Рішення

від 04.01.2022 по справі 440/13174/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/13174/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Оржицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3029-СГ від 16 квітня 2021 року "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надання цієї земельної ділянки у власність.

Під час розгляду справи суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2021 (13.10.2021 згідно поштового штемпеля на конверті, в якому надійшов позов) ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі також відповідач 1, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; залучено до участі у справі в якості другого відповідача Оржицьку селищну раду (далі також відповідач 2).

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що остання подала на затвердження до ГУ Держгакадастру у Полтавській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, проте наказом №10945-СГ від 21.04.2020 їй було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з огляду на необхідність уточнення у проекті землеустрою даних щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного кодексу України, розміщення земельної ділянки в межах (за межами) водоохоронних зон та санітарно-захисної зони господарського двору; віднесення (не віднесення) земельної ділянки до меліоративних земель, наявності (відсутності) обмежень щодо використання земельної ділянки. Позивач повідомила, що після доопрацювання проекту землеустрою повторно звернулася із заявою про його затвердження, проте наказом №3029-СГ від 16.04.2021 їй вдруге відмовлено у його затвердженні з підстав того, що за інформацією відділу у Оржицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка з кадастровим номером 5323688200:00:014:0002 у відповідності до інформації з Публічної кадастрової карти України знаходиться в межах шару "умовна прибережна захисна смуга", тому в проекті землеустрою необхідно уточнити дані відносно прибережно-захисної смуги та віднесення (не віднесення) до земель водного фонду. Позивач наголошувала, що у проекті землеустрою уточнено межі земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність та зазначала, що спірна земельна ділянка розміщена поза зоною водоохоронних обмежень. Також, позивач звертала увагу на те, що проект землеустрою містить висновок експерта державної експертизи, згідно з яким проект землеустрою виготовлено відповідно до законодавства. Зазначила, що державна реєстрація земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою. Позивач зауважила, що у разі погодження проекту землеустрою відповідач позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні повністю, посилаючись на інформацію відділу Оржицького району Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Наполягав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області правомірно прийнято наказ №3029-СГ від 16.04.2021 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, на підставі частини першої статей 58 Земельного та 4 Водного кодексу України. Ними встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, та навколо водойм уздовж урізу води шириною 100 метрів для великих річок. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. В проекті землеустрою необхідно було уточнити дані відносно прибережно-захисної смуги та віднесення (не віднесення) до земель водного фону. Тому відмову в його затвердженні відповідач вважав правомірною.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зі заявою від 05.10.2020 №О-21498/0/25-20, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5323688200:00:014:0002 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області) /а.с. 14/.

До вказаної заяви додала проект відведення земельної ділянки /а.с. 19-49/, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 16/.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3029-СГ від 16.04.2021 "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га з кадастровим номером номер 5323688200:00:014:0002 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: частиною першою статтями 58 Земельного та 4 Водного кодексів України встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Частиною другою статті 60 Земельного та статтею 88 Водного кодексів України, визначено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 100 метрів для великих річок, водосховищ на них та озер. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Межі прибережних захисних смуг зазначаються в документації з землеустрою кадастрових планах земельних ділянок. За інформацією Оржицького району Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка кадастровий номер 5323688200:00:014:0002 площею 2,0000 га знаходиться в "Умовно прибережній захисній смузі". В проекті землеустрою необхідно уточнити дані відносно прибережно - захисної смуги та віднесення (не віднесення) до земель водного фонду, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення /а.с. 15/.

Не погодившись із наказом відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Висновки щодо правозастосування

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.

Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачем подано погоджений обов`язкової державної експертизи висновком №5993/82-20 від 19.03.2020 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5323688200:00:014:0002), то цей проект в силу положень статті 186-1 Земельного кодексу України вважається таким, що відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд дійшов висновків, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Головне управління Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5323688200:00:014:0002 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2020 №НВ-5315911002020, який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області разом із проектом землеустрою.

Отже, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність тверджень відповідача про необхідність уточнити в проекті землеустрою даних щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до земель водного фонду, прибережних захисних смут, водоохоронних зон у відповідності вимог статей 58, 60 Земельного, 4, 87, 88 Водного кодексів України; віднесення (не віднесення) до земель лісогосподарського призначення; віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених пунктом "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України в метою дотримання вимог статті 186-1 Земельного кодексу України; наявності (відсутності) обмежень щодо використання земельної ділянки; власників; користувачів суміжних земельних ділянок; кадастрових номерів земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд констатує, що наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3029-СГ від 16.04.2021 не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог слід задовольнити.

З приводу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.

ОСОБА_1 просила у позові про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон №1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Враховуючи те, що позивач у заяві просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, яка входить до складу Оржицької ОТГ, то з урахуванням п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, вказані землі вважаються землями відповідної територіальної громади.

В той же час, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області наразі не має повноважень в частині розпорядження землями комунальної власності, натомість такі повноваження наявні у Оржицької селищної ради.

Однак, Оржицька селищна рада не розглядала заяв ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та не приймала будь-яких рішень з даного приводу. У Оржицької селищної ради відсутні будь-які заяви чи клопотання, інші документи, стосовно порушеного ОСОБА_1 питання, на підставі яких Оржицька селищна рада могла б приймати будь-які рішення.

Тому пряме зобов`язання Оржицької селищної ради затвердити ОСОБА_1 бажаний нею проект землеустрою - на думку суду, є передчасним.

Належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання Оржицької селищної ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2020 №О-21498/0/25-20 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність разом з усіма доданими до неї документами та за результатами розгляду заяви по суті звернення прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території колишньої Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надання цієї земельної ділянки у власність задоволенню не підлягає.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити, змінивши при цьому обрану позивачем форму захисту порушеного права.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем 1 протиправного наказу про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру в Полтавській області на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору повністю у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 39767930), Оржицької селищної ради (код ЄДРПОУ 21054106, індекс 37700, Полтавська область, Оржицький р-н, смт Оржиця, вул. Центральна, будинок 21) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3029-СГ від 16 квітня 2021 року "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".

Зобов`язати Оржицьку селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2020 №О-21498/0/25-20 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області), розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323688200:00:014:0002, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність разом з усіма доданими до неї документами та за результатами розгляду заяви по суті звернення прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков