товарів і послуг "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388, шляхом визнання недійсною на території України дії міжнародної реєстрації № 557388 знака для товарів і послуг "EUROPA PLUS", місцевий суд виходив з того, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" не набуло прав попереднього користувача на знак "Європа Плюс", а обраний ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" спосіб захисту як визнання недійсними прав інтелектуальної власності не передбачений законом.
Проте, встановлені судом підстави для відмови у задоволенні позову в цій частині є помилковими виходячи з такого.
Обраний ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" спосіб захисту прямо передбачений у ст. 499 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), згідно з якою права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Заявляючи позовну вимогу визнати недійсними права інтелектуальної власності ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" на торговельну марку "EUROPA PLUS" ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" зазначало спосіб захисту порушеного права – визнання недійсною на території України дії міжнародної реєстрації № 557388 знака для товарів і послуг "EUROPA PLUS".
Дана вимога підлягає вирішенню судами, про що також вказано в постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2006р. у даній справі.
Однак, апеляційний суд вважає, що дана вимога не може бути задоволена, оскільки використання ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" прав інтелектуальної власності на знак "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388, які ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" просить визнати недійсними, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ".
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зі змісту ст. 15 ЦК України вбачається, що особа вправі заявити певні вимоги на вирішення господарського суду, і суд може їх задовольнити тільки в тому випадку, якщо обраний позивачем у справі спосіб захисту спрямований на захист прав які об'єктивно вже порушені і матеріали справи містять в підтвердження цього необхідні докази. У випадку, якщо суд не встановить факту порушення, невизнання або оспорювання прав позивача у відносинах, які передані на розгляд та вирішення до суду, у останнього не буде підстав для задоволення таких вимог.
Апеляційним судом встановлено, що міжнародна реєстрація знаку "EUROPA PLUS" не впливає на права ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", оскільки її чинність не перешкоджає використовувати ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" власне позначення "Європа Плюс" та не зачіпає інші права товариства.
З матеріалів справи вбачається, що знак за міжнародною реєстрацією № 557388 "EUROPA PLUS" є словесним позначенням складеним з латинських літер.
Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006р. у даній справі, транскрипція слів, написаних латинськими літерами, може істотно відрізнятись в залежності від обраної мови в якій латинський алфавіт складає основу літерного ряду. Не визначеність з мовою прочитання словесного знаку за міжнародною реєстрацією № 557388 стало причиною для відхилення Вищим господарським судом України висновку судової експертизи № 1 від 18.07.2005р. та надання вказівки суду з'ясувати дане питання під час нового розгляду справи.
Проте, під час нового розгляду справи суд першої інстанції всупереч ст. 111-12 ГПК України не виконав вказівок суду касаційної інстанції та не дослідив питання мови прочитання словесного позначення "EUROPA PLUS".
Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи у сукупності наявні у справі висновок № 1 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 18.07.2005р., складений НДІ судової експертизи з питань інтелектуальної власності, висновок № 87 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 24.01.2005р., складений НДІ інтелектуальної власності АПрН України та висновок № 3398 дослідження спеціалістами словосполучення "Europa Plus", складений КНДІ судових експертиз 29.07.2003р. апеляційний суд приходить до висновку про відсутність схожості між позначенням "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388 та позначеннями "Європа Плюс", ТРК "Європа Плюс", "Європа", які використовує ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" у власній діяльності.
Відповідно до п. 4.3.2.6 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту № 116 від 28.07.1995р., при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
Як зазначалось, згідно з вказівкою Вищого господарського суду України, для визначення питання схожості знаку "EUROPA PLUS" із знаками "Європа Плюс", "ТРК "Європа Плюс" необхідно визначитись з питанням мови прочитання зареєстрованої за міжнародною реєстрацією торговельної марки.
Судовий експерт НДІ судової експертизи з питань інтелектуальної власності у своєму висновку № 1 від 18.07.2005р. дане питання не досліджував.
Натомість це питання дослідувалось у висновку НДІ інтелектуальної власності АПрН України № 87 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 24.01.2005р., в якому сказано, що "очевидно слід брати до уваги, що найбільш вірогідним буде спроба вимовити слова за правилами найбільш розповсюджених в Україні іноземних мов."
Досліджуючи дане питання судовий експерт зазначив, що англійською мовою знак "EUROPA PLUS" вимовлятиметься [ЮРОП] [ПЛАС], французькою – [ОРОП] [ПЛУ], німецькою – [ОЙРОПА] [ПЛУС].
Проте, без здійснення аналізу встановлених в ході дослідження фактів щодо схожості визначених ним словесних позначень, судовий експерт дійшов до нічим не вмотивованого висновку про їх схожість за фонетичними ознаками із словесним знаком "Європа Плюс", що критично розцінено судовою колегією. Наявні істотні розбіжності між визначеними експертом фонетичними характеристиками словесного знаку "EUROPA PLUS" та позначеннями "Європа Плюс", "ТРК "Європа Плюс", які ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовує у власній діяльності, дозволяють безпомилково відрізнити джерела походження послуг що надаються під цими знаками.
Схожі висновки містяться у висновку № 3398 КНДІ судових експертиз від 29.07.2003р.
Стосовно питання візуальної схожості між позначенням "Європа Плюс" та знаком "EUROPA PLUS", то розбіжності між висновками експертів відсутні, адже всі експерти одностайні у відсутності візуальної схожості між цими знаком і позначенням.
Відрізняються ці знак та позначення і за семантичними ознаками.
Таким чином, встановлена судом у встановленому ст. 42 ГПК України порядку відсутність схожості між зареєстрованим за міжнародною реєстрацією знаком "EUROPA PLUS" та позначеннями "Європа Плюс" і знаком "ТРК "Європа Плюс" ТРК "Европа Плюс"" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 39582 від 15.04.2004р., не дає підстав для позитивного вирішення спору про захист прав ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" через визнання недійсними прав інтелектуальної власності ЗАТ "Студії "Європа Плюс Україна" на знак для товарів і послуг "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388 шляхом визнання недійсною на території України дії міжнародної реєстрації № 557388 знака для товарів і послуг "EUROPA PLUS".
Відповідно до викладеного, вимоги ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" про визнання недійсними прав інтелектуальної власності Студії "Європа Плюс Україна" на знак для товарів і послуг "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388 шляхом визнання недійсною на території України дії міжнародної реєстрації № 557388 знака для товарів і послуг "EUROPA PLUS" задоволенню не підлягають. Не підлягають задоволенню і вимоги зобов'язати Держдепартамент направити до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про визнання недійсною на території України зазначеної міжнародної реєстрації.
З цих самих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 39582 від 15.04.2004р., оскільки відсутність схожості між зареєстрованим за цим свідоцтвом знаком "ТРК "Європа Плюс" ТРК "Европа Плюс"" та протиставленим знаком за міжнародною реєстрацією № 557388 свідчить про відсутність підстав для відмови у наданні правової охорони цьому знакові, передбачених ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а отже про відсутність підстав для визнання недійсним вказаного свідоцтва (ст. 19 Закону).
Вирішуючи спір щодо заборони ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у найменуванні юридичної особи, іншому найменуванні юридичної особи (комерційному (фірмовому) найменуванні), у печатці, штампах, фірмових бланках, у якості радіопозивних, а також будь-якій іншій діяльності та на будь-яких інших носіях, які відносяться до класів 9, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 МКТП, суд першої інстанції виходив із схожості вказаних об'єктів із знаком за міжнародною реєстрацією № 557388.
Проте, апеляційним судом встановлена відсутність схожості між знаком "EUROPA PLUS" за міжнародною реєстрацією № 557388 та позначенням "Європа Плюс", що згідно зі ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виключає можливість заборонити використання інших позначень.
Також помилковим є висновок місцевого суду, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" неправомірно використовує позначення "Європа Плюс", "Європа" у діяльності з надання послуг 35, 38, 41 класів МКТП.
Як вбачається з матеріалів справи виключними майновими правами на використання знаку "Europa, Европа, Європа" для послуг 35, 38, 41 класів МКТП володіє ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" відповідно до свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 41874 від 15.07.2004р.
Іншим свідоцтвом № 41154 від 15.06.2004р. засвідчене право ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" на знак для товарів і послуг "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" Телерадиокомпания Европа Плюс Киев". Дане свідоцтво не є предметом спору в даній справі.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право використовувати знак та інші права, визначені цим законом. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Тому ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" правомірно використовує позначення "Європа" у власній діяльності, адже таке право надане ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Також є помилковим висновок місцевого суду, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовуючи позначення "EUROPA PLUS" для товарів і послуг 9, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 МКТП порушує права ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" які підлягають захисту шляхом заборони такого використання. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження фактів використання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" позначення саме "EUROPA PLUS" для вказаних товарів або послуг, а отже відсутні передбачені ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" підстави для захисту порушених прав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову до ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" про заборону використання позначень "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" в будь-якій діяльності та на будь-яких носіях, які відносяться до класів 9, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 МКТП слід відмовити, адже ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" правомірно використовує позначення "Європа Плюс Київ" та "Європа" для послуг 35, 38, 41 класів МКТП, а доказів використання вказаних позначень в іншій діяльності та використання позначення "EUROPA PLUS" матеріали справи не містять.
Оскільки ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" правомірно використовує позначення "Європа", "Європа Плюс" у діяльності з радіомовлення (38 клас МКТП), підготовки радіопрограм (41 клас МКТП) та надання рекламних послуг (35 клас МКТП), але дане право оспорюється ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна", суд вважає що існують підстави для визнання права ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" на використання вказаних позначень під час здійснення діяльності з радіомовлення, підготовки радіопрограм та надання рекламних послуг.
Інші обставини справи підтверджують правомірність вимоги про визнання за ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" права на користування торговельною маркою "Європа Плюс" в діяльності з радіомовлення, підготовки радіопрограм та надання рекламних послуг, відповідно до ст. 500 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Закритим акціонерним товариством "Дніпро Телевіжн", яке згодом реорганізувалось в ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", ще до дати поширення на територію України дії міжнародної реєстрації № 557388 знаку для товарів і послуг "EUROPA PLUS" здійснило значну і серйозну підготовку до використання знаку для товарів і послуг "Європа Плюс" в господарській діяльності.
15.08.1994 р. рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпро Телевіжн" вирішено створити радіостанцію "Європа Плюс" з метою виробництва, трансляції, ретрансляції радіопрограм на території України, створення власних радіопрограм, створення реклами і розміщення її в радіоефірі.
23.08.1994р. ЗАТ "Дніпро Телевіжн" укладений попередній договір з ДП "Радіо і телебачення" згідно з яким ЗАТ "Дніпро Телевіжн" зобов'язалось придбати передавач УКХУМ потужністю до 10 кВТ.
02.09.1994р. ЗАТ "Дніпро Телевіжн" затвердило програмну концепцію Радіо "Європа Плюс Київ", згідно з якою метою мовлення визначено здійснення принципово нового якісного мовлення українською мовою та інші цілі.
24.11.1994р. між ЗАТ "Дніпро Телевіжн" та ДП "Радіо і телебачення" укладений договір за яким ДП "Радіо і телебачення" зобов'язалось здійснити комплекс заходів щодо розміщення приміщень, проведенні робіт по вимірюванню сигналу в різних пунктах м. Києва, проведення юстирування парабол та інші роботи, метою здійснення яких була підготовка до влаштування студій для здійснення мовлення.
Результатом проведеної на підставі цих документів підготовки стало подання заяви про видачу ліцензії та видача ЗАТ "Дніпро Телевіжн" Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на здійснення мовлення з використанням позивних "Європа Плюс", та здійснення безпосереднього мовлення відповідно до отриманої ліцензії з використанням цих позивних.
12.09.1995р. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на підставі заяви від 18.02.1995р. та протоколу засідання від 20.07.1995р. надала ЗАТ "Дніпро Телевіжн" ліцензію № 000034 на право користування каналами мовлення з позивними "Радіо Європа Плюс" терміном до 12.09.2001р.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (в редакції Закону № 3759-ХІІ від 21.12.93р.) для отримання ліцензії на право користування каналами мовлення телерадіоорганізація, її засновник або уповноважений ним орган подає заяву до Національної ради. У заяві повинні бути такі дані: а) про засновника (для юридичної особи – назва, юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса); б) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (позивні, емблема тощо); в) місцезнаходження створюваної телерадіоорганізації; г) програмна концепція телерадіоорганізації відповідно до вимог цього Закону; д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; е) територія, на яку передбачається розповсюдження програм чи передач; є) передбачувана аудиторія; ж) періодичність, час та обсяги мовлення (в тому числі виробництво власних передач); з) вид мовлення (телевізійне, звукове, телетекст, інше); и) спосіб розповсюдження програм (ефірний, кабельний, ефірно-кабельний, проводовий, супутниковий та інші); і) місцезнаходження та технічні дані передавача.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, документи, які необхідні для отримання ліцензії на здійснення радіомовлення з використання позивних "Європа Плюс", були підготовлені ЗАТ "Дніпро Телевіжн" ще до 18.01.1995р. тобто до дати поширення на територію України дії міжнародної реєстрації № 557388 на знак для товарів і послуг "EUROPA PLUS". Дана підготовка мала значний і серйозний характер, оскільки вона мала незворотний характер та її наслідком стала видача ліцензії на здійснення права мовлення.
Згідно ст. 4 (В) Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р. права, набуті третіми особами до дня першої заявки, що є підставою для права пріоритету, зберігаються відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни Союзу.
Відповідно до п.1 ст. 500 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ЗАТ "Дніпро Телевіжн" в період з серпня 1994 по січень 1995 року здійснило значну і серйозну підготовку до використання позначення "Європа Плюс" у власній господарській діяльності наслідком якої стало видача ліцензії на право здійснення мовлення із використанням позивних "Європа Плюс". За таких обставин суд вважає, що у ЗАТ "Дніпро Телевіжн" виникло право попереднього користувача стосовно використання знаку для товарів і послуг "Європа плюс" відповідно до ст. 500 ЦК України та ст. 4 (В) Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р..
Згідно п. 2 ст. 500 ЦК України право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Статуту ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", зареєстрованого Печерською РДА м. Києва за реєстраційним № 23141 від 30.03.2000р., ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" є повним правонаступником всіх майнових та немайнових прав та зобов'язань ЗАТ "Дніпро Телевіжн", яке припинило свою діяльність внаслідок реорганізації в формі приєднання до ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ".
Таким чином набуте у 1994 році ЗАТ "Дніпро Телевіжн" право попереднього користувача на використання торговельної марки "Європа плюс", згодом передане ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" внаслідок реорганізації, що відповідає законодавству.
Відповідно до рішення зборів від 15.08.94р. вирішено створити радіостанцію "Європа Плюс" з метою виробництва, трансляції, ретрансляції радіопрограм на території України, створення власних радіопрограм, створення реклами і розміщення її в радіоефірі.
Тобто отримане ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" право попереднього користувача на використання позначення "Європа Плюс" поширюється на послуги з виробництва, трансляції, ретрансляції радіопрограм на території України, створення власних радіопрограм, створення реклами і розміщення її в радіоефірі.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до ст. 4 (В) Паризької конвенції від 20.03.1883р. та ст. 500 ЦК України ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" за будь-яких висновків експертизи має право використовувати знак "Європа Плюс" для вказаних послуг без дозволу з боку власника міжнародної реєстрації № 557388.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що необхідною умовою для визнання за особою права попереднього користувача є підтвердження здійснення такою особою матеріальних витрат в оплату здійснених заходів по підготовці до використання знаку для товарів і послуг до дати реєстрації протиставленої торговельної марки. Стаття 500 ЦК України не ставить можливість визнання за особою права попереднього користувача у залежність виключно від здійснення нею яких-небудь витрат майнового характеру. В силу ст.ст. 32, 33 ГПК України та ст. 500 ЦК України у спорах про визнання за особою права попереднього користувача повинні доказуватись обставини здійснення такою особою значної і серйозної підготовки для використання певного знаку, які мали місце до дати реєстрації протиставленої марки. Безпосередньо ступінь істотності цієї підготовки суд оцінює у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи, зокрема, кількості вчинених дій, ступеня їх юридичної значущості для досягнення поставленої господарської мети, результатів здійснення цієї підготовки тощо. І тільки оцінивши вказані обставини у сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України суд може здійснити висновок про можливість визнання за особою права попереднього користувача на торговельну марку.
Натомість, Господарський суд м. Києва встановивши відсутність доказів здійснення матеріальних витрат для підготовки до використання ЗАТ "Дніпро Телевіжн" торговельної марки "Європа Плюс" усунувся від дослідження всіх обставин справи у сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, що згідно з п.1 ст. 104 ГПК є підставою для скасування рішення в цій частині.
Тому апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів отримання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" прав попереднього користувача на використання знаку для товарів і послуг "Європа Плюс" в діяльності з виробництва, трансляції, ретрансляції радіопрограм на території України, створення власних радіопрограм, створення реклами і розміщення її в радіоефірі. Такі докази містяться у матеріалах справи, їх оригінали були досліджені судом в засіданні апеляційного суду, проте їх неналежна оцінка місцевим судом стала причиною помилкових висновків суду що призвело до прийняття незаконного рішення судом першої інстанції.
Згідно ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Згідно ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи.
За таких обставин позовні вимоги про визнання за ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" права на використання позначення "Європа Плюс" під час здійснення діяльності з радіомовлення, підготовки радіопрограм та надання рекламних послуг підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на положеннях ст.ст. 16, 432, 495, 500 ЦК України.
Вирішуючи спір про заборону використовувати ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у найменуванні юридичної особи (комерційному (фірмовому) найменуванні, у печатці, штампах, фірмових бланках, у якості радіопозивних, а також у будь-якій іншій діяльності та на будь-яких носіях, які відносяться до класів 9, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 класів МКТП суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" правомірно використовує позначення "Європа Плюс" та "Європа" під час здійснення діяльності з радіомовлення, підготовки радіопрограм та надання рекламних послуг, тобто в діяльності, що відноситься до 35, 38, 41 класів МКТП, оскільки таке право засвідчене рядом відповідних свідоцтв на знак для товарів і послуг. Право на використання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" вказаних позначень до дати подання відповідних заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг підтверджено і як право попереднього користувача.
Отже не може бути заборонено ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "Європа", "Європа Плюс" для послуг 35, 38, 41 класів МКТП.
Також колегія суддів приймає до увагу, що згідно з п.1 ліцензійного договору від 18.06.2002р. ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" набуло права на використання на території товарного знаку "EUROPA PLUS" (латиницею), а права на використання, а отже заборону використання знаків "Європа Плюс" та "Європа", які не є схожими із знаком "EUROPA PLUS" ліцензійний договір не надає.
Доказів в підтвердження використання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" позначення "EUROPA PLUS" для товарів або послуг віднесених до 09, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 класів МКТП, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин рішення господарського суду м. Києва в частині заборони ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" для товарів та послуг 09, 14, 16, 25, 34, 35, 38, 41 класів МКТП є помилковим.
Стосовно спору в частині вимог ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" заборонити ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" використовувати позначення "Європа" і "Європа Плюс" у будь-якій формі і у будь-які іншій діяльності, апеляційний суд вважає, що ці вимоги можуть бути задоволені частково.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" володіє правом використовувати позначення "Європа" і "Європа Плюс" на підставі відповідних свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 41154 від 15.06.2004 та № 41874 від 15.07.2004р, до обсягу правової охорони яких включаються тільки послуги 35, 38, 41 класів МКТП.
Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру.
Отже, згідно з Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не можуть бути заборонені дії, які не включені до обсягу правової охорони, яка надана зареєстрованим торговельним маркам.
ЗАТ "Студія "Європа Плюс Київ" використовує знаки "Європа Плюс", "Європа" в діяльності з радіомовлення, наданні рекламних послуг та створення власних радіопрограм, тобто в діяльності, яка охоплюється обсягом правової охорони, наданому знакам ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ".
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" підлягають задоволенню тільки в тій частині, яка стосується послуг 35, 38, 41 класів МКТП.
Задовольняючи позов ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" в частині вимог заборонити ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у найменуванні юридичної особи суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство дозволяє вимагати припинення використання позначення, що порушує право на знак для товарів та послуг, незалежно від форми використання такого позначення (знак для товарів та послуг чи інше позначення), а отже відсутність найменування юридичної особи в переліку об'єктів права інтелектуальної власності не є правовою перешкодою у задоволенні вимог про заборону використовувати таке найменування на підставі законодавства про інтелектуальну власність.
Проте, даний висновок є помилковим, адже не відповідає законодавству.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Колегія суддів погоджується з твердженням ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", що з огляду на вимоги ст. 14 ЦК України особа може бути примушена змінити власне найменування тільки в тому випадку, якщо такий обов'язок прямо передбачений договором або актом цивільного законодавства. Але зважаючи на те, що актами цивільного законодавства не передбачене право власника зареєстрованого знаку заборонити юридичній особі використовувати власне найменування, така вимога не може бути задоволена.
Не може бути також задоволена вимога ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" про зобов'язання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" внести відповідні зміни до статуту товариства, оскільки таке право відповідно до ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не випливає із реєстрації знаку. Власник знаку вправі вимагати лише усунення знаку з товару, упаковки чи інших об'єктів, які пов'язані з цим товаром, але право вимагати вносити відомості до статуту товариства законодавство власнику знака не надає.
З цих самих підстав не може бути задоволена вимога ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" про зобов'язання ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" внести зміни до статуту та інших установчих документів.
Задовольняючи позовні вимоги щодо заборони ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у комерційному (фірмовому) найменуванні місцевий господарський суд виходив з того, що реєстрація та використання словосполучення "Європа Плюс" у комерційному (фірмовому) найменуванні ТОВ "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ", яке було зареєстроване 01.10.1998р., є неправомірним та порушує права власника знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 557388.
Проте, даний висновок є помилковим, оскільки вчинений внаслідок неправильного застосування положень матеріального права.
Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006р. в даній справі, для вирішення питань щодо використання комерційних (фірмових) найменувань необхідно застосовувати законодавство про комерційні найменування.
Всупереч цьому, Господарський суд м. Києва вирішуючи спір в першій інстанції для оцінки відносин пов'язаних з використанням комерційних (фірмових) найменувань не застосовував спеціальне законодавство про комерційні найменування.
Згідно п.2 ст. 90 ЦК України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
Дана норма носить диспозитивний характер, оскільки визначає володіння комерційним найменуванням як право юридичної особи, яке вона може реалізувати, або не реалізувати. Відповідно, закон допускає можливість здійснення господарської діяльності без використання комерційного (фірмового) найменування. Остання обставина зобов'язувала суд першої інстанції передусім вирішити питання чи використовує ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" комерційне (фірмове) найменування взагалі, а при позитивній відповіді визначитись з тим, чи містить таке найменування словесні елементи "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа", про заборону використання яких у фірмовому найменуванні просив позивач за первісним позовом та застосувавши до встановлених судом обставин законодавство про фірмові (комерційні) найменування вирішити спір.
Замість цього місцевий господарський суд помилково ототожнивши комерційне (фірмове) найменування з найменуванням юридичної особи всупереч ст. 43 ГПК України залишив без належного дослідження та вирішення спір про використання сторонами комерційних (фірмових) найменувань.
Колегія суддів погоджується з твердженням ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", що згідно з чинними законодавством найменування юридичної особи, яке згідно п.1. ст. 90 ЦК кожна особа зобов'язана мати, не є тотожним комерційному (фірмовому) найменуванню, володіння яким є правом, а не обов'язком юридичної особи.
Згідно зі ст. 420 ЦК України комерційне (фірмове) найменування є об'єктом права інтелектуальної власності, тоді як найменування є об'єктом особистих немайнових благ (ст. 201 ЦК) який законодавством про інтелектуальну власність не охороняється.
Для визначення питання щодо використання комерційних (фірмових) найменувань суд першої інстанції повинен був виходити з того, що згідно ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Зі змісту ст. 489 ЦК України вбачається, що під комерційним найменуванням суб'єкта господарювання слід вважати те позначення, за допомогою якого підприємець ідентифікує себе або власне підприємство з-поміж інших суб'єктів господарювання під час здійснення власної підприємницької діяльності, та дозволяє виокремити себе та своє підприємство серед інших.
Аналізуючи положення чинного законодавства колегія суддів дійшла до висновку, що в радіомовленні таке виокремлення здійснюється за допомогою вихідних даних.
Згідно зі ст. 46 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" [Вихідні дані] телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свої вихідні дані (найменування, позивні, логотип або емблему).
Тобто, вихідними даними телерадіоорганізації є безпосередньо саме найменування юридичної особи, позивні телерадіоорганізації та її логотип або емблема. При цьому п.п. 2, 3 ст. 46 Закону "Про телебачення і радіомовлення" уточнюють, що в радіомовленні для ідентифікації діяльності телерадіоорганізації використовуються позивні.
За таких обставин, ідентифікуючим позначенням, яке дозволяє виокремити радіомовника з-поміж інших суб'єктів що здійснюють радіомовлення, є позивні його радіостанції. За умови, що наявність радіопозивних в ефірі радіостанції дозволяє вирізнити одну радіостанцію з-поміж інших, і ці позивні не вводять в оману споживачів щодо справжньої діяльності радіостанції, позивні відповідатимуть всім встановленим ст. 489 ЦК України кваліфікуючим ознакам висунутим до комерційного найменування.
Згідно з наявними матеріалами справи, зокрема ліцензії № 000034 на право користування каналами мовлення від 12.09.1995р., правопопередник ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" – ЗАТ "Дніпро Телевіжн" використовувало позивні "Радіо Європа Плюс" починаючи від дати отримання ліцензії. Ці позивні володіють достатньою розрізняльною здатністю для вирізнення однієї радіостанції від іншої, та не вводять споживачів в оману щодо справжньої діяльності організації радіомовлення.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що комерційним (фірмовим) найменуванням ЗАТ "Дніпро Телевіжн", згодом реорганізованого у ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", були позивні "Радіо Європа Плюс".
Згідно з п. 2 ст. 490 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.
Момент виникнення прав інтелектуальної власності на комерційне найменування визначається відповідно до п.2 ст. 489 ЦК України, згідно з яким право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Аналогічне положення зазначене в п. 10 Положення про фірму, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 22.06.1927р..
Зважаючи на дані приписи, ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" набуло прав інтелектуальної власності на комерційне найменування "Радіо Європа Плюс" з моменту першого використання цього найменування у якості радіопозивних, тобто від дати першого виходу в радіоефір відповідно до ліцензії від 12.09.1995р..
Відповідно до ч. 3 ст. 159 Господарського кодексу України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
Тому правовій охороні підлягає як повне комерційне найменування "Радіо Європа Плюс", так і скорочені найменування "Європа Плюс" і "Європа", які фактично використовуються ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" у господарському обороті, підтвердження чому містяться у матеріалах справи.
Згідно зі ст. 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Зважаючи на те, що ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" відповідно до п. 2 ст. 489 ЦК України набуло права на комерційне найменування "Радіо Європа Плюс" з моменту першого його використання, тобто з 12.09.1995р., дане підприємство має право на його використання відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 490 ЦК України.
ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" не доведено неправомірність використання ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" комерційного найменування у формі позивних "Радіо Європа Плюс", "Європа Плюс", "Європа", оскільки факт отримання ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" прав на використання цього комерційного найменування в порядку, передбаченому законодавством про комерційні (фірмові) найменування не підтверджений належними і допустимими засобами доказування.
За таких обставин, позовна вимога про заборону ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати фірмове найменування, права на використання якого набуті відповідно до законодавства з моменту його першого використання, не може бути задоволена.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з положеннями ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" до обсягу прав власника свідоцтва не включені повноваження щодо заборони використання комерційних (фірмових) найменувань.
Тому апеляційний суд не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" щодо заборони ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використовувати позначення "EUROPA PLUS", "Європа Плюс", "Європа" у комерційному (фірмовому) найменуванні, оскільки судом встановлена правомірність набуття ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" прав на власне комерційне найменування в передбаченому законом порядку, тоді як ЗАТ "Студія "Європа Плюс Київ" не довело обставин, з якими закон пов'язує можливість заборонити використання комерційних (фірмових) найменувань.
Вирішуючи спір в частині вимог ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" заборонити ЗАТ "Студія" Європа Плюс Україна" використовувати позначення "Європа" та "Європа Плюс" у будь-якій формі у своєму фірмовому найменуванні апеляційний суд приходить до висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, перше використання правопопередником ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" позначень "Радіо Європа Плюс", "Європа Плюс" та "Європа" відбулось відповідно до ліцензії від 12.09.1995р.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 490 ЦК України майновими правом інтелектуальної власності на комерційне найменування є право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Студія "Європа Плюс Київ" використовує комерційне (фірмове) найменування "Європа Плюс" та "Європа" у якості радіопозивних, але права на їх використання належать ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ".
ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" не довело набуття ним прав на комерційне найменування "Європа Плюс", "Європа" раніше у часі за ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ".
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" використання без дозволу уповноваженої на те особи чужих знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання, є актом недобросовісної конкуренції.
Використання ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" фірмових найменувань "Європа Плюс" та "Радіо Європа Плюс", майнові права на які набуті ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" в передбаченому законом порядку задовго до створення ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна", яке призводить до змішування з діяльністю ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" є актом недобросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 42 Конституції України не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Також апеляційний суд приймає до уваги, що виключними майновими правами на використання знаків "ТРК "Європа Плюс" ТРК "Европа Плюс", "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" Телерадіокомпания "Европа Плюс Киев" та "Європа, Европа, Europa" для послуг 35, 38, 41 класів МКТП володіє ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" відповідно до свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 39582 від 15.04.2004р. та № 41874 від 15.07.2004р. та ін.
ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" не доведений факт володіння ним майновими правами на використання позначень "Європа Плюс", "Європа".
Згідно з п.1 ліцензійного договору від 18.06.2002р. ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" набуло права на використання на території товарного знаку "EUROPA PLUS" (латиницею), але право на використання знаків "Європа Плюс" та "Європа" або будь-яких комерційних (фірмових) найменувань ліцензійний договір не надає.
Тому позовні вимоги про заборону використовувати ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" позначень "Європа", "Європа Плюс" у своєму фірмовому найменуванні в формі позивних підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір в частині вимог заборонити ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" використовувати позначення "Європа", "Європа Плюс" у печатці апеляційний суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, печатка ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" містить запис "м. Київ Україна Закрите акціонерне товариство "Студія "Європа Плюс Україна".
Згідно з п. 3.3.3 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (далі – Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999р. № 17, напис на печатках і штампах повинен відповідати назві, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію.
Згідно з наявними у справі матеріалами, напис у печатці ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" відповідає назві, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію.
Проте, ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" всупереч ст. 33 ГПК України не доказано наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість внести зміни до свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна", що є підставою для відмови у даній позовній вимозі.
Стосовно позовної вимоги ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна" заборонити ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" використання позначення "Europa Plus" у печатці, то дана вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, печатка ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" складається зі слів "м. Київ Україна товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа плюс Київ"", а також з емблеми, до складу якої входить словесний елемент "Kyiv Europa plus".
Відповідно до п. 3.3.2 Інструкції печатки з емблемами, товарними знаками тощо з відповідним описом можуть бути виготовлені тільки в тому разі, якщо вони зареєстровані у встановленому законодавством України порядку або передбачені в статуті чи положенні підприємства, установи, організації, суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованому відповідним міністерством чи іншим центральним органом виконавчої влади або місцевою державною адміністрацією чи органом місцевого і регіонального самоврядування.
Отже, законодавство допускає використання у печатках емблем тільки в тому випадку, якщо ця емблема зареєстрована як торговельна марка, або якщо вона передбачена у статуті підприємства.
П. 3.3 статуту ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" передбачає певну емблему, і ця емблема міститься у круглій печатці товариства. Отже використання цієї емблеми у печатці ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ" відповідає законодавству.
Крім того, суд звертає увагу, що законодавством не передбачене право власника свідоцтва вимагати усунути певні позначення з печатки підприємства, тим більше, що обсяг правової охорони власника свідоцтва обмежується певним переліком товарів або послуг, а отже об'єктом заборони може бути тільки нанесення печатки на певні матеріали, що дозволятиме кваліфікувати ці дії як використання прав власника свідоцтва.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Європа Плюс Київ” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007 р. у справі № 12/274-20/257-40/391 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову Закритого акціонерного товариства "Студія „Європа Плюс Україна” та задоволенням частково зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Європа Плюс Київ”.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Європа Плюс Київ” на рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007 р. у справі №12/274-20/257-40/391 – задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2007 р. у справі № 12/274-20/257-40/391 – скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Закритого акціонерного товариства "Студія „Європа Плюс Україна” – відмовити повністю, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" задовольнити частково. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" по використанню позначень "Європа", "Європа Плюс Київ" та "Kyiv Europa Plus" у фірмовому найменуванні та печатці, у друкованій та іншій продукції правомірними.
Заборонити Закритому акціонерному товариству "Студія "Європа Плюс Україна" використовувати позначення "Європа" та "Європа Плюс" у будь-якій формі у своєму фірмовому найменуванні, а також у діяльності а також у діяльності, яка відноситься до 35, 38, 41 класів МКТП без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Плюс Київ".
Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Студія "Європа Плюс Україна" вилучити з фірмового найменування товариства позначення "Європа Плюс".
Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" на використання позначень "Європа", "Європа Плюс", "Європа Плюс Київ", "Kyiv Europa Plus" у найменуванні юридичної особи, комерційному найменуванні, під час здійснення діяльності з радіомовлення, підготовки радіопрограм та надання рекламних послуг. В решті позовних вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" відмовити.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Студія „Європа Плюс Україна” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,16, код ЄДРПОУ 31902360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Європа Плюс Київ” (03039, м. Київ, вул. Голосіївська,7 корпус 3, код ЄДРПОУ 30185132) 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок) витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу.
4. Справу № 12/274-20/257-40/391 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
12.10.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1031519 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зеленін В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні