Рішення

від 31.01.2022 по справі 440/16143/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/16143/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новооржицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новооржицької селищної ради /далі - відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №165 від 22 липня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0001) із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 1-5/.

Позов обґрунтований тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд документації із землеустрою від 25 вересня 2020 року за вих.№15211/82-20, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 5322887000:07:002:0001. Позивач звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Рішенням Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №165 від 22 липня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. З вказаним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 66-68/ зазначив, що позивач звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято рішення тринадцятої сесії Новооржицької селищної ради восьмого скликання №165 від 22 липня 2021 року про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 зареєстровано за Новооржицькою селищною радою лише 26 жовтня 2021 року, а тому на момент розгляду заяви позивача земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 не перейшла у комунальну власність та Новооржицька селищна рада не була розпорядником цієї земельної ділянки.

У відповіді на відзив /а.с.79-80/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та наявність у відповідача відповідних повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до положень пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №13094-СГ від 25 травня 2020 року /а.с. 17/ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5316949872020 від 16 жовтня 2020 року /а.с. 53-55/ на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «Експертне бюро Рідний дім » /а.с.9-52/ здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 23 жовтня 2020 року /а.с. 56/, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та земельну ділянку передати у приватну власність. До вказаної заяви додав копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с. 9-55/.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №119/0/26-21 від 28 травня 2021 року /а.с. 37/ ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, який набрав чинності 27 травня 2021 року, внесені зміни до Земельного кодексу України, зокрема розділ Х «Перехідні положення» доповнено пунктом 24, яким встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного переліку видів земель. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. З огляду на вищевказане, з 27 травня 2021 року всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності автоматично переходять у комунальну власність, імперативною нормою закону Головному управлінню заборонено розпоряджатися такими землями.

Рішенням тринадцятої сесії Новооржицької селищної ради восьмого скликання №165 від 22 липня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " /а.с. 58/ відповідно до статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статей 12, 33, 186 Земельного кодексу України, статей 19, 20, 25, 50 Закону України Про землеустрій , розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000га, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань комунальної власності, інфраструктури, транспорту, житлово-комунального господарства, земельних відносин, будівництва, архітектури та просторового планування, збереження навколишнього природного середовища, освіти, культури, охорони здоров`я, фізичного виховання та соціальної політики , селищна рада вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 5322887000:07:002:0001 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області у зв`язку з невідповідністю вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

За приписами частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність може прийняти лише уповноважений Земельним кодексом України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став той факт, що на момент прийняття такого рішення земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 не перейшла у комунальну власність та відповідно Новооржицька селищна рада не була розпорядником цієї земельної ділянки та не мала права затверджувати позивачу проект землеустрою та надавати йому у власність земельну ділянку.

Так, відповідно до пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України, який набрав чинності з 27 травня 2021 року, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, з 27 травня 2021 року земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до закону і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наявним в матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5316949872020 від 16 жовтня 2020 року /а.с. 53-55/ підтверджується, що земельна ділянка площею 2,0 га з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001, стосовно якої позивач просив затвердити проект землеустрою та передати її у власність, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 04 вересня 2020 року та визначено її форму власності Державна власність .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №290773942 від 16 грудня 2021 року /а.с. 75-76/ 26 жовтня 2021 року здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 2, 0 га за кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX та власником цієї земельної ділянки є: Новооржицька селищна рада (код ЄРПОУ 24833223).

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5322887000:07:002:0001 перейшла у комунальну власність лише 26 жовтня 2021 року, то повноваження стосовно розпорядження такою ділянкою перейшли до відповідача також 26 жовтня 2021 року.

Таким чином, на момент прийняття рішення тринадцятої сесії Новооржицької селищної ради восьмого скликання №165 від 22 липня 2021 року "Про відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " відповідач не мав повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Доводи позивача не спростовують висновків суду у цій справі, а відтак суд не знаходить правових та фактичних підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0001) із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів є похідною від попередньої (основної) позовної вимоги.

Тож за відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Новооржицької селищної ради (вул. Центральна, буд. 4, смт. Новооржицьке, Лубенський район, Полтавська область, 37714, ідентифікаційний код 24833223) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк