Рішення

від 08.02.2022 по справі 340/2337/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2337/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ПП "Торговий дім "Тристарінвест", через свого представника - адвоката Гуру К.В., звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2021 року №UА110280/2021/000062/1;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00169.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що митна вартість товару, який переміщався через митний кордон, визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вказує, що з метою розмитнення товару подано до митниці вантажну митну декларацію №UA110280/2021/002530 від 08.04.2021 року та подано всі необхідні документи, які на думку позивача, відповідають вимогам частини 2 статті 53 МКУ, що як на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.75). Сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Не визнаючи позов, митний орган подав відзив на позов, у якому зазначено про неможливість, за наданими позивачем документами до митного оформлення, встановити/перевірити вірність заявленої суми митної вартості. Так, рахунок фактура №А006228 від 19.01.2021 року, довідка про транспортні затрати від 06.04.2021 №1/4 містить інформацію лише про Морське транспортування вантажу (фрахт) . У відповідності до Договору№050218/1, укладеного між ПП "Торговий дім "Тристарінвест" та ТОВ "Арена Марин" на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2018, у зазначених документах відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до Розділу 5 Порядок розрахунку . Відповідачем також зазначено, що під час митного оформлення проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів «болти з діаметром різьби від 1/4 до 7/16 дюймів; довжиною в дюймах (еквівалентно від 19.05 до 146.05 мм), покриття: електролітичне-цинкове» країною походження та виробництва «Китай» , з рівнем митної вартості на товари з кодом згідно УКТ ЗЕД 7318 15 88 90, митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості від 08.04.2021 року №UА110280/2021/000062/1 та митну вартість товару визначено згідно статті 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних товарів. Отже, вважає, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій останній повністю не погоджується з доводами відповідача та зазначив, що відзив не спростовує доводів, викладених у позовній заяві (а.с.96-99)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року здійснено процесуальне правонаступництво.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд

В С Т А Н О В И В:

Між ПП «ТД «Тристарінвест» (покупець) та « Haiyan а plus import and expert Co. LTD» (постачальник) укладено контракт від 18.08.2020 року за №1799/20/2653 на поставку товару: шайби/кільця стопорні пружинні (а.с.20-22). Повні відомості про асортимент, кількість, якість, вартість товару і термін її поставки визначаються в Специфікаціях на кожну партію товару, котрі узгоджуються Сторонами. (п.1.5 контракту).

Згідно умов п.2.1. даного контракту якщо інше не передбачено відповідною специфікацією, поставка товару здійснюється на умовах FOB (free on board) відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2020.

В межах виконання умов контракту на підставі Специфікації №1 від 01.12.2020 постачальник зобов`язався поставити товар, зокрема болти з шестигранною головкою.

На виконання умов контракту « Haiyan а plus import and expert Co. LTD» позивачу було поставлено товар на суму 3653,90 дол. США, відповідно до інвойсу №220APL0117/4 від 01.12.2020 року (а.с.46, 111).

Позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110280/2021/002530 від 08.04.2021 року, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються, а саме:

- болт з шестигранною головкою 7/16-14Х1 1/2 zinc plated grade (клас) 5 - 864,96 кг;

- болт з шестигранною головкою 1/4-28Х2 3/4 zinc plated grade (клас) 5 - 414,23 кг;

- болт з шестигранною головкою 5/16-18Х3 3/4 zinc plated grade (клас) 5 - 360,40 кг;

- болт з шестигранною головкою 3/8-16Х3 zinc plated grade (клас) 5 - 360 кг;

- болт з шестигранною головкою 7/16-14Х2 1/4 zinc plated grade (клас) 5 - 576,96 кг (а.с.91).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:

- пакувальний лист №220АРL0117/4 від 01.12.2020 року;

- пакувальний лист №220АРL0117 від 01.12.2020 року;

- проформа-інвойс №АРL20200093 від 02.09.2020 року;

- рахунок-фактура (інвойс) 220АРL0117 від 01.12.2020 року;

- рахунок-фактура (інвойс) 220АРL0117/4 від 01.12.2020 року;

- коносамент № МRFB20120937 від 14.12.2020 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 77 від 22.01.2021 року;

- сертифікат про походження товару №ССРІТ340 200421488920С3301А27 від 09.12.2020 року;

- платіжне доручення № 1 від 03.09.2020 року;

- платіжне доручення №4 від 11.12.2020 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №А006228 від 19.01.2021 року;

- довідка про вартість перевезення товару №1/4 від 06.04.2021 року;

- контракт №1799/20/2653 від 18.08.2020 року;

- Специфікація №1 від 01.12.2020 року - додаток до контракту;

- договір на перевезення №050218/1 від 05.02.2018 року;

- технічна довідка №1/4 від 06.04.2021 року (а.с.20-42, 45-47, 51-53).

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Дніпровської митниці Держмитслужби виявлено, що згідно з положенням пункту 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів «болти з діаметром різьби від 1/4 до 7/16 дюймів; довжиною в дюймах (еквівалентно від 19.05 до 146.05 мм), покриття: електролітичне-цинкове» країною походження та виробництва «Китай» , з рівнем митної вартості на товари з кодом згідно УКТ ЗЕД 7318 15 88 90 митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни. Враховуючи вищезазначене, декларанта було повідомлено, що для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до Розділу III. «Митна вартість товарів та методи її визначення» , частини 3 Статті 53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» Митного кодексу України протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, наприклад: за наявності

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та інформацію щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до Розділу 5. Порядок розрахунку договору на транспортно-експедиційні обслуговування;

- документ про витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають платі при вивезенні Товару, а також будь-які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні відповідно до умов контракту п. 4.1.6. на поставку продукції;

- декларацію країни експорту передбачену умовами контракту;

- сертифікат якості від виробника продукції передбачений умовами контракту;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.59-60).

Декларантом (позивачем) у відповідь на запит митного органу було направлено електронний лист №08/04 від 08.04.2021 року, згідно з яким останнім повідомлено, що на вимогу митниці всі документи надані в електронному вигляду та зазначені в гр. 44 митної декларації UA110280/2021/002530 від 08.04.2021 року. Також зазначено, що більше додаткових документів додати немає можливості (а.с.53).

Під час опрацювання декларанта митним органом вдруге направлено повідомлення ро необхідність надання додаткових документів (а.с.61-62).

У відповідь на повідомлення декларантом було направлено електронний лист №08/04-1 від 08.04.2021 року, згідно з яким додатково зазначено, що процедуру консультування з митницею проведено (а.с.54).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №UA110280/2021/002530 від 08.04.2021 року та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000062/1 від 08.04.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2021/00169 від 08.04.2021 року (а.с.55-57, 67-68).

Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем вказано, що митна вартість товару визначена митницею згідно статті 60 МКУ за ціною договору щодо подібних товарів.

Рівень заявленої декларантом митної вартості товару «болти з діаметром різьби від 1/4 до 7/16 дюймів; довжиною в дюймах (еквівалентно від 19.05 до 146.05 мм), покриття: електролітичне-цинкове» - 1,289490 дол. США за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 19.01.2021 року №UА500150/2021/000537 за якою здійснено митне оформлення подібного товару, МВВ 1 (а.с.63-65).

Зважаючи на коригування митної вартості, позивачем 09.04.2021 року складено та подано до відповідача митну декларацію №UA110280/2021/002558, згідно графи 43 якої митну вартість товару визначено за 3 методом (а.с.92).

Не погодившись із вказаними вище рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Отже правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів й картки відмови в прийнятті митної декларації є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою етап і 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації га/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42,43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій). Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 року в справі №821/107/16, в якій висловлена аналогічна правова позиція, також зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 2 статті55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Проте, як вбачається з тексту оскаржуваних рішень про коригування, вони містить лише копіювання статті Митного кодексу без будь-якого обґрунтування та зазначення які ж саме порушення призвели до неможливості визначити митну вартість товару за основним методом, чому товари буди доведені саме до такого рівня, чому не були застосовані інші методи визначення вартості товарів. Наведені відповідачем недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки за відсутності розбіжностей у числових значеннях вони не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до норми частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України) Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості відповідач повинен обґрунтувати чому ним не був застосований послідовно другий метод, якої саме інформації в нього не було, а застосовано саме третій метод визначення вартості товару. Посилання на номер митної декларації, до рівня вартості товарів у якій було до оцінено товари позивача не є належним обґрунтуванням, оскільки позивач на етапі отримання оскаржуваних рішень не має доступу до бази даних митниці, щоб ознайомитися з цією ЕМД та умовами постачання товарів за цієї ЕМД (роздрібна або оптова партія товару, умови поставки, виробник, торгові марки, будь-які інші відомості, які можуть вплинути на вартість товарів).

Як вже встановлено судом, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості спірного товару, булиа митна декларація від 19.01.2021 року №UA500150/2021/000537.

Відповідно до декларації від 19.01.2021 року № UA500150/2021/000537 поставка товару здійснювалась на умовах СРТ. Відповідно до декларації поданої позивачем по справі №UA110280/2021/002530 від 08.04.2021 року поставка товару здійснювалась на умовах FOB CN NINGBO, що відповідає п. 2.1. контракту від 18.08.2020 року за №1799/20/2653 укладеного позивачем та Haiyan а plus import and expert Co. LTD.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (б) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (Ь) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Крім того, суд зазначає, що первісною підставою для запиту додаткових документів, було обмін наявною у кожного з них інформацією в рамках процедури консультування. Так, митним органом запропоновано надати: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та інформацію щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до Розділу 5. Порядок розрахунку договору на транспортно-експедиційні обслуговування; документ про витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають платі при вивезенні Товару, а також будь-які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні відповідно до умов контракту п. 4.1.6. на поставку продукції; декларацію країни експорту передбачену умовами контракту; сертифікат якості від виробника продукції передбачений умовами контракту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

При цьому суд зауважує, що наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар в наданих до митного оформлення документах, митним органом встановлено не було.

Щодо доводів відповідача про те, що подані документи не містять відомостей про вартість перевезення оцінюваних товарів та інформацію щодо вартості експедиційних послуг та винагороди Експедитора за надані послуги у відповідності до Розділу 5. Порядок розрахунку договору на транспортно-експедиційні обслуговування, то вони є неприйнятними через надання позивачем рахунку фактури №А006228 від 19.01.2021 року на оплату фрахту та довідки про транспортні витрати від 06.04.2021 року №1/4.

Твердження про те, що рахунок фактура на оплату фрахту та довідка про транспортні витрати містить інформацію лише про фрахт є незавершеним, оскільки відсутнє посилання (зазначення), яка інформація відсутня.

Суд зазначає, що вказані документи подавалися декларантом позивача до митного органу, однак їм надана помилкова оцінка.

Не зрозумілим для суду також є те чому митний орган вважає за необхідне віднести до митної вартості товару вартість транспортно-експедиційних послуг.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем декларації країни експорту, сертифіката якості від виробника продукції, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (тобто документів, які безпосередньо складаються виробником та постачальником товарів), то митним органом не враховано те, що такі документи не є обов`язковими документами, які підтверджують митну вартість товарів, а є тими документами, які подаються за наявності (частина 3 стаття 53 Митного кодексу України).

Щодо надання документів про витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають платі при вивезенні Товару, а також будь-які мита, податки та інші витрати, що сплачуються при вивезенні відповідно до умов контракту п. 4.1.6. на поставку продукції, суд зазначає, що до митного оформлення декларантом був поданий комерційний інвойс від постачальника, який містить повну вартість товару та повну суму оплати, що належить до сплати постачальнику. Дані про те, які витрати поніс постачальник у зв`язку в виробництвом ним товарів, який розмір його прибутків у зв`язку з продажем товарів - є комерційною таємницею постачальника, з огляду на що він може відмовити в наданні такої інформації. Декларант позивача не має нести відповідальність за такі дії третіх осіб.

Відповідачем не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару. Тому пропозиція надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів, як на переконання суду є необґрунтованою.

Таким чином, відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Також відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд додатково звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18.

Отже, суд не приймає посилання відповідача на неможливість підтвердження митної вартості придбаних позивачем товару (болтів) за ціною договору.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

В свою чергу відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови, а також у відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень та карток відмови в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями №233 та №234 від 05.05.2021 року (а.с.11, 12).

Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову в повному обсязі суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005668) як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" (вул. Сухомлинського, 21, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25019, код в ЄДРПОУ 34629348) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова,27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ ВП 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110280/2021/000062/1 від 08.04.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110280/2021/00169 від 08.04.2021 року.

Стягнути на користь приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" (код ЄДРПОУ 34629348) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4540 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005668).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук