Ухвала

від 10.02.2022 по справі 380/3195/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3195/22

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

10 лютого 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Західторгцентр про забезпечення позову у справі № 380/3195/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправної, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

09.02.2022 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр (вул. Шевченка, 31, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ - 23271977) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79006; код ЄДРПОУ - 04055896), Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79006; код ЄДРПОУ - 04055896) в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо включення діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул.. Гетьмана І. Мазепи, 22, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр ;

зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами), шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул.. Гетьмана І. Мазепи, 22, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр ;

визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1199 від 24 грудня 2021 року в частині демонтажу тимчасових споруд Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр м. Львів, вул.. Гетьмана І. Мазепи, 22, площею 25/25 кв.м.

Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову від 09.02.2022, в якій просить суд вжити такі заходи забезпечення позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр до Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання органу владних повноважень вчинити дії та визнання протиправним і скасування рішення шляхом заборони Львівській міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи 04055896; 79006, м.Львів, пл.Ринок, 1), Виконавчому комітету Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 26256622; 79006, м.Львів, пл.Ринок, 1), Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04056084; 79022, м. Львів, вул. Виговського, 34), Комунальному підприємству Адміністративно-технічне управління (ідентифікаційний код юридичної особи 13804591; м. Львів, пл. Міцкевича, буд.6/7) та будь - яким іншим уповноваженим ними особам вчиняти дії спрямовані на демонтаж належних Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр тимчасових споруд за адресою: м. Львів, вул. Гетьмана І.Мазепи, 22.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 КАС України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від протиправних рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Представник позивача в заяві про забезпечення позову наводить наступні обставини:

Протиправність бездіяльності Львівської міської ради детально обгрунтована у позовній заяві. Зокрема, незважаючи на усі існуючі обставини, які однозначно свідчать, що належні Позивачу тимчасові споруди були встановлена відповідно до діючих норм, не порушують архітектурних та інших містобудівних вимог і їх розміщення забезпечує обслуговування населення продовольчими та іншими товарами, Відповідач-1 протиправно не включив тимчасові споруди Позивача за адресою м.Львів, вул.Гетьмана І.Мазепи, 22 до останнього діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова без обгрунтування чи хоча б пояснення причин таких дій (бездіяльності).

При цьому, ним не враховано ні обставин законності встановлення і розміщення тимчасових споруд Позивача, ні своїх власних дій щодо регулярного і послідовного включення цих споруд до кожного наступного діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова.

Отже, є очевидними ознаки протиправності бездіяльності Львівської міської ради стосовно включення тимчасових споруд Позивача до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова.

Крім того, описана протиправна бездіяльність Львівської міської ради зумовлює значний ризик істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, оскільки відсутність тимчасової споруди Позивача у діючому Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова автоматично унеможливлює оформлення права користування конструктивними елементами благоустрою під нею і, як вбачається з описаних у позовній заяві обставин, призвела до ухвалення 24 грудня 2021 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради Рішення №1199 Про демонтаж тимчасових споруд у Шевченківському районі м. Львова , яким серед іншого передбачено і демонтаж тимчасових споруд Позивача на вул. Гетьмана І.Мазепи, 22.

Суд не погоджується з доводами позивача, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Оскільки позивачем наведені у заяві про забезпечення позову обставини, не доводять наявність очевидних ознак протиправності бездіяльності Львівської міської ради, а зазначені в заяві обставини підлягають перевірці під час розгляду справи по суті.

Так, розміщення тимчасової споруди не передбачає влаштування фундаменту, тобто при їх примусовому демонтажі може відбуватись лише перенесення останніх в будь-яке інше місце для подальшого зберігання, що не впливає на цінність відповідного майна.

Відтак, якщо припустити можливий демонтаж тимчасової споруди, яка перебуває в його користуванні, вказане не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення у подальшому прав, які позивач вважає порушеними, оскільки об`єкт, що підлягає демонтажу не є капітальною спорудою та, у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, може бути повернутим на попереднє місце розташування.

З огляду на викладене, позивачем належним чином не було обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та разом з тим просив застосувати захід, який забороняє відповідачу реалізувати свої функції.

Аналогічні висновки викладені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 у справі №380/6079/20.

Суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування, чого у даному випадку судом не встановлено.

За висновком суду, обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про яку просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Подання ж позовної заяви, предметом якої є правомірність Львівської міської ради щодо включення діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр , зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами), шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул.. Гетьмана І. Мазепи, 22, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр та визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1199 від 24 грудня 2021 року в частині демонтажу тимчасових споруд Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр м. Львів, вул.. Гетьмана І. Мазепи, 22, площею 25/25 кв.м., не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі рішення відповідача є очевидно протиправними.

Відповідність прийнятих рішень критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, наведені заявником обставини не свідчать про реальний характер загрози правам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, й могли істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На думку суду, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Крім того, незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №400/722/19.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів на даній стадії розгляду справи суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Західторгцентр про забезпечення позову - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна