Рішення

від 14.06.2006 по справі 20-8/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

Господарський суд міста Севастополя

Господарський

суд міста Севастополя

Іменем

України

РІШЕННЯ

"14" червня 2006 р.

справа № 20-8/144

За позовом Севастопольського

філіалу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (99011, місто

Севастополь, вул. В. Морська, 21)

до відповідача: Приватного

підприємства “Крона -Сервіс” (99046, місто Севастополь, проспект

Перемоги, 49 -18; 99011, місто Севастополь, Історичний бульвар, 1)

про

стягнення 9.839,77 грн.

суддя

Ткаченко М.І.

Представники

від позивача - Шевченко

В.О., довіреність № ВСЕ 521631 від 16 грудня 2005 року;

від відповідача - не

з`явився;

Суть спору: Севастопольський

філіал Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (далі СФ ВАТ

“Укртелеком”) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного

підприємства “ Крона -Сервіс” (далі ПП “ Крона -Сервіс”) про стягнення 9.839,77

грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує

невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно з договором про

надання послуг електрозв`язку № 3948 від 26 лютого 2003 року.

Представник відповідача в судове

засідання не з`явився, відзив на позов і витребуванні судом документи не

представив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75

Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути

спор у відсутність представника відповідача по наявним в справі матеріалам.

Представнику позивача в судовому

засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22

Господарського процесуального кодексу України.

Заслухав пояснення представника

позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В

И В :

26 лютого 2003 року позивач та

відповідач уклали договір про надання послуг електрозв`язку № 3948, згідно

якого позивач зобов`язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг

телефонного зв`язку, а відповідач -користуватися телефонним зв`язком та

своєчасно вносити плату за користування телефоном.

Відповідач свої обов`язки виконує

несвоєчасно і не в повному обсязі, підтвердженням чого з'явилася відповідно до

прикладеного розрахунку основна заборгованість з листопада 2005 року по січень

2006 року в розмірі 9.506,68 грн.

Керуючись пунктом 5.8 договору,

позивач на суму основного боргу нарахував пеню в розмірі 112,98 грн.

В порядку статті 625 Цивільного

кодексу України позивач нарахував індекс інфляції в розмірі 185,34 грн. та три

проценти річних в розмірі 34,77 грн.

Загальна суму боргу склала 9.839,77

грн. (у тому числі основний борг -9.506,68 грн., індекс інфляції -185,34 грн.,

три проценти річних -34,77 грн., пеня -112,98 грн.).

СФ ВАТ “Укртелеком” вживав заходів

досудового врегулювання виниклого спору і направив відповідачу претензію від 20

березня 2006 року за вихідним №1972-26-3 з вимогою погасити в добровільному

порядку заборгованість. Претензія була залишена відповідачем без відповіді,

сума заборгованості відповідачем не погашена.

Позивач звернувся до господарського

суду міста Севастополя з позовом до відповідача за захистом порушеного права.

Суд вважає вимоги позивача

підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня

2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом

України від 19 червня 2003 року №  980-IV

і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1

січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин,

що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які

виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього

Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують

існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між

сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004

року)  і 

продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за

договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу

України від 16 січня 2003 року

Відповідно до статті  610 Цивільного кодексу України порушенням

зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом  зобов'язання (неналежного

виконання).

Оскільки відповідач підписав

договір про надання послуг електрозв`язку, таким чином він прийняв на себе всі

зобов`язання, що передбачені умовами договору, у тому числі і оплачувати

вказані позивачем послуги в належні строки і в повному обсязі. Оскільки

відповідач порушив умови договору та припустив виникнення заборгованості за

вказані СФ ВАТ “Укртелеком” послуги за договором, суд вважає вимоги позивача

щодо стягнення з відповідача суми основного боргу по договору в розмірі 9.506,68

грн. обгрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу

України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового

зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не

встановлений інший розмір процентів.

В представленому позивачем

розрахунку заборгованості розмір індексу інфляції позивачем нарахований як 185,34

грн., три проценти річних -34,77 грн.

Суд вважає наданий розрахунок

вірним, а заявлені до стягнення розмір індексу інфляції та трьох процентів

річних таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з статтями 549, 611

Цивільного кодексу України одним з правових наслідків, які застосовуються у

разі порушення зобов`язання, є пеня як один з різновидів неустойки.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5

договору про надання послуг електрозв`язку № 1892 у разі несплати за надані

послуги електрозв`язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає

після розрахункового періоду), споживач (тобто відповідач) сплачує пеню, яка

обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки

Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за

кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно розрахунку заборгованості

пеня склала 112,98 грн. Суд вважає наданий розрахунок вірним, а суму пені в

розмірі 112,98 грн. -підлягаючий стягненню з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд

вважає необхідним вимоги позивача 

задовольнити в повному обсязі, стягнути з ПП “Крона - Сервіс”

заборгованість за договором про надання послуг електрозв`язку  в сумі 9.839,77 грн. (у тому числі

основний борг -9.506,68 грн., індекс інфляції -185,34 грн., три проценти річних

-34,77 грн., пеня -112,98 грн.).

Відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача

витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по

інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 549, 610, 611,

625 Цивільного кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року, статтями 49,

75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з

Приватного підприємства “Крона -Сервіс” (99046, місто Севастополь,

проспект Перемоги, 49-18, код в ЄДРПОУ 23656996) на користь

Севастопольського філіалу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

(99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, 21, код в ЄДРПОУ 01190103)

заборгованість в сумі 9.839,77 грн. (у тому числі основний борг

-9.506,68 грн., індекс інфляції - 185,34 грн., три проценти річних -34,77 грн.,

пеня -112,98 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 102,00

грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі

118,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя

Ткаченко М.І.