Рішення

від 10.01.2022 по справі 580/9054/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року справа № 580/9054/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лавков Олександр Сергійович в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Матусів), ОСОБА_10 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка), ОСОБА_11 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка), ОСОБА_12 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка), ОСОБА_13 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка), ОСОБА_14 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка), ОСОБА_15 (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сердегівка) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (20603, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59), в якому просять:

- визнати незаконною бездіяльність Шполянської міської ради ОТГ щодо не розгляду заяви позивачів про затвердження проектів землеустрою із відведення земельних ділянок прощею до 2 га на території Шполянської міської об`єднаної територіальної громади Черкаської області для ведення особистого селянського господарства та не надання її у власність;

- зобов`язати Шполянську міську раду ОТГ, на найближчій (наступній) сесії з моменту набрання рішенням законної сили, розглянути заяви позивачів про затвердження проектів землеустрою із відведення земельних ділянок прощею не більше 2 га, які розташовані на території Шполянської міської об`єднаної територіальної громади Черкаської області для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність з урахуванням висновків суду, а саме: ОСОБА_2 7125782400:02:001:0590 - 2 га; ОСОБА_3 7125782400:02:001:0590 - 2 га; ОСОБА_1 7125788400:04:001:0465 - 2 га; ОСОБА_4 7125788400:04:001:0465 - 2га; ОСОБА_5 7125788400:04:001:0465 - 2га; ОСОБА_6 7125788400:04:001:0465 - 2га; ОСОБА_7 7125788400:04:001:0465 - 2га; ОСОБА_8 7125788400:05:001:0332 - 1,7815 га; ОСОБА_9 7125788400:05:001:0332 - 1,7815га; ОСОБА_10 7125784400:03:001:0431 - 1,9000 га; ОСОБА_11 7125784400:03:001:0431 - 1,9000га; ОСОБА_12 7125784400:03:001:0431 - 1,9000га; ОСОБА_13 7125784400:03:001:0431 - 1,9000га; ОСОБА_14 7125784400:03:001:0431 - 1,9000га; ОСОБА_15 7125784400:03:001:0431 - 1,9000га;

-встановити судовий контроль;

-стягнути витрати на правову допомогу - 105000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач без наявності законних підстав не затвердив проект землеустрою у визначений законом строк з дня його подання. Вказує, що такою бездіяльністю порушено гарантоване право позивача на отримання у власність земельної ділянки. Тому позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01.11.2021 роз`єднано позовні вимоги.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії виділено у справу №580/9054/21.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні повністю. Вказує, що на засіданні постійної депутатської комісії щодо земельних питань було вирішено відмовити у затвердження позивача проекту землеустрою, про що його повідомлено листом.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив таке.

Заявою від 07.09.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,0000 га з кадастровим номером 7125788400:04:001:0502, що розташована на території Шолянської ОТГ.

Згідно з матеріалами справи рішення Шполянською міською радою за наслідками розгляду питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність гр. ОСОБА_1 " не прийнято.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, суд врахував ст. 14 Конституції України, яка гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України).

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі ст. 121 ЗК України, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства передаються у власність громадянам у розмірі не більше 2,0 гектара.

З огляду на це позивач, який, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта, є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Як зазначалось вище, абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а, який обов`язковий для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням порушення реалізації повноважень.

Згідно ч.ч. 9-10 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз вказаних положень ст.118 ЗК України дає підстави дійти висновку, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, отримавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у двотижневий строк з дня його отримання, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або ж про відмову у передачі земельної ділянки у власність.

Вказане питання відповідач вирішує за наслідками розгляду відповідного проекту на пленарному засіданні, шляхом прийняття відповідного рішення.

Як встановлено вище судом, 07.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,0000 га з кадастровим номером 7125788400:04:001:0502, що розташована на території Шолянської ОТГ.

Разом з тим, відповідач не здійснив у встановлений законом спосіб розгляд проекту землеустрою, поданого позивачем до заяви, а ні у строки встановлені ст.118 ЗК України.

Суд зазначає, що з дати подання позивачем проекту землеустрою та до часу прийняття рішення у даній справі, відповідачем не надано до суду доказів прийняття ним, рішення про затвердження поданого проекту землеустрою чи відмову у такому затвердженні.

Вказані обставини свідчать про те, що у спірних правовідносинах відповідачем, у порушення ч. 9 ст. 118 ЗК України, не прийнято жодного з рішень, за результатами розгляду поданого проекту, по його затвердження чи відмову у такому затвердженні.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог законодавства на черговому пленарному засіданні розглянути клопотання позивача від 07.09.2021 з доданими документами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,0000 га з кадастровим номером 7125788400:04:001:0502, що розташована на території Шолянської ОТГ, в якому мають бути чітко зазначені визначені законом підстави щодо вказаного у ньому результату його вирішення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд врахував таке.

У позовній заяві зазначено про понесення судових витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що жодних доказів оплати позивачем наданих послуг правової допомоги суду не надано.

Згідно правових висновків Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 908,00 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд врахував ч. 1 ст. 382 КАС України, якою встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак, позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права.

Керуючись ст.ст.2-6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2021 про затвердження проекту землеустрою.

Зобов`язати Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04061576) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.09.2021 про затвердження проекту землеустрою з усіма доданими документами та у порядку, визначеному законодавством, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04061576) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Петро ПАЛАМАР