Ухвала

від 02.02.2022 по справі 757/33/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7

представників ОСОБА_6 , ОСОБА_8

власника майна

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом позбавлення права власника на розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучене під час проведення обшуку 22.12.2021 р. за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- Мобільний телефон марки AppleiPhone в корпусі рожевого кольору моделі SE, серійний номер FFXD1HN1PLSP, який поміщено в спецпакет № GSU1002116;

- Ноутбук марки Lenovo В590 серійний номер WBIS207037 із зарядним пристроєм до нього, які поміщено в спецпакет № GSU 4001806.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України.

Апелянт зазначає, що арештоване майно вилучено 22 грудня 2021 року, а прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту 04 січня 2022 року, тобто із значним пропущенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Окрім того, слідчим суддею в порушення вимог ч. 6 ст. 173 КПК України розглянуто клопотання 11 січня 2022 року, хоча в суді зареєстроване 04 січня 2022 року.

На думку представника власника майна, клопотання прокурора не відповідає вимогам, передбачених ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки прокурором чітко не вказано підставу накладення арешту. У мотивувальній частині клопотання зазначено, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, однак в абзаці 1 на аркуші 5 клопотання, метою вказано забезпечення цивільного позову.

Також апелянт звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відсутній цивільний позов, а тому відсутні підстави для накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову.

Окрім того, в клопотанні прокурора зазначено про необхідність накладення арешту на документи та грошові кошти, однак вказане майно не було предметом розгляду клопотання.

Зазначає, що вилучені речі не відповідають критеріям передбачених у ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників ОСОБА_5 , адвокатів ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021000000000943,за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла заява громадянина ОСОБА_9 про вчинення ряду злочинів. Зокрема, із заяви вбачається, що службовими особами групи компаній «Сінергія», співзасновниками яких є ТОВ «НЬЮ МАРКЕТ ЛТД» (код ЄРДПОУ - 41093547) та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41093573), які частково належать заявнику, зловживаючи службовим становищем, шляхом внесення недостовірних відомостей до фінансово-господарських документів, вчиняється розтрата та заволодіння коштами, отриманими у якості прибутку товариств з групи компаній «СІНЕРГІЯ», а у подальшому зазначені кошти вказаними особами легалізуються, у тому числі й шляхом переведення їх у готівку та придбання майна.

22.12.2021 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 , яка є головним бухгалтером групи компаній «Синергія», вилучено наступні належні їй речі:

- мобільний телефон марки Apple iPhone в корпусі рожевого кольору моделі SE, серійний номер НОМЕР_1 , який поміщено в спецпакет № GSU1002116;

- ноутбук марки Lenovo B590 серійний номер WBIS207037 із зарядним пристроєм до нього, які поміщено в спецпакет № GSU 4001806.

Постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 від 23 вересня 2021 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021000000000943.

24 грудня 2021 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 направив до Печерського районного суду м. Києва поштовим зв`язком клопотанням про накладення арешту на зазначене майно (а.с. 53)

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021000000000943про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, оскільки зазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 від 23 вересня 2021 року (а.с. 49-51).

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.

Доводи представника власника майна ОСОБА_11 щодо пропущення прокурором строків на звернення з клопотанням, не знайшли свого підтвердження, оскільки клопотання направлено поштовим зв`язком «Нова пошта» 24 грудня 2021 року, відтак прокурором дотримано вимоги передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Твердження апелянта про те, що матеріали провадження не містять правових підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, не заслуговують на увагу,оскільки метою накладення арешту є збереження речових доказів, про що зазначено як в клопотанні прокурора, так і в ухвалі слідчого судді.

Інші доводи на які посилаються апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю ОСОБА_12 Ф ОСОБА_13 . С ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/33/22-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15 ,

Провадження № 11сс/824/1180/2022 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК